Жалі́ння Ii, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» 2) Жалоба. Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає.
Замишля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зами́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Замышлять, замыслить, задумывать, задумать. Тільки Бог святий знав, що він думав, гадав, замишляв. (1849) 53. 2) Только не сов. в. Командовать, распоряжаться. Ким же я буду, мій синочку, тепер замишляти? Годувала дітки да й ким замишляти? Узяли собі гарну невістку, — тепер буде ким замишляти.
Клей, кле́ю, м. Клей, клейстеръ, все клейкое.
Надроби́ти, -блю́, -биш, гл. Нарѣзать кусочками.
Обкласти, -ду́, -де́ш, гл. = обікласти.
Пензльований, -а, -е. Рисованный масляными красками. Встрѣчено у Кулиша: Полотно пензльоване.
Переждати Cм. пережидати.
Погойдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Покачиваться. І ходила, погойдуючись та підківками поцокуючи.
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає.
Чатина, -ни, ж. Иглы хвойнаго дерева.