Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розділити
розділяти
розділятися
роздір
роздіти 2
роздлубати
роздмухати
роздмухувати
роздобича
роздобрити
роздобритися
роздоброхотатися
роздобрухатися
роздобувати
роздобуватися
роздобуток
роздовбати
роздовбувати
роздоїтися
роздоймити
роздол
роздолля
роздоріжжя
роздорож
роздоюватися
роздражнити
роздражнювати
роздратовувати
роздратовуватися
роздріб
роздріматися
роздробити
роздробляти
роздродитися
роздрочити
роздрочитися
роздрух
роздряпати
роздряпувати
роздума
роздумати
роздумувати
роздумуватися
роздути
роздухати
роздушити
роздявити
роздявляти
роздягати
роздягатися
роздякуватися
роз'єднати
роз'єднувати
роз'єднуватися
розжагати
розжакувати
розжалити
розжалкуватися
розжалобити
розжалобитися
розжалуватися
розжаляти
розжалятися
розжарити
розжаритися
розжартуватися
розжатися
розжвакати
розжевріти
розжеврітися
розжива
розживатися
розжинатися
розжиріти
розжируватися
розжитво
розжиток
розжовувати
роззикатися
роззичати
роззіпатися
роззіхатися
роззлоститися
роззнавати
роззнаватися
роззнак
роззолотити
роззолочувати
роззувати
роззуватися
роззумбелати
роззути
роззява
роззявина
роззявити
роззявкуватий
роззявляка
роззявляти
роззявлятися
роззяпина
роззяпити
роззяплювати
розигри
розинки
розібгати
розібрати
розігнати
розігнути
розіграти
розігратися
розігрівати
розігріватися
розігрувати
розідбати
розіднити
розідрати
розідратися
розізлити
розізлитися
розізнати
Вигладжувати, -джую, -єш, сов. в. вигладити, -джу, -диш, гл. Выглаживать, выгладить, разглаживать, разгладить. Він мені дивиться в вічі, виглажує мені брови, цілує. Г. Барв. 76.
Виписати, -ся. Cм. виписувати, -ся.
Вищий, -а, -е. Высшій. Не впрохав нижнього, не впросиш вищого. Ном. № 981.
Дубро́ва, -ви, ж. 1) Дубовый лѣсъ. Шух. І. 177. 2) = діброва. Ум. дубрі́вка, дубрі́вонька. На дубрівці пасу вівці, в долині не був єм. Гол. IV. 456. Зеленая дубрівонько! чого в тебе пеньку много, зеленого да ні одного? Мет. 155.
Зача́діти, -дію, -єш, гл. Угорѣть.
Нако́чувати 2, -чую, -єш, сов. в. накоти́ти, -кочу, -тиш, гл. 1) Прикатывать, прикатить многое на извѣстное мѣсто. Багато каміння туди накотили. 2) Накатывать, накатить (дорогу). 3) Приваливать, привалить. Високу могилу насипали, дорогим камінням накотили. Чуб. V. 779.
Розроблювати, -люю, -єш, розробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. розробити, -блю́, -биш, гл. Разрабатывать, разработать.
Свавільно нар. Своевольно.
Фіґлювати, -люю, -єш, гл. = фиґлювати. Желех.
Чвалати, -ла́ю, -єш, гл. Тащиться, плестись. А вже мені, старенькому, без коня пропадати: не зможу я по степах чвалати. Мет. 444. І тілько що прийшли к воротам і в двір пустилися чвалать. Котл. Ен. III. 60. Москаль знає, куди чвалає, да ще питає. Посл.
Нас спонсорують: