Долуба́тися, -баюся, -єшся, гл. = довбатися, длубатися.
Дря́пати, -паю, -єш, гл. 1) Царапать. Штовхають її, дряпають, щипають. Дивись, кіт як дряпає. (Собаки) заскіглили і стали дряпати лапами. 2) Царапать, плохо писать.
Дурнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт.
Захва́лювання, -ня, с. Расхваливаніе, рекомендація.
Надрочи́ти Cм. надрочувати.
Нара́квиця, -ці, ж. 1) Поручь (у священника). 2) Шерстяныя или овчинныя манжеты.
Неспособний, -а, -е. 1) Непригодный. 2) Находящійся не въ силахъ, не въ состояніи сдѣлать что.
Пригукувати, -кую, -єш, гл. Кричать въ добавленіе къ работѣ. Іди поможи стягати сволок на хату, — хоч будеш пригукувати, а то нічого не зробимо.
Тік I, то́ку, м. Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. У нас кругом токи, спирти, засіки повні. Добулась, мов сова на току.
Ухідчини, -чин, ж. Пирушка на новосельи, новоселье.