Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розділити
розділяти
розділятися
роздір
роздіти 2
роздлубати
роздмухати
роздмухувати
роздобича
роздобрити
роздобритися
роздоброхотатися
роздобрухатися
роздобувати
роздобуватися
роздобуток
роздовбати
роздовбувати
роздоїтися
роздоймити
роздол
роздолля
роздоріжжя
роздорож
роздоюватися
роздражнити
роздражнювати
роздратовувати
роздратовуватися
роздріб
роздріматися
роздробити
роздробляти
роздродитися
роздрочити
роздрочитися
роздрух
роздряпати
роздряпувати
роздума
роздумати
роздумувати
роздумуватися
роздути
роздухати
роздушити
роздявити
роздявляти
роздягати
роздягатися
роздякуватися
роз'єднати
роз'єднувати
роз'єднуватися
розжагати
розжакувати
розжалити
розжалкуватися
розжалобити
розжалобитися
розжалуватися
розжаляти
розжалятися
розжарити
розжаритися
розжартуватися
розжатися
розжвакати
розжевріти
розжеврітися
розжива
розживатися
розжинатися
розжиріти
розжируватися
розжитво
розжиток
розжовувати
роззикатися
роззичати
роззіпатися
роззіхатися
роззлоститися
роззнавати
роззнаватися
роззнак
роззолотити
роззолочувати
роззувати
роззуватися
роззумбелати
роззути
роззява
роззявина
роззявити
роззявкуватий
роззявляка
роззявляти
роззявлятися
роззяпина
роззяпити
роззяплювати
розигри
розинки
розібгати
розібрати
розігнати
розігнути
розіграти
розігратися
розігрівати
розігріватися
розігрувати
розідбати
розіднити
розідрати
розідратися
розізлити
розізлитися
розізнати
Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ. Вх. Зн. 7.
Воскобійник, -ка, м. Воскобойникъ, воскобой и хозяинъ воскобойни.
Копательний, -а, -е. Усердный рабочій. Щирі були покійники... до хазяйського добра копательні. Сим. 206.
Набаляндра́ситися, -шуся, -сишся, гл. Наговориться вдоволь о пустякахъ.
Наки́пчасто нар. О варящемся: много послѣ кипѣнія получается. Як насипчасто, то й накипчасто (Ном. № 12309), — значитъ: если много положить въ горшокъ, то много послѣ варки и получится. Cм. еще: Хоць ненасипчасто, аби накипчасто (Чуб. І. 256), т. е.: хотя на видъ и немного кладется, но получается много.
Нашелестіти, -щу, -стиш, гл. 1) Нашелестѣть. 2) Нашумѣть.
Підхвалити Cм. підхвалювати.
Тилатий, -а, -е. Толстозадый. Не дай, Боже, який цей пан тилатий. Гайсин. у.
Тройзіл, -лу, м. = троєзілля. Ой на горі, на високій тройзіл постелився. Гол. III. 315.
Ущухати, -хаю, -єш, сов. в. ущухнути, -хну, -неш, гл. Утихать, утихнуть. Став вітер ущухати. Котл. Ен. IV. 8. Ущухли діти, вже не кричать. Лебед. у. Ущухнув трохи галас. К. ЧР. 335. Ущухнуло море. Греб. 374.
Нас спонсорують: