Валашати, -шаю, -єш, гл.
1) Оскоплять, выхолощивать. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики.
2) Обрѣзывать концы ботвы арбузовъ, чтобы она разросталась въ ширину. Кавуни валашають.
Горю́шний, -а, -е. Горемычный. Горюшний чоловік отой Тишко: Кобилку зараз припинив, бо страх горюшну заморив.
Ґа́блі, -лів, м. мн. = Каблі.
Жнія, жнії, ж. Жница. Крешуть, мов блискавиця, серпи у добрих жній. Приберися, наша господинько, перед нами жніями. Ум. жнійка. Вже сонечко зійшло, росиця опала, а моя жнійка не бувала.
Купатень, -тню, м. Раст. Prunella vulgaris.
Побірати, -ра́ю, -єш, гл. Брать, получать. Паламар побірає шестий книш.
Рак, -ка, м.
1) Ракъ. Не буде риба раком. Вчепився як рак. напекти раків. Покраснѣть отъ стыда. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат намальований і що увесь базарь з нього глузує. наловити раків. а) Утонуть. б) = раків напекти. Раків через його наловили та таких уже великих, що де їх і ловити — изъ-за него сильно пришлось краснѣть. він знає, де раки зімують. Онъ не промахъ. як рак свисне. Никогда. рака стати = раком стати. Cм. стати. хата рака стала — разваливаясь, раскарячилась.
2) Насѣк. = раглик.
3) Родъ желѣзной подковы съ 4-мя зубцами, подвязываемой подъ подошву, что бы не скользить по льду и пр.
4) Бревно съ ножками, родъ козелъ, ставящихся на дно рѣки при ея загачиваніи и служащихъ основаніемъ для плотины.
5) мн. Родъ вышивки на сорочкахъ. Ум. рачок.
Фраїрочка, -ки, ж. Ум. отъ фраїрка.
Хрум меж., выражающее хрустѣніе. Коли чує: хрум-хрум. Він потихеньку туди, — аж там лисичка диню їсть.
Числити, -лю, -лиш, гл.
1) Считать. Адже ж за воїнів нас числить.
2) Разсчитывать. Все ділає, не числячи на жодну подяку.
