Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспікати
роспікатися
роспірати
роспірка
роспістертися
росплакатися
роспланувати
росплата
росплатати
росплататися
росплатитися
росплатка
росплачуватися
росплентати
росплескати
росплести
роспливатися
росплигатися
росплинутися
росплистися
росплід
роспліскувати
роспліскуватися
росплітання
росплітати
росплітатися
росплітка
росплішуватися
росплоджувати
росплоджуватися
росплутати
росплутувати
росплутуватися
роспльовувати
росплюватися
росплюскати
росплюскнути
росплющати
росплющатися
росплямкатися
росповзатися
росповивати
росповиватися
росповідати
росповістити
росповістувати
росповіщати
росповсюджувати
росповсюджуватися
роспогода
роспогоджуватися
росподілити
росподіляти
роспозичати
роспозичити
роспоїти
росполіскувати
росполонитися
росполонюватися
росполохати
росполохувати
росполошити
роспонадитися
роспороти
роспорошити
роспорошка
роспорошувати
роспорошуватися
роспорощатися
роспорювати
роспорюватися
роспоряджати
роспоряджатися
роспорядкувати
роспорядливий
роспорядок
роспоряжати
роспотворити
роспотрушити
роспочати
роспочинати
роспочинатися
росправа
росправити
росправляти
росправлятися
роспрасувати
росприндитися
росприскати
росприскувати
росприскуватися
роспродавати
роспродувати
роспростати
роспростерти
роспростирати
роспростиратися
роспросторити
роспросторювати
роспросторюватися
роспростувати
роспростуватися
роспрощання
роспрощатися
роспрягати
роспрягатися
роспрядівитися
роспрядовитися
роспрямити
роспрямлювати
роспрямлюватися
роспрястися
роспсотитися
роспуджувати
роспужати
роспука
роспукати
роспукатися
роспуківка
роспукнути
Доли́нистий, доли́нча́(с)тий, -а, -е. Низменный.
Куя, куї́, м. Понура; брюзга, старый ворчунъ. Вх. Зн. 31.
Непристойність, -ности Неприличіе. Желех.
Палахнути, -ну́, -не́ш, гл. Вспыхнуть. Іван палахнув наче та поломінь. Федьк. Віхтем піднялося полум'я вгору, — палахнуло на всю хату. Мир. Пов. І. 115.
Папушник, -ка, м. Пасхальный хлѣбъ, баба. Полт. г.
Понагрівати, -ва́ю, -єш, гл. Нагрѣть (во множествѣ).
Пролітувати, -тую, -єш, гл. Прожить лѣто, провести лѣто. Знов пійшла по людях: де пролітую, де прозімую. Г. Барв. 368.
Струччя, -чя, с. соб. отъ струк.
Чапелинка, -ки, ж. ? Ой украв я, мати, да чапелинку. Чуб. V. 883.
Черепушка, -ки, ж. 1) = черепи́нка. КС. 1883. II. 393. Грин. III. 437. 2) Шутливо: рюмка. 3) Створчатая раковина ракушки, устрицы. Подольск. г. Ум. черепушечка. Вареної горілочки хочу манісеньку черепушечку. Рк. Макс.