Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспікати
роспікатися
роспірати
роспірка
роспістертися
росплакатися
роспланувати
росплата
росплатати
росплататися
росплатитися
росплатка
росплачуватися
росплентати
росплескати
росплести
роспливатися
росплигатися
росплинутися
росплистися
росплід
роспліскувати
роспліскуватися
росплітання
росплітати
росплітатися
росплітка
росплішуватися
росплоджувати
росплоджуватися
росплутати
росплутувати
росплутуватися
роспльовувати
росплюватися
росплюскати
росплюскнути
росплющати
росплющатися
росплямкатися
росповзатися
росповивати
росповиватися
росповідати
росповістити
росповістувати
росповіщати
росповсюджувати
росповсюджуватися
роспогода
роспогоджуватися
росподілити
росподіляти
роспозичати
роспозичити
роспоїти
росполіскувати
росполонитися
росполонюватися
росполохати
росполохувати
росполошити
роспонадитися
роспороти
роспорошити
роспорошка
роспорошувати
роспорошуватися
роспорощатися
роспорювати
роспорюватися
роспоряджати
роспоряджатися
роспорядкувати
роспорядливий
роспорядок
роспоряжати
роспотворити
роспотрушити
роспочати
роспочинати
роспочинатися
росправа
росправити
росправляти
росправлятися
роспрасувати
росприндитися
росприскати
росприскувати
росприскуватися
роспродавати
роспродувати
роспростати
роспростерти
роспростирати
роспростиратися
роспросторити
роспросторювати
роспросторюватися
роспростувати
роспростуватися
роспрощання
роспрощатися
роспрягати
роспрягатися
роспрядівитися
роспрядовитися
роспрямити
роспрямлювати
роспрямлюватися
роспрястися
роспсотитися
роспуджувати
роспужати
роспука
роспукати
роспукатися
роспуківка
роспукнути
Вінчальна матка. Посаженная мать. Хотин. у.
Водовозка, -ки, ж. Лошадь, возящая воду, плохая лошаденка. Попроси у батька коняки!... Добула вона йому водовозку. Мнж. 13.
Вудилище, -ща, с. = вудлище. Шух. І. 226.
Ди́ма, -ми, ж. Родъ тонкой прозрачной полосатой ткани, канифасъ. Чуб. VI. 114, 403. Гол. Од. 21. Ум. Ди́мка.
Зві́льна нар. Медленно, понемногу. Солодьки... звільна вирізувались з-за гори. Св. Л. 309.
Зві́ювати, зві́юю, -єш, сов. в. зві́яти, -вію, -єш, гл. Свѣивать, свѣять, сдувать, сдуть. Я покрила свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали. Чуб. V. 46.
Крамниця, -ці, ж. 1) Лавка. Завів крамницю з тютюном. Левиц. Пов. 6. Зайшов собі в таку крамницю, де продають фиги-миги і всякі ласощі. Гатц. 62. 2) Дощечка у сапожниковъ, на которой рѣжутъ товаръ и выстругиваютъ гвозди. Конст. у. Ум. крамничка.
Обчемсати, -саю, -єш, гл. = обчимхати. Вх. Зн. 43.
Пужак, -ка, м. = пужално. Вх. Зн. 57.
Спілчливий, -а, -е. Склонный, способный къ дѣйствіямъ въ компаніи, хорошій товарищъ въ общемъ дѣлѣ. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, шо добре. а як той соб, а той цабе, то зле. Черк. у. (Лобод.).
Нас спонсорують: