Відпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відпалитися, -люся, -лишся, гл. При степномъ пожарѣ поджигать траву, чтобы вызвать встрѣчный пожаръ и такимъ образомъ прекратить дальнѣйшее распространеніе пламени.
Гарбарство, -ва, с. Скорнячество.
До́ти, до́тиль, до́тіль, нар. До тѣхъ поръ, до того времени. Доти лях мутив, доки не наївся. Доти ходив, доки не наклав головою.
Налюбува́тися, -бу́юся, -єшся, гл. = налюбувати.
Понабірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и набірати, но во множествѣ. Вони понабірали за пазуху піску.
Понадсмоктувати, -тую, -єш, гл. Надсосать (во множествѣ).
Прогріх, -ха, м. Погрѣшность, промахъ.
Рачешийки, йок, ж. мн. Раст. = ракові шийки.
Скалити, -лю, -лиш, гл.
1) Занозить. Ноги собі скалить, а чоботи на кию носить.
2) Скалить, оскаливать, обнажать. Скалить зуби, як собака.
3) Сильно бить, разбивать въ щепки.
4) Браниться, ручаться.
Шморгнути, -гну́, -не́ш, гл. Однокр. отъ шмо́ргати.
1) Дернуть.
2) Ударить.
3) Удрать, вбѣжать, выбѣжать. Сказала та й шморгнула з хати. Да попівни шморгнув.