Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспікати
роспікатися
роспірати
роспірка
роспістертися
росплакатися
роспланувати
росплата
росплатати
росплататися
росплатитися
росплатка
росплачуватися
росплентати
росплескати
росплести
роспливатися
росплигатися
росплинутися
росплистися
росплід
роспліскувати
роспліскуватися
росплітання
росплітати
росплітатися
росплітка
росплішуватися
росплоджувати
росплоджуватися
росплутати
росплутувати
росплутуватися
роспльовувати
росплюватися
росплюскати
росплюскнути
росплющати
росплющатися
росплямкатися
росповзатися
росповивати
росповиватися
росповідати
росповістити
росповістувати
росповіщати
росповсюджувати
росповсюджуватися
роспогода
роспогоджуватися
росподілити
росподіляти
роспозичати
роспозичити
роспоїти
росполіскувати
росполонитися
росполонюватися
росполохати
росполохувати
росполошити
роспонадитися
роспороти
роспорошити
роспорошка
роспорошувати
роспорошуватися
роспорощатися
роспорювати
роспорюватися
роспоряджати
роспоряджатися
роспорядкувати
роспорядливий
роспорядок
роспоряжати
роспотворити
роспотрушити
роспочати
роспочинати
роспочинатися
росправа
росправити
росправляти
росправлятися
роспрасувати
росприндитися
росприскати
росприскувати
росприскуватися
роспродавати
роспродувати
роспростати
роспростерти
роспростирати
роспростиратися
роспросторити
роспросторювати
роспросторюватися
роспростувати
роспростуватися
роспрощання
роспрощатися
роспрягати
роспрягатися
роспрядівитися
роспрядовитися
роспрямити
роспрямлювати
роспрямлюватися
роспрястися
роспсотитися
роспуджувати
роспужати
роспука
роспукати
роспукатися
роспуківка
роспукнути
Говорушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ говоруха. 2) мн. Родъ грибовъ.
Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Котл. Н. П. 369. Вона собі городянка, міщанка. Лв. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Ґере́ґа, -ґи, ж. Волчокъ. Вх. Зн. 13.
Дрегло, -ла, с.? Всякоє дрегло, разниє квіти. Чуб. ІІІ. 336.
Знадоба, -би, ж. Надобность. в знадобі бути. Быть нужнымъ. Наша дівка в знадобі. Грин. III. 96.
Круто нар. 1) Круто. Круто з'їздити сюдою. Круто спускалась гора. Стор. 2) Съ сильнымъ загибомъ. Круто позагинаті роги. 3) Густо. Круто наварила, — і ложкою в куліші не повернеш. 4) Трудно, тяжело. 5) Сильно. Круто їм буде одвічать. О. 1862. VI. 60. 6) Остро (о взглядѣ). Сив сокіл сидить, круто ся дивить. Гол. Ум. крутенько. Садив крутенько гайдука. Котл. Ен.
Навза́єм нар. Обоюдно, взаимно. Взиваючи себе навзаєм Христовими противниками, обидві... К. Кр. 13.
Роспогоджуватися, -джується, сов. в. роспогодитися, -диться, гл. Наступать, наступить ясной погодѣ. Черк. у.
Стусень, -сня, м. Пинокъ, толчекъ. Дав стусня, аж перекинувсь. Черк. у.
Чемний, -а, -е. Вѣжливый, учтивый. На тім стільчику чемний молодець на гуслі грає, красно співає. Чуб. III. 274.
Нас спонсорують: