Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспікати
роспікатися
роспірати
роспірка
роспістертися
росплакатися
роспланувати
росплата
росплатати
росплататися
росплатитися
росплатка
росплачуватися
росплентати
росплескати
росплести
роспливатися
росплигатися
росплинутися
росплистися
росплід
роспліскувати
роспліскуватися
росплітання
росплітати
росплітатися
росплітка
росплішуватися
росплоджувати
росплоджуватися
росплутати
росплутувати
росплутуватися
роспльовувати
росплюватися
росплюскати
росплюскнути
росплющати
росплющатися
росплямкатися
росповзатися
росповивати
росповиватися
росповідати
росповістити
росповістувати
росповіщати
росповсюджувати
росповсюджуватися
роспогода
роспогоджуватися
росподілити
росподіляти
роспозичати
роспозичити
роспоїти
росполіскувати
росполонитися
росполонюватися
росполохати
росполохувати
росполошити
роспонадитися
роспороти
роспорошити
роспорошка
роспорошувати
роспорошуватися
роспорощатися
роспорювати
роспорюватися
роспоряджати
роспоряджатися
роспорядкувати
роспорядливий
роспорядок
роспоряжати
роспотворити
роспотрушити
роспочати
роспочинати
роспочинатися
росправа
росправити
росправляти
росправлятися
роспрасувати
росприндитися
росприскати
росприскувати
росприскуватися
роспродавати
роспродувати
роспростати
роспростерти
роспростирати
роспростиратися
роспросторити
роспросторювати
роспросторюватися
роспростувати
роспростуватися
роспрощання
роспрощатися
роспрягати
роспрягатися
роспрядівитися
роспрядовитися
роспрямити
роспрямлювати
роспрямлюватися
роспрястися
роспсотитися
роспуджувати
роспужати
роспука
роспукати
роспукатися
роспуківка
роспукнути
Барилочка, -ки, ж. Ум. отъ барилка.
Вивіз, -возу, м. = узвіз. Вх. Зн. 72.
Вош и воша, -ші, ж. Вошь. Держись, як воша кожуха. Ном.
Дякі́в, -ко́ва, -ве Принадлежащій дьячку, дьячковскій. Оттак чини, як я чиню: люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Н. п.
Жма́кання, -ня, с. 1) Жеваніе. 2) Комканіе.
Мо́зуль, -ля, м. = мозоля. Вх. Лем. 436.
Натуркувати, -кую, -єш, сов. в. натуркати, -каю, -єш, гл. 1) Наговаривать, наговорить очень много, натараторить. Натуркали мені повні вуха, — вже я не знаю що й до чого. 2) Наговаривать, наговорить на кого-либо.
Поскрібок, -бка, м. Послѣдній хлѣбъ въ данный разъ печенья — изъ оскребковъ тѣста. Недобрий хліб, мабуть поскрібок. Черниг. у.
Поскубтися, -бемо́ся, -бете́ся, гл. Потаскать другъ друга за волосы (о многихъ). Нема його й на світі, як із своєю ріднею, з мужиком: чи поскубтись, чи побиться, чи й помириться, то все воно, таки сказано, свій брат. Г.-Арт. (О. 1861. III. 100).
Прикладатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикластися, -ду́ся, -де́шся, гл. 1) Прикладываться, приложиться, быть приложеннымъ. 2) — до кого. Примѣняться, примѣниться къ кому. Не й нам треба до вас прикладатись. Нѣжин. у.
Нас спонсорують: