Виблагати, -гаю, -єш, гл. Вымолить, выпросить. Виблагала тую копійчину.
Дого́да, -ди, ж. 1) Угодливость, угожденіе. Вона все сподівалась, що своєю покірностю, своєю догодою чоловікові і його гостям вона верне його любов. 2) Удобство, довольство.
Инний, -а, -е. = инший. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся.
Ле́дач, -чі, ж. 1) Дрянь, плохая вещь. Се вино велика ледач. 2) = ледащо. Він до краю розлайдачився; сказано, у ледач записався.
Поорати, -рю́, -реш, гл. Вспахать. Та вже ж люде в полі поорали.
Попелище, -ща, с.
1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу.
2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився.
Рейка, -ки, ж. Рельсъ.
Сипучка, -ки, ж. Погода зимняя, когда вѣтеръ мететъ снѣгъ.
Туркотання, -ня, с.
1) Воркованіе.
2) Ворчаніе.
3) Толкованіе одного и того же.
4) Стукъ.
Хвартушок, -шка, м. Ум. отъ хвартух.
