Блатнарь, -ря, м. Гвоздь. Так го (Христа) тяшко ростігали на крест і блатнар'ями прибивали.
Бриндюшки, -шок, ж. мн. Раст. Crocus banatus.
Заверю́ха, -хи и пр = завірюха и пр.
Запа́ра, -ри, ж. Опара. Ум. запарка.
Ізс.. Cм. зс.
Мисли́вий, -а, -е. 1) Любящій заниматься охотою. 2) = мисливець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. 3) Способный. Умный, находчивый. Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. 4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум. мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що 'тсе ти, любко, що 'тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас.
Мча́тися, мчу́ся, мчи́шся Мчаться. Коли чує Наталка — за нею женуться. Озирнулась — се Данило мчиться. К Еолу мчалась як оса.
Наклопота́тися, -почу́ся, -чешся, гл. Нахлопотаться.
Шигирявий, -а, -е. Картавый. Вони собі невеликії, шигирявії, недорікії.
Шулик, -ка, м.
1) Чаще мн. ч. шулики́. Кусочки прѣсной лепешки (коржа), политые растертымъ подслащеннымъ макомъ. З маком медовий шулик. Із води та з муки пече баба шулики.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: шулик. Капуста, не выросшая въ кочень. Волынск.