Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рухомий
рухомість
руця
руч
ручай
ручайка
ручатися
ручений
рученька
рученя
ручий
ручина
ручити
ручитися
ручиця
ручка
ручковий
ручний
ручник
ручниця
ручно
ручухна
рушання
рушати
рушатися
рушення
рушити
рушлята
рушний
рушник
рушниця
рушничок
рушно
руштунок
рьоб
рюм
рюма
рюмати
рюмок
рюмса
рюмсання
рюмсати
ряб
рябець
рябий
рябина
рябити
рябісінький
рябісінько
рябіти
рябітися
рябканистий
рябко
рябо
рябок
рябокрилий
рябомизий
ряботиння
рябуха
рябчик
ряд
ряделце
ряденце
рядити
рядитися
рядло
рядна
рядний
ряднина
рядно 1
рядно 2
рядняний
рядовий
рядовик
рядовина
рядок
рядувати
рядюга
ряжа
ряжанка
ряжечка
ряжка
ряма
рямено
рями
рямити
рямка
рямпати
рямтя
рямця
рямя
рянда
ряндавий
ряндка
ряндя
ряндярь
ряпуха
ряса
рясити
рясиця
ряска
рясний
ряснистий
рясниця
рясніти
рясно
ряснота
рясота
ряст
рятування
рятувати
рятуватися
рятуйточки
рятун
рятунка
рятунок
ряхатися
ряхта
ряхтіти
ряхтяний
Басюка, -ки, м. Ув. отъ бас. А басюка на увесь двір, — мов той бугай гуде у болоті. Стор. ІІ. 29.
Відпанувати, -ную, -єш, гл. Окончить господствовать, царствовать.
Запи́рхатися, -хаюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Зга́рець, -рця, м. Вызженное поле. Бігме, цілий згарець вам скошу. Федьк.
Ковтюх, -ха, м. Карликъ. Вх. Зн. 26.
Наборо́шнювати, -нюю, -єш, сов. в. наборошни́ти, -ню́, -ни́ш, гл.ті́сто. Посыпать мукой тѣсто, чтобы оно не липло къ столу. Конст. у.
Підсушувати, -шую, -єш, сов. в. підсуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Подсушивать, подсушить.
Прибочний, -а, -е. Боковой. Н. Вол. у.
Сторукий, сторучний, -а, -е. Сторукій. Батьку, брате! чом я не сторукий? Шевч. Тисячі свічок палали в сторучних лихтарах. Стор. МПр. 74.
Стьобонути, -ну, -неш, гл. Сильно хлеснуть (кнутомъ, прутомъ); вообще сильно ударить. Як стьобоне змія по в'язах, так і одлетіла голова. Грин. II. 349.
Нас спонсорують: