Бульбулькання, -ня, с. = булькання.
Виплітати, -таю, -єш, сов. в. виплести, -плету, -теш, гл.
1) Выплетать, выплесть, сплетать, сплесть; связывать, вязать, связать. Виплів рукавиці.
2) Выдумывать, выдумать, сочинять, врать, соврать.
Закрівави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Окровавиться.
Лабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Поддѣлываться, подлазить, ласкаться, ухаживать. Явдошка запала йому в око... Максим почав лабузнитись.
Мрець, мерця́, м. Мертвець. Він дуже боявся мерців. Як у мерця очі не заплющені — на вмірущого.
Налюбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Налюбоваться. Вродила йому така гречка, що на все поле... Піп не налюбує тію гречкою.
Переколювати, -люю, -єш, сов. в. переколоти, -лю, -леш, гл.
1) Перекалывать, переколоть, расколоть.
2) Перекалывать, переколоть (многихъ); перебодать. Все стадо переколола.
Приміряти, -ря́ю, -єш, сов. в. примі́ряти, -ряю, -єш, гл. Примѣрять, примѣрить. Приміряють той золотий черевичок.
Удоволяти, -ляю, -єш, сов. в. удоволити, -лю, -лиш, гл. = удовольняти, удовольнити.
Чин, -ну, м.
1) Дѣйствіе, дѣяніе. Після старої голови все марно пійшло. Ні порядку, ні чину.
2) Способъ, образъ. То — проше пана — оттаким чином робилось. Одслуживши в церкві службу Божу і похорон, як слідує, понесли тим же чином і на кладвище.
3) Чинъ (заимствовано изъ русскаго языка). Великого чину дійшов.