Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рухомий
рухомість
руця
руч
ручай
ручайка
ручатися
ручений
рученька
рученя
ручий
ручина
ручити
ручитися
ручиця
ручка
ручковий
ручний
ручник
ручниця
ручно
ручухна
рушання
рушати
рушатися
рушення
рушити
рушлята
рушний
рушник
рушниця
рушничок
рушно
руштунок
рьоб
рюм
рюма
рюмати
рюмок
рюмса
рюмсання
рюмсати
ряб
рябець
рябий
рябина
рябити
рябісінький
рябісінько
рябіти
рябітися
рябканистий
рябко
рябо
рябок
рябокрилий
рябомизий
ряботиння
рябуха
рябчик
ряд
ряделце
ряденце
рядити
рядитися
рядло
рядна
рядний
ряднина
рядно 1
рядно 2
рядняний
рядовий
рядовик
рядовина
рядок
рядувати
рядюга
ряжа
ряжанка
ряжечка
ряжка
ряма
рямено
рями
рямити
рямка
рямпати
рямтя
рямця
рямя
рянда
ряндавий
ряндка
ряндя
ряндярь
ряпуха
ряса
рясити
рясиця
ряска
рясний
ряснистий
рясниця
рясніти
рясно
ряснота
рясота
ряст
рятування
рятувати
рятуватися
рятуйточки
рятун
рятунка
рятунок
ряхатися
ряхта
ряхтіти
ряхтяний
Боборунка, -ки, ж. = бобрунка. Вх. Уг. 228.
Джигну́ти Cм. Джигати.
Дя́дьків, -кова, -ве Дядинъ. Справа коло дядькового воза. Ном. А в дядька й у нас коробка ковбас. Дядькові поїмо, своїх не дамо. Чуб. III. 436. дя́дькова хі́та. Тюрьма. Грин. І. 112.
Зарі́док, -дку, м. = за́рід. К. ЦН. 316.
Незважений, -а, -е. 1) Не взвѣшенный. 2) Необдуманный, неразсудительный (о словахъ). Се вперше чула такі незважені речі. Г. Барв. 107.
Пазушшя, -шя, с. Пазуха, мѣсто за пазухой. Буде й голому поза пазушшю. Ном. № 7664.
Подаватися, -даюся, -є́шся, сов. в. податися, -дамся, -дасися, гл. 1) Подаваться, податься, наклоняться, наклониться. Зелененька ялиночка на яр подалася. Чуб. V. 122. 2) Раздаваться, раздаться, расширяться, расшириться. Ном. № 12013. Широкая да улиця да ще й подалася. Чуб. V. 421. 3) Отступать, отступить, подвигаться, подвинуться. Перед мечем назад не подається. К. Іов. 89. 4) — кому. Уступать, уступить, податься. Грицько перший, раз подався кацапові, а другий раз не подався. Рудч. Ск. І. 201. 5) Ослабѣть, похудѣть. Його жінка дуже подалась, змізерніла, зблідла. Лев. Пов. 155. 6) Отправляться, отправиться. Подалась до річки. Мнж. 1. Подалась на чуже село. Г. Барв. 366. Глянув тільки в хату, та й подавсь геть у поле. Зміев. у. Осідлали кониченьки, в степи подалися. Грин. ІІІ. 591. 7)на поталу. Cм. потала.  
Поїхати, -їду, -деш, гл. Поѣхать. Сідлай, козаче, коня вороного, та поїдем вінчатися до попа чужого. Чуб. V. 137. Поїдьмо, кажу, дідусю, в ліс да нарубаєм дров. ЗОЮР. І. 229.
Призвичаяння, -ня, с. Привычка, навыкъ. Чуб. І. 286.
Тупцювання, -ня, с. 1) Топаніе, отупаніе. 2)коло кого. Ухаживаніе хлопоты.
Нас спонсорують: