Доноша́ти, -ша́ю, -єш, гл. 1) = доношувати. 2) Приносить, подавать. Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати. Ой вже ж тобі, галко, а вже ж тобі, чорна, вісти та й не доношати. Доно́шана дити́на. Своевременно родившійся ребенокъ.
Ігде нар. = де. Ігде родилась, ігде пригодилась.
Канареєчок, -чка, м. Ум. отъ канарейко.
Левиця, -ці, ж. Львица.
Нелівний, -а, -е. Плохо ловящій. Літ нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо.
Несвідомість, -мости, ж.
1) Невѣдѣніе.
2) Безсознательность.
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Удосталь нар. Вдоволь, достаточно.
Усмакувати, -кую, -єш, гл. Найти по вкусу что, разлакомиться на что. Діти вскакували горох. Не їдять діти й огірків, як усмакували губи ( = гриби).
Чепуркуватий, -а, -е. Прихорошенный, прикрашенный. Охотнійше почали наші хлоп'ята слухати бурлацьке юродство Котляревського, аніж чепуркувату карамзинщину.