Загво́зджувати, -джую, -єш, сов. в. загвозди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Забивать, забить гвоздемъ. Переносно: заморозить. Варвара заверить, Микола загвоздить, а на Гальки сідай в санки. 2) Сказать рѣзкость, колкость. Енею в батька загвоздила, щоб довго не базікав тут.
Загорідка, -ки, ж. Ум. отъ загорода.
Катряга, -ги, ж. = катрага. На току був льох, а над ним катряга чи половник. Варять на таганах та на катрягах кашу.
Кітвиця, -ці, ж.
1) Ум. отъ кітва.
2) Доски, по которымъ скатываютъ возъ, чтобы поставить его на дуб при перевозкѣ на другую сторону рѣки. Чигир. у. Cм. китвиця.
Нага́нити, -ню, -ниш, гл. Упрекнуть.
Недовгий, -а, -е. Короткій, не длинный; (о времени): недолгій.
Оголоска, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе. Оголоски оголошував у церкві.
Переїздом нар. Проѣздомъ. Гостював я на Вкраїні переїздом за гряницю.
Печеря, -рі, ж. = печера.
Тогдий нар. = тоді. Тогдий забравсі жид та й пішов.
