Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роскроїти
роскроїтися
роскрукатися
роскрут
роскрутити
роскруття
роскручувати
роскручуватися
роскрякатися
роскублитися
роскувакатися
роскувати
роскудкудакатися
роскудлати
роскудлувати
роскудлуватися
роскудовчити
роскудовчувати
роскудовчуватися
роскузьомитися
роскуйдати
роскуйдити
роскуйдувати
роскуйовдити
роскуйовдитися
роскукарікатися
роскульбачити
роскуматися
роскупити
роскуповувати
роскурвитися
роскурити
роскурювати
роскурюватися
роскусити
роскути
роскучматися
роскуштувати
роскуштуватися
роскушувати
роскушуватися
роскущитися
рославий
рослий
рослина
росомаха
росонька
роспад
роспадатися
роспадина
роспаковувати
роспал
роспалатися
роспалина
роспалити
роспалка
роспалювати
роспалюватися
роспаляти
роспанахати
роспаношитися
роспари I
роспари II
роспарити
роспарки
роспаровувати
роспарювати
роспарюватися
роспасати
роспасатися
роспаскудити
роспаскудитися
роспасти
роспастися
роспатлати
роспатлувати
роспатлуватися
роспатякатися
роспач
роспачливий
роспачливо
роспаш
роспашистий
роспащикуватися
роспаювати
роспаюшитися
роспекти
росперезати
росперізувати
росперізуватися
росперти
роспестити
роспеститися
роспечатати
роспечатувати
роспиватися
роспилювати
роспинання
роспинатель
роспинати
роспинатися
роспинджений
роспиндитися
роспинка
роспирскатися
роспирскуватися
росписати
росписка
росписуватися
роспитати
роспитися
роспиток
роспитування
роспитувати
роспитуватися
роспихати
роспишнитися
роспищатися
роспізнавати
роспізнаватися
Бондаренчиха, -хи, ж. Жена сына бочара.
Бузничний, -а, -е. Относящійся къ бузнику. Добри-вечір тобі, царю бузничний (у бузині сидить би то царь). Чуб. I. 95.
Злукавити, -влю, -виш, гл. Слукавить, схитрить. Тобі єдиному згрішив я, перед тобою я злукавив. К. Псал. 120.
Коритарь, -ря́, м. Дѣлающій корита. Шух. і. 248.  
Набу́тний, -а, -е. Благопріобрѣтенный.
Поплюсок, -ску, м. = поплісок. Тепер тут води багато, а перш були тільки поплюски води. Кобеляк. у.
Притрут, -ту, м. Родъ болѣзни. Притрут також на нозі робиться, вся шкура на п'яті затвердне, пожовкне, а під нею набірає часом так, що аж до кости вигниє. ЕЗ. V. 179.
Розанець, -нця, м. = вергун. МУЕ. III. 3.
Розважний, -а, -е. Разсудительный, благоразумный. Ой куме ж мій куме, ти розважний розуме. Чуб. І. 41.
Церківця, церковця, -ці, ж. 1) Ум. отъ церква. 2) мн. церковці. Родъ орнамента въ вышивкѣ. Гол. Од. 73. Colb. I. 49.
Нас спонсорують: