Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роскроїти
роскроїтися
роскрукатися
роскрут
роскрутити
роскруття
роскручувати
роскручуватися
роскрякатися
роскублитися
роскувакатися
роскувати
роскудкудакатися
роскудлати
роскудлувати
роскудлуватися
роскудовчити
роскудовчувати
роскудовчуватися
роскузьомитися
роскуйдати
роскуйдити
роскуйдувати
роскуйовдити
роскуйовдитися
роскукарікатися
роскульбачити
роскуматися
роскупити
роскуповувати
роскурвитися
роскурити
роскурювати
роскурюватися
роскусити
роскути
роскучматися
роскуштувати
роскуштуватися
роскушувати
роскушуватися
роскущитися
рославий
рослий
рослина
росомаха
росонька
роспад
роспадатися
роспадина
роспаковувати
роспал
роспалатися
роспалина
роспалити
роспалка
роспалювати
роспалюватися
роспаляти
роспанахати
роспаношитися
роспари I
роспари II
роспарити
роспарки
роспаровувати
роспарювати
роспарюватися
роспасати
роспасатися
роспаскудити
роспаскудитися
роспасти
роспастися
роспатлати
роспатлувати
роспатлуватися
роспатякатися
роспач
роспачливий
роспачливо
роспаш
роспашистий
роспащикуватися
роспаювати
роспаюшитися
роспекти
росперезати
росперізувати
росперізуватися
росперти
роспестити
роспеститися
роспечатати
роспечатувати
роспиватися
роспилювати
роспинання
роспинатель
роспинати
роспинатися
роспинджений
роспиндитися
роспинка
роспирскатися
роспирскуватися
росписати
росписка
росписуватися
роспитати
роспитися
роспиток
роспитування
роспитувати
роспитуватися
роспихати
роспишнитися
роспищатися
роспізнавати
роспізнаватися
Велелюдно нар. Многолюдно.
Євка, -ки, ж. пт. Пѣночка. Вх. Зн. 14.
Замучи́тися 1, -чу́ся, -чи́шся, гл. Измучиться.
Змолочувати, -чую, -єш, сов. в. змолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Смолачивать, смолотить. Він сам у день змолочував більш як десять чоловіка. Грин. II. 270. У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив. Ном. № 8521. А в вівторок снопів сорок пшениці нажала, а в середу повозила, в четверг змолотила. Чуб. V. 1098.
Наві́дувати, -дую, -єш, сов. в. наві́дати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить; посѣщать, посѣтить, провѣдывать, провѣдать. Кого Бог любить, того й навідує. Ном. № 42. 2) Узнавать, узнать, гдѣ находится что-либо. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Мет. 86. Ой на току, на току молотили хлопці, навідали куріпочку, накриту в коробці. Мил. 107.
Повідживляти, -ля́ю, -єш, гл. Оживить (во множествѣ).
Смовдирь, -ря, м. Бездѣльникъ, лѣнтяй.
Филь, -лю, м. 1) Родъ, фамилія. З того филю. Вх. Зн. 75. 2) Порода. Така филь у тих овец: всі білохвості. Вх. Зн. 75.
Хащ, -щу, м. 1) = хмиз. Закопав було добро в ямі та хащем прикидає та і втіка в ліс (од татар). КС. 1884. VIII. 720. 2) Заросль, кустарникъ, то-же, что и хабник, хамник. Вх. Зн. 76. То же знач. ми. хащі. Вас. 206.
Щасниця, -ці, об. Счастливецъ, счастливица. МВ. ІІ. 135. Як вродилась щасниця, так поправиться і п'яниця. Ном. № 1662.
Нас спонсорують: