Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роскроїти
роскроїтися
роскрукатися
роскрут
роскрутити
роскруття
роскручувати
роскручуватися
роскрякатися
роскублитися
роскувакатися
роскувати
роскудкудакатися
роскудлати
роскудлувати
роскудлуватися
роскудовчити
роскудовчувати
роскудовчуватися
роскузьомитися
роскуйдати
роскуйдити
роскуйдувати
роскуйовдити
роскуйовдитися
роскукарікатися
роскульбачити
роскуматися
роскупити
роскуповувати
роскурвитися
роскурити
роскурювати
роскурюватися
роскусити
роскути
роскучматися
роскуштувати
роскуштуватися
роскушувати
роскушуватися
роскущитися
рославий
рослий
рослина
росомаха
росонька
роспад
роспадатися
роспадина
роспаковувати
роспал
роспалатися
роспалина
роспалити
роспалка
роспалювати
роспалюватися
роспаляти
роспанахати
роспаношитися
роспари I
роспари II
роспарити
роспарки
роспаровувати
роспарювати
роспарюватися
роспасати
роспасатися
роспаскудити
роспаскудитися
роспасти
роспастися
роспатлати
роспатлувати
роспатлуватися
роспатякатися
роспач
роспачливий
роспачливо
роспаш
роспашистий
роспащикуватися
роспаювати
роспаюшитися
роспекти
росперезати
росперізувати
росперізуватися
росперти
роспестити
роспеститися
роспечатати
роспечатувати
роспиватися
роспилювати
роспинання
роспинатель
роспинати
роспинатися
роспинджений
роспиндитися
роспинка
роспирскатися
роспирскуватися
росписати
росписка
росписуватися
роспитати
роспитися
роспиток
роспитування
роспитувати
роспитуватися
роспихати
роспишнитися
роспищатися
роспізнавати
роспізнаватися
Бомага, -ги, ж. = бумага. Ум. бомажка. Вас. 190.
Зда́лий, -а, -е. = здатний. Желех.
Кошлатити, -лачу, -тиш, гл. = кошлати.
Нару́гувати, -гую, -єш, гл. = наругати. Став мене батько наругувать за ту кражу, то мені вже не можна було дома жити, — я й пішов з дому. Новомоск. у. (Залюбовск).
Нахмурний, -а, -е. Пасмурный, сумрачный. І проясни чоло нахмурне. Котл. Ен. VI. 58.
Обрівняти, -ня́ю, -єш, гл. Обровнять.  
Побут, -ту, м. = побит. К. Кр. 18. У такому побуті бажали Иван з Мотрею своїх діток зростити. Мир. ХРВ. 127.
Подокурювати, -рюю, -єш, гл. Докурить (во множествѣ).
Поліжниця, -ці, ж. = породілля. Гн. II. 197.
Поясок, -ска, м. 1) Ум. отъ пояс. 2) Мѣсто связки пучка камыша, употребляемаго для котця. Браун. 15. 3) Карнизъ (на печкѣ). Лебед. у. 4) Въ плужномъ лемехѣ: поперечная набойка съ лѣвой стороны. Вас. 199. 5) Поперечная круговая линія на рисункѣ писанки. 6) Круговая широкая линія въ орнаментѣ раскрашенной миски. Вас. 184.
Нас спонсорують: