Видзвонювати, -нюю, -єш, сов. в. видзвонити, -ню, -ниш, гл. 1) Звонить, позванивать, позвонить, перезвонить. Наче хто у дзвіночки срібні видзвонює. 2) Выбивать, выбить. выколотить. Дзвонитимуть киями по плечах, поки й душу з тіла видзвонять.
Доку́чливий, -а, -е. Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Докучливі діти у Григора. Докучливе допитування.
Дри́ндати, -даю, -єш, гл. О лошади: бѣжать рысью.
Зарива́тися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. зари́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Зарився, як свиня въ шині.
Здорожи́ти 2, -жу́, -жи́ш, гл. Поднять въ цѣнѣ. Здорожили хліб.
Нагірчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать горькимъ.
Опікатися, -каюся, -єшся, сов. в. опекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Обжигаться, обжечься, опечься. Аж одскочила — ніби вкололась або опеклась.
Палочник, -ка, м. Раст. Typha angustifolia L.
Прохолодати, -да́ю, -єш, гл. Простыть, остыть.
Танок, -нка, м. Хороводъ. Взявши віночок, пійду в таночок гуляти до дівок. тано́к вести, водити. Вести хороводъ. Ум. танчо́к, тано́чок. А там по риночку танчок ходить, а мій миленький танчок водить.