Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роскроїти
роскроїтися
роскрукатися
роскрут
роскрутити
роскруття
роскручувати
роскручуватися
роскрякатися
роскублитися
роскувакатися
роскувати
роскудкудакатися
роскудлати
роскудлувати
роскудлуватися
роскудовчити
роскудовчувати
роскудовчуватися
роскузьомитися
роскуйдати
роскуйдити
роскуйдувати
роскуйовдити
роскуйовдитися
роскукарікатися
роскульбачити
роскуматися
роскупити
роскуповувати
роскурвитися
роскурити
роскурювати
роскурюватися
роскусити
роскути
роскучматися
роскуштувати
роскуштуватися
роскушувати
роскушуватися
роскущитися
рославий
рослий
рослина
росомаха
росонька
роспад
роспадатися
роспадина
роспаковувати
роспал
роспалатися
роспалина
роспалити
роспалка
роспалювати
роспалюватися
роспаляти
роспанахати
роспаношитися
роспари I
роспари II
роспарити
роспарки
роспаровувати
роспарювати
роспарюватися
роспасати
роспасатися
роспаскудити
роспаскудитися
роспасти
роспастися
роспатлати
роспатлувати
роспатлуватися
роспатякатися
роспач
роспачливий
роспачливо
роспаш
роспашистий
роспащикуватися
роспаювати
роспаюшитися
роспекти
росперезати
росперізувати
росперізуватися
росперти
роспестити
роспеститися
роспечатати
роспечатувати
роспиватися
роспилювати
роспинання
роспинатель
роспинати
роспинатися
роспинджений
роспиндитися
роспинка
роспирскатися
роспирскуватися
росписати
росписка
росписуватися
роспитати
роспитися
роспиток
роспитування
роспитувати
роспитуватися
роспихати
роспишнитися
роспищатися
роспізнавати
роспізнаватися
Гаремний, -а, -е. Гаремный. Гаремна неволя. К. ПС. 46.
Доке́пкатися, -каюся, -єшся, докепкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Дошутиться, доиздѣваться до того, что..
Застовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Стать вверхъ, дыбомъ (о волосахъ, шерсти).
Краятися, краюся, -єшся, гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. Чуб. V. 47. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв. Гол. І. 294.
Обпаскуджувати, -джую, -єш, сов. в. обпаску́дити, -джу, -диш, гл. Опачкивать, опачкать, огадить.
Обтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обтекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Обтекать, обтечь. Смотрич обтікає город кругом. Св. Л. 213. 2) Обнимать, обнять. Шух. І. 74.
Повідіймати, -ма́ю, -єш, гл. Отнять (у многихъ). Повідіймав у всіх та й забрав собі.
Просто нар. 1) Просто, безъ затѣй. Рудч. Ск. І. 150. Сказати просто: вмер, та й годі. Гліб. Він так мальовав собі просто, абияк. Кв. 2) Прямо. Пливи... під темний луг просто. Чуб. V. 342. Простяглись дві дороги: одна просто, а друга пішла у праву руку. Стор. Іде... пані, та просто до їх у двір. Рудч. Ск. II. 64. 3) Противъ, напротивъ, насупротивъ. Хата його стоїть просто церкви. Борз. у.
Топляник, -ка, м. Утопленникъ. Оце ж і я на своєму віку бачила топляника. Пирят. у.
Цінитель, -ля, м. Цѣнитель, оцѣнщикъ. К. Гр. Кв. 24.
Нас спонсорують: