Братолюб'Я, -б'я, с. Братолюбіе.
Виряжати, -жаю, -єш, сов. в. вирядити, -жу, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, отправлять, отправить. В велику дорогу вирядили. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Царь виряжає військо на війну.
Докона́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Довести до послѣдней крайности, доканать. Я знаю, братці, рознеслась чутка, що вороги Лисенка доконали, закатували голодом в темниці. 2) — свого́. Добиться, достигнуть какой либо цѣли. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Мушу доконати свого. 3) — свого́ сло́ва. Сдержать свое слово. А чому ж ти свого слова не доконала? Казала, що зробиш та й ні. Ти, Марусю, неправду сказала, свого слова та й не доконала.
За́ймище, -ща, с. Занятое мѣсто вообще, въ частности то-же, что и займанщина. Не буде він багатий, а ні щасний, і займище його ушир не піде.
Кирган, -на, м. Большой, изъ камыша, съ трубой, шалашъ, въ которомъ живетъ и хранить свои снаряды артель рыболововъ на Днѣстрѣ.
Літни́к, -ка́, м. 1) Родъ верхней женской лѣтней одежды изъ легкой матеріи. 2) Лѣтняя юбка изъ шерстяной матеріи. Сидить баба в літнику.
Нао́дрізі и нао́дрізні, нар. Отдѣльно, выдѣлившись. Я тепер живу від батька наодрізі, окроме. Мій син живе наодрізні в мене: що в його робиться в хаті, — я не знаю.
Торох! меж., выраж. ударъ, стукъ: трахъ! Торох рутульця в лівий бік. Торох, торох у вікно, аж скло дзеленчить.
Хурда, -ди, ж. Больныя или захудалыя овцы, выдѣленныя въ особое стадо.
Чвертка, -ки, ж.
1) Мѣра длины: четверть аршина. Чвертку плису купила.
2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ: четверть (Cм. уменьш.). Cм. чвіртка.
3) Мѣра жидкости: четверть штофа.
4) Мѣра вѣса: четверть пуда. Оце чвертку соли купив, то за неділю й нема.
5) Мѣра земли. Найняв він собі.... виорать чвертку.
6) Четвертушка бумаги.
7) Половина задней части мясной туши.
8) = ґара 1. Ум. чверточка. Ори, синку, цю долинку, посіємо пшениченьку; з колосочка щоб жмінечка, а з снопочка — щоб чверточка.
