Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роскошич

Роскошич, -ча, м. Расточитель. Покошичі-роскошичі: хто прийде в жупані, то пійде без свитки. Ном. № 13450.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКОШИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКОШИЧ"
Адресува́ти, -су́ю, -єш, гл. Адресовать. Желех.
Гаптувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Вышивать золотомъ или серебромъ. Шовком шила, злотом гаптувала. Рудч. Чп. 190. 2) Иногда употребляется и въ значеніи просто вышивать. Нехай же шиють, шовком гаптують. Метл. 3) стежку гаптувати. Направлять путь. Треба ж роспитатись куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати.
Зателе́па, -пи, об. Неряха. МВ. (КС. 1902. X. 152). Осе ше зателепа, все в неї чорт знає як: сорочка от-от опаде, запаска теж, пояс аж по землі волочеться. Брацл. у. Уже й вечір минає; а як вечір проминув, — зателепа прилинув. Грин. III. 652.
Одс.. Кромѣ здѣсь находящагося, еще Cм. отъ відсаджувати до відсунутися.
Підпалити, -ся. Cм. підпалювати, -ся.
Підцюкати, -каю, -єш, гл. Подрубить топоромъ.
Помішник, помішни́ця. Cм. помічник, помічниця.
Розгордитися, -джуся, -дишся, гл. = розгордіти.
Свербіти, -блю, -биш, гл. Зудѣть, чесаться. Свербить долоня проти чогось. Ном. № 306. Ви мені і за вухом не свербите — мнѣ до васъ дѣла нѣтъ, я совершенно къ вамъ равнодушенъ. Мир. Пов. I. 159.
Тхніння, -ня, с. Дыханіе. Вона ніби чула тхніння його здорового лиця. Левиц. І. 442.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСКОШИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.