Виваляти 1, -ляю, -єш, гл.
1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево.
2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Вихорувати, -рую, -єш, гл. Проболѣть: выздоровѣть.
Вичвалати, -лаю, -єш, гл. Выходить, исходить (медленной походкой).
Мно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, множить, размножать. Було пани множять вівцю шльонку.
Наволо́ком нар. сі́яти наволо́ком. Сѣять на жнивье подъ борону или рало. Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.
Накупи́ти Cм. накупати.
Поназбігатися, -гаємося, -єтеся, гл. Сбѣжаться (во множествѣ). Поназбігалось їх. Панства усякого поназбігалось.
Понести, су́, се́ш, гл.
1) Понести, отнести. Лисичка і понесла півника додому. Ой чи ж бо ти, моє серце, натури такої, щоб почув од їдної, поніс до другої. Нечиста його туди понесла! піду, де очі понесуть. Пойду, куда глаза глядятъ.
2) Забеременѣть.
3) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Важке бісове сало... мабуть так, що й моє понесе на терезах.
Супротивниця, -ці, ж. Противница, женщина-врагъ.
Шлямовий, -а, -е. Относящійся къ шляму.