Бахмат, -та, м. Верховой конь (боевой?) Сідайте на свої бахмати довгогриві і їдьте назирцем за Магометом.
Зморокувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать. Ходив собі по вулиці, та ось що зморокував.
Каторжний, -а, -е. 1) Каторжникъ. В кайдани забиті із нор золото виносять, щоб пельку залити неситому — то каторжні. 2) Каторжный. Втік уже може в десятий раз з каторжної тюрми. 3) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Каторжні собаки, — од їх не втечеш. Зроби, діду, сільце, то ти його, каторжного, піймаєш.
Ласування, -ня, с. Кушаніе лакомствъ, роскошествованіе; наслажденіе.
Лу́ста, -ти, ж. Ломоть, кусокъ. У мене лусти хліба нема. Луста м'яса. Хоч яшна луста, да пшенишне слово. Ум. лустка, лусточка. Хто лустку дасть на чужині, водицею його напоїть? Не пожинала лусточки хліба, ні ложечки соли.
Опеньок, -нька, м. Грибъ, опенокъ. Баби зібрались у ліс по опеньки. Велике диво опеньки! Ирон. Велика важность! Неважная птица.
Пастушити, -шу, -шиш, гл. = пастухувати. Біда вівцям, де вовк пастушить.
Пашнистий, -а, -е. = пашни́й = пашистий? Попи пашнисті, снопи ряснисті.
Пороскоренюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и роскорени́тися, но во множествѣ.
Смуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Грустить. Смуткувала Марина осінь, смуткувала й зіму.