Відвичити, -чу, -чиш, гл. Отучить. От тари одвичите од сахарю. Одвичити од горілки.
Гарнючка, -ки, ж. Красавица.
Житво́, -ва́, с. Мѣсто жительства, жилье.
Кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Моро́зуватий, -а, -е. Серебристый (цвѣтъ).
Оне, оне́є, мѣст. Это. Употр. въ выраж. не оне́, не онеє въ знач. не хочетъ (этого): Та і Тетяна нишком плаче, а до роботи не оне. Хоть чоловік і не онеє, коли же жінці, бачиш, теє, так треба угодити їй.
Опарювати, -рюю, -єш, сов. в. опарити, -рю, -риш, гл.
1) Обваривать, обварить кипяткомъ, опарить. Кричить як опарений.
2) опа́рює лід. Растаетъ у береговъ.
Пацний Употр. только въ ж. р.: пацна. Поросая, супоросная. Жоха пацна.
Стрихулець, -льця, м.
1) Гладилка, палочка для выравниванія кожи.
2) Палочка для выравниванія зерна въ мѣркѣ.
Хибити, -блю, -биш, гл. 1) Ошибаться, давать промахъ, погрѣшать, сбиваться съ пути. Мір землю сажнем, а не ланцюгом, то не будеш хибити. Не хибив я проти його закону, його слова ховав у щирім серці. Прямуйте ж, добродію, куди задумали, не хиблючи. 2) Миновать, обойти. Він думав, що то його хибить. То вже вас не хибить — мусите робити.