Витрушувати, -шую, -єш, сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Останній шаг витрушує шинкарці.
2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно.
3) — сажу. Чистить, вычистить печную трубу.
Долуба́й, -ба́ю, м. и долуба́йка, -ки, ж. Огурецъ, выѣденный курами.
Жу́рбочка, -ки, ж. Ум. отъ журба.
Їдениця, -ці, ж. = єдиниця. Ой була я у батенька та їдною їденицею.
Сім'яний, -а, -е. Сдѣланный изъ коноплянаго сѣмени. Сім'яна олія. Сім'яний макух.
Схрякатися, -каюся, -єшся, гл. Отхаркаться. Покуре люльки, то й схрякається чоловік, то й лекше на груди.
Телятище, -ща, с. ув. отъ теля. Єдно-м мала телятище, і то-м не загнала.
Тестів, -тьова, -ве Тестевъ. Я сідлаю кониченька тестевого.
Усподі нар.
1) На днѣ.
2) На низу. Всі всподі — не на версі.
Хава, -ви, ж. Челюсть. Ум. хавка.