Відшиб, -бу, м. Въ выраж. на, у відшибі. Въ сторонѣ. А жив той дід богоугодний на одшибі за греблею. Сидів ув одшибі од гурту. Оддав дочку на одшиб.
Грім, гро́му, м. 1) Громъ. Грім такий, що хоч тури гони, то не почують. Козак не боїться ні тучі, ні грому. Бодай мене громи вбили, коли м не єсть тобі милий. 2) Раст. Heruiaria glabra L. Ум. Гро́мик.
Квачик, -ка, м. Ум. отъ квач.
1) Мазилочка.
2) Кисточка (для мазанія).
Ли́гирь, -ря, м. Нищій. Там у городі скрізь лигиря сидять попід барканами, просять милостині. Ув. лигиря́ка.
Опрощення, -ня, с. Прощаніе. опрощення брати, приймати з ким. Прощаться. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзжали, ми з отцем, з матіррю і з родом опрощення брали. То він з своєю матіррю опрощення приймає, у чужу сторону од'їзжає.
Підбрехач, -ча, м. Человѣкъ, помогающій лгать. Въ шутку такъ называютъ второго свата, который, при сватовствѣ, своими поддакиваніями и добавленіями помогаетъ товарищу. Та у нього чимало є чого, каже перший староста. — Де то чимало? каже підбрехач. — У нього усього є багацько.
Погоджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. погоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл.
1) Мириться, помириться, сойтись. Два когути, два дими, дві господині ніколи не погодяться.
2) Уславливаться, условиться, договориться. Погодились брати хуру, та підвод нема.
Позаночувати, -чую, -єш, гл. Замѣтить, сдѣлать замѣтки, записать (во множествѣ). Позбірав докупи, що позаночувано у себе в шпарґалах.
Тихісінький, -а, -е. Очень тихій. Тихісінький.... вітерець.
Храплє, -ля, с. = храпа.
