Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рострясти
ростужитися
ростулити
ростулювати
ростулюватися
ростуляти
ростулятися
ростун
ростурбувати
ростурбуватися
ростъ
ростючий
ростягання
ростягати
ростягатися
ростяпака
росхавити
росхапати
росхапувати
росхвалитися
росхвалюватися
росхвилюватися
росхвіяти
росхворітися
росхекати
росхилити
росхильчастий
росхиляти
росхилятися
росхита
росхитати
росхитувати
росхитуватися
росхід
росхідний
росхідник
росхідниця
росхлипатися
росхлюпати
росхлюпувати
росхлюпуватися
росходжуватися
росходини
росходитися
росходитися 2
росхокати
росхрабритися
росхрабруватися
росхристаний
росхристати
росхристатися
росхристя
росхряпаний
росхряпень
росяний
росянка
росяно
рот
рота
ротатий
ротеня
ротмистр
ротний
ротній
роток
ротяка
рох!
роха
рохкання
рохкати
рочистий
рочитися
рочок
рощ
рощ...
руб I
руб II
рубай
рубак
рубака
рубанець
рубаний
рубанисько
рубанка
рубання
рубанок
рубатє
рубати
рубатися
рубатка
рубач
рубеж
рубель I
рубель II
рубець
рубити
рубіж
рубковий
рублевий
рублений
рублик
рублінник
рубльовик
рубляка
рубнути
рубок
рубонути
рубчастий
рубчик
руб'я
руга
ругач
руґеля
руда
рудиголова
рудий
рудіти
рудка
рудник
рудня
Безп'Ятко, -ка, м. Чортъ.
Вугрин, -на, м. = зеленяк. Вх. Пч. II. 10.
Курої́д, -да, м. = Куркоїд. Лях, по його мислі, то син чортів, вражий, поганий, негідний, куроїд, жабоїд. Левиц. І. (Правда, 1861, 437).
Ліпчи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Липнуть. Ліпчиться тістечко, ліпчиться, не дається у руки вхватиться. Грин. III. 472.
Недбалість, -лости, ж. 1) Нерадивость, нерачительность, небрежность. Аже ж Петро своєю недбалістю пропав. Канев. у. 2) Беззаботность, безпечность. Чуб. І. 270.
Привертати, -та́ю, -єш, сов. в. приверну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Поворачивать, поворотить къ чему (при ѣздѣ). Нехай вони човни до берега привертають. АД. І. 248. Коло мого дворика козаченько кониченьком грає, да все до моїх ворітечок коня привертає. Чуб. V. 150. 2) Располагать, расположить, склонять, склонить къ чему. 3) Наваливать, навалить чѣмъ-либо тяжелымъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула, біленьким камінцем привернула. Чуб. V. 781. Десь мого милого сира земля привернула. Рудч. Чп. 137. 4) Возвращать, возвратить. Назад до життя привернув. Гн. І. 112. 5) Запошивать, запошить. Шух. І. 153.
Привітний, -а́, -е́ Привѣтливый. До всякого привітна й ласкава. МВ. І. 35., Ум. привітненький.
Сницарь, -ря, м. 1) Ваятель, рѣзчикъ. 2) Колесникъ, каретникъ.
Урешті нар. Наконецъ.
Хортунити, -нить, гл. безл. Счастливиться. Хортунило йому, — чоловік і піджився. Харьк. г. Не хортунить нашому Іванові. Полт.
Нас спонсорують: