Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рострясти
ростужитися
ростулити
ростулювати
ростулюватися
ростуляти
ростулятися
ростун
ростурбувати
ростурбуватися
ростъ
ростючий
ростягання
ростягати
ростягатися
ростяпака
росхавити
росхапати
росхапувати
росхвалитися
росхвалюватися
росхвилюватися
росхвіяти
росхворітися
росхекати
росхилити
росхильчастий
росхиляти
росхилятися
росхита
росхитати
росхитувати
росхитуватися
росхід
росхідний
росхідник
росхідниця
росхлипатися
росхлюпати
росхлюпувати
росхлюпуватися
росходжуватися
росходини
росходитися
росходитися 2
росхокати
росхрабритися
росхрабруватися
росхристаний
росхристати
росхристатися
росхристя
росхряпаний
росхряпень
росяний
росянка
росяно
рот
рота
ротатий
ротеня
ротмистр
ротний
ротній
роток
ротяка
рох!
роха
рохкання
рохкати
рочистий
рочитися
рочок
рощ
рощ...
руб I
руб II
рубай
рубак
рубака
рубанець
рубаний
рубанисько
рубанка
рубання
рубанок
рубатє
рубати
рубатися
рубатка
рубач
рубеж
рубель I
рубель II
рубець
рубити
рубіж
рубковий
рублевий
рублений
рублик
рублінник
рубльовик
рубляка
рубнути
рубок
рубонути
рубчастий
рубчик
руб'я
руга
ругач
руґеля
руда
рудиголова
рудий
рудіти
рудка
рудник
рудня
Авто-да-фе́, с. несклоняемое. Автодафе, сожженіе инквизиціей еретика. Без ножа і авто-да́-фе людей закували та й мордують. Шевч. 410.
Галка, -ки, ж. 1) Галка, клуша, corvus monedulus. Ой полети, полети, да чорная галко, да на Дін риби їсти! Мак. (1834). 128. Чорний, як галка. Ном. № 13152. 2) Небольшой шаръ, шарикъ. Стоїть палка, на їй галка. Ном. стр. 296. галки класти, кидати. Баллотировать шарами. Камен. у. 3) мушкатна галка. Мускатный орѣхъ. 4) Родъ хороводной весенней игры. Маркев. 73. Ум. галонька, гілочка.
Дарови́ця, -ці, ж. Даровое, доставшееся даромъ.
Оснач, -ча́, м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки. Черн. у.
Отава, -ви, ж. Трава, выросшая вторично на скошенномъ мѣстѣ. Шух. І. 170. Косіть, хлопці, отаву. Чуб. V. 1034. На припоні коні отаву скубуть. Шевч.
Первовічний, -а, -е. Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог. Гн. II. 217.
Півторарічняк, -ка, м. Бычекъ полуторагодовалый. Гн. II. 27. Cм. півторак.
Проворний, -а, -е. Проворный, быстрый, ловкій. На лихо здався він проворний, завзятійший од всіх бурлак. Котл. Ен. І.
Точити, -чу́, -чиш, гл. 1) Точить на токарномъ станкѣ. Шейк. (Токарь) точить тарілку. Грин. III. 520. 2) Острить на точилѣ, точить. Точив ножиці, а все тупі. Шейк. 3) Цѣдить, лить, проливать. Пішов у другу темну хату точити горілку з барильця. Левиц. І. 144. Кров як воду точить. Шевч. 4)зерно. Очищать зерновой хлѣбъ на грохотѣ. Пшеницю точив. Екат. г. 5) Рыть, взрывать. Се той звірок, що нори точить Сквир. у. Шнуровані бітки землицю точат (як танцює). АД. І. 43. 6) Грызть. Миші точать пшоно. Шейк. Шашіль точить дерево. Лисичка дірку в санях точить. Чуб. II. 119. 7) Катить. Скаже мені робити — під гору камінь точити: поточу я камінь на місто. Гол. 8)війну. Вести войну. Войну з ляхами точив. О. 1862. II. 57. 9)брехню. Врать. І почнеш їм точити такеє, чого зовсім не поводилось на світі. О. 1862. V. 29. Точить брехню цілий день. 10)баляндраси, теревені, ля́си. Болтать вздоръ. Баляндраси точить дівці. Греб. 393. Точить баляндраси моїм дочкам. Левиц. І. 143.
Хляґа, -ґи, ж. Слякоть, дождливая погода. Мнж. 193. Як його їхати, як отака хляґа буде? Канев. у. Під дощ, під шквирю, хлягу. Мкр. Г. 51.
Нас спонсорують: