Аґу́сі! меж. Ласкательное обращеніе къ маленькимъ, преимущественно груднымъ дѣтямъ. Аґу, Івасю, аґу, не плач!
Горну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Пригребать, придвигать, загребать. Кожна ручка собі горне. 2) Обнимать. Бондарь відра набиває, мене горне пригортає.
Жупа́нний, -а, -е. Носящій жупан. (Писарь) все поглядає, як кіт на сало, тілько на жупанних.
Змерзлий, -а, -е. Смерзшій.
Карась, ся́, м.
1) Карась, Carassius vulgaris. Не всі старі щуки карасів хватають. Ой лин та карась у ятері трепетавсь.
2) Названіе вола цвѣта оперенія куропатки. Ум. карасик, -карасичок. За періжками подали печені карасики. Ліз карасик через перелазик, та у воду плюсь!
Підложе, -жа, с. Низкая длинная деревянная скамья, служащая кроватью гуцулу древосѣку въ его зимней лѣсной хатѣ.
Полонинський, -а, -е. = полонинний Звичаї, чари і полонинські примівки. — хід. Выгонъ скота весной въ полонину.
Рику-рику! меж., выражающее подражаніе рычанію или реву животнаго. Корівонька рику-рику!
Сперечитися, -чуся, -чишся, гл. Перечить, противиться. Дід не сперечався.
Спичак, -ка, м.
1) Молодой ростокъ камыша.
2) Рыба-самецъ въ то время, когда онъ трется.