Бгайниця, -ці, ж. Женщина, дѣлающая изъ тѣста свадебные хлѣбы. Cм. бгати.
Високошановний, -а, -е. = високоповажний. Послухали доброї ради високошановного народолюбця.
Гетьма́н, -на, м. Гетманъ. Без гетьмана військо гине. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими панами у Білій Церкві замирив. Ум. гетьманонько.
Допе́внення, -ня, с. Увѣреніе.
Жені́ння, -ня, с. Женитьба. Продам кобилу на женіння та куплю горілки. Ум. жені́ннячко. В мено брати — на женіннячко.
Кальвинець, -нця, м. Кальвинистъ. (Українські пани), приподобляючись до панів ляхів, робились римськими католиками, кальвинцями, лютеранами.
Обов'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. обов'язатися, -жуся, -жешся, гл. Обязываться, обязаться.
Позмикати, -ка́ю, -єш, гл. Свести судорогой (во множествѣ). Позмикало йому і руки й ноги.
Хурдига, -ги и хурди́ґа, -ґи, ж. Тюрьма. О, погано в бісовій хурдизі сидіти. Гамалія по Скутарі по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Защо це нас, братця, позапірали в цю тісну хурдигу?
Шкапина, -ни, ж.
1) = шкапа.
2) Снятая конская кожа.