Брик! меж., выраж. ляганіе, толчекъ ногой. Ой чук-брик з рогом бик.
Відкочувати 2, -чую, -єш, гл. Откочевать. Татаре.... одкочували собі геть у.... степи.
Гагакати, -каю, -єш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв.
Назича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. нази́чити, -чу, -чиш, гл. 1) = позичати, позичити. Ну, я тобі назичу хліба. 2) Только сов. в. Насказать много пожеланій. Назичили йому товариші усякого добра: і щастя, і здоров'я, і довгих літ.
Обмітати, -та́ю, -єш, сов. в. обмести, -мету, -те́ш, гл. Обметать, обместь. І криниченьку обрубить, і василечком обмете. Візьми вінок та обмети біля хати.
Підтумок, -мка, м. Помѣсь; ублюдокъ. То не справжній хорт — підтумок. Ні швець, ні мнець, ні чор-зна-що: ото підтумок.
Покрова, -ви, ж.
1) Праздникъ: Покровъ Пресвятыя Богородицы. Сподівайся, дівчинонько, мене ік Покрові.
2) Покровительница. Ум. покрівонька, покровонька. Моя матінко, моя й покрівонько!
Помітуха, -хи, ж. Выметальщица. Пожеланіе новорожденной на крестинахъ: Щоб щасна, красна, довголітня... щоб помітуха і помазуха, і швачка, і прачка, і пряха. Ум. помітушка.
Розбійство, -ва, с. Разбой. То розбійство, то гайдамацтво.
Роняти, -няю, -єш, гл. = ронити. Що так роняєш дрібні слізоньки.
