Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Агаря́нин, -на, м. Магометанинъ, турокъ. Кулишъ.
Басище, -ща, м. Ув. отъ бас.
Бесідливий, -а, -е. Разговорчивый, словоохотливый. Желех.
Буква, -ви, ж. 1) = буквиця. 2) Буква.
Грі́нка, -ки, ж. 1) Ломоть, кусокъ. Шух. I. 144. Молила сі Богу і все пила склінку води і їла грінку хліба на день. Гн. ІІ. 98. 2) Гренокъ. Ном. № 12291. Просіяне з ушками, з грінками. Котл. Ен. V. 14. 3) Корзинка подсолнечника. Харьк. 4) Пучекъ орѣховъ на деревѣ. Оріхи так грінками й висять. Борз. у. 5) До́бру грі́нку уби́ти, пійма́ти. Выиграть что-либо. Ном. № 10594. То же значеніе грі́нка йому́ впа́ла. Ном. № 10594. Дідону мав він мов за жінку, убивши добру в неї грінку. Котл. Сн. І. 25.
Кагаловий, -а, -е. Кагальный.
Наштурхати, -хаю, -єш, гл. Натолкать. На базарі наштурхали мені боки.
Охмання, -ня, с. Желаніе. У моєму охманню супереки йде. Г. Барв. 231.
Понадруковувати, -вую, -єш, гл. Напечатать (во множествѣ).
Черепушка, -ки, ж. 1) = черепи́нка. КС. 1883. II. 393. Грин. III. 437. 2) Шутливо: рюмка. 3) Створчатая раковина ракушки, устрицы. Подольск. г. Ум. черепушечка. Вареної горілочки хочу манісеньку черепушечку. Рк. Макс.
Нас спонсорують: