Возовий, -а, -е. 1) Телѣжный. Возове колесо.
2) Упряжной. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
3) Проѣзжій, ѣдущій возомъ. Да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, ой пішого пішеницї по три денежки мита брали.
4) шлях возовий. Проѣзжая дорога.
Гуртопра́вця, -ці, м. = Гуртоправ.
Забу́дька, -ки, ж. = забудьок 2. Озьми хліб, забудьку, той, що як виймаєш із печі ти забудеш винять.
Наді́сь нар. = надійсь. Та моя хороба надісь не скоро мене покине.
Настрашити Cм. настрашувати.
Оженяний, -а, -е. = оженений. Ой приїхав козаченько з України не оженяний.
Свинуватий, -а, -е. Поступающій по свински. Як би не був свинуватий, то би не був багатий. Свинуватий чоловік.
Трина, -ни, ж. Употребляется также и лишь во множ. ч. съ тѣми-же значеніями. 1) Сѣнная труха, измельченное сѣно или солома. 2) Опилки древесныя. Чому вітер несе трину? бо вона дрібненька. Ум. три́нка.
Укакати, -каю, -єш, гл. Опачкать, огадить (дѣтскія слова). Вбіраються вкаканим на верх.
Човенце, -ця, с. Ум. отъ човно.