Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Досто́ювання, -ня, с. Достаиваніе.
Засу́шка, -ки, ж. Сортъ луку. Цибулю-засушку годиться сховати до Покрови на піч, щоб у стовбурі не йшла. Грин. II. 21.
Му́до, -да, с. Ядро (у мужчины, самца). Желех.
Оповідувати, -дую, -єш, гл. = оповідати. Нагодились деякі того часу, оповідаючи йому про галилейців. Єв. Л. XIII. 1.
Поважко нар. Тяжеловато.
Попопрати, -перу́, -ре́ш, гл. 1) Постирать много. 2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ. Харьк. у.
Прохідка, -ки, ж. Прогулка. Харьк.
Пхатися, пхаюся, -єшся, гл. 1) Толкаться; проталкиваться, переться. Чого ти пхаєшся? Харьк. г. Де їдять, там пхайся, де бідують, — звідти тікай. Чуб. І. 276. 2) Медленно итти, ѣхать. Пхався на бовкуні. В Латію з військом також пхавсь. Котл. Ен. IV. 67.
Ткаха, -хи, ж. = ткаля. Чуб. IV. 118.
Уплав нар. = уплинь. Уплав за водою. Чуб. V. 569.
Нас спонсорують: