Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Болото, -та, с. 1) Болото. Насміялась верша болоту, аж і сама в болоті. Ном. 2) Грязь. Не ходи туди, де ликом зав'язано і болотом замазано. Рудч. Ск. І. 111. 3) Збив го на болото. Избилъ его до безпамятства. Фр. Пр. 105. Ум. болітце, болотечко. Доріжку проложив аж до того болітця, що коло мостка. Драг. 222.
Китаєчка, -ки, ж. Ум. отъ китайка.
Лак, -ку, м. Лакъ. Чорні кучері блищали проти заходу сонця як наведені лаком. Левиц. І. 262.
Лі́ска, -ки, ж. 1) Ум. отъ ліса. Усі двори лісками обгорожувані. Черном. Прилетіла зозуля і сіла на лісці. Грин. III. 588. 2) Ворота, сплетенныя какъ плетень. Отворяй, мати, ліску, ведемо ті невістку. Гол. IV. 332. 3) Рыболовная плетенка. Угор. 4) Орѣшникъ. Ліски в сьому лісі багато. Харьк. у. 5) Пруть, палка. Стоїть лісочка, на тій лісочці ні сучечка, ні болячечки. Ном. стр. 296. № 209. 6) Извѣстное пространство земли (на огородѣ, у землекоповъ и пр.). А як у вас грабарі землю гатили, — від ліски, чи ні? 7) Раст. Corylus avellana. Лв. 98. Ум. лісочка.
Пелевня, -ні, ж. Родъ амбара, овина, гдѣ хранится солома, мякина, сѣно, также зерновой хлѣбъ. Желех. А ци дома 'сте, синове мої? Ой дома, дома на пелевні сут, на пелевні сут, злотічко віют. Гол. II. 70.
Перепиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. перепини́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Преграждать, преградить. Яр нам перепинив дорогу. Харьк. Стережися, щоб вона тобі не перепинила дороги до царства небесного. Кв. 2) О рѣчи: перебивать, перебить, прерывать, прервать. Не перепиняй мене, а то й казати не буду. Харьк.
Потремтіти, -мчу, -тиш, гл. Подрожать.  
Пофальшувати, -шую, -єш, гл. Поддѣлать (во множествѣ). К. Кр. 34.
Приміти, -мі́ю, -єш, гл. Быть въ силахъ, мочь. Примів би, — всіх із гаю порозганяв, щоб не щебетали. Г. Барв. 62.
Сват, -та м., мн. свати и сватове. 1) Отецъ зятя пли невѣстки; сватами называются прежде всего родители мужа ло отношенію къ родителямъ жены и наоборотъ, а затѣмъ, въ такомъ же отношеніи, и ближайшіе родственники супруговъ. Маркев. 109. Онисько мені сват, бо мои сестра ла його братом. Харьк. 2) сватами взаимно называются совершившіе между собою какую-либо коммерческую сдѣлку. 2) Также и свато́к. Желѣзный стержень внутри ткацкаго челнока, на которомъ вращается шпулька съ нитками. Вас. 166. Ум. и ласк. сватко, свато́к, свато́чок, сватонько, сватуньо. Грин. III. 485. К. ПС. 33. Ви, сватуню, будете ще довго, довго жити. Левиц. І. 377. За исключеніемъ свато́к и свато́чок, употребляются лишь въ двухъ первыхъ значеніяхъ.
Нас спонсорують: