Бусьок, -ська, м. = бусько.
З'ї́житися, -жуся, -жишся, гл. Наежиться, нахохлиться.
Зубець, -бця́, м.
1) Зубець — какъ фигура и какъ часть снаряда (напр. зубці у грабля́х. ; сдѣланный изъ матеріи и пр. какъ украшеніе одежды.
2) Зубокъ, часть чесночной луковицы, распадающейся на части.
3) мн. зубці. Кушанье изъ очищенныхъ зеренъ ячменя — сваренныхъ или поджаренныхъ. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Ум. зубчик.
Йойкотня, -ні́, ж. Крики йой! А попід горою в корчах крик, галас, йойкотня: тут полювання якийсь пан справляв.
Кв'як, -ка, м. = квак 1?
Кендюх, -ха, м. Желудокъ четвероногихъ животныхъ. І виняв (у вола) тельбухи з кишками і пильно кендюх розглядав. Ум. кендюшок.
Отокуватися, -куюся, -єшся, гл. Стать стоянкой. Валка отокувалась.
Павороз, -за, м. У вьющихся растеній: прицѣпа.
Реміняка, -ки, ж. Ув. отъ ремінь. На що мені женитися, на що мені панство: коло купрів реміняка — то все господарство.
Фіякр, -ра, м. Фаэтонъ, фіакрь. Запрягают коні до фіякру.