Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Голопуцьок, -цька, м. 1) Неоперившійся птенецъ. 2) Переносно: ребенокъ. Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по улиці. Г. Барв. 416.
Дубони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = ду́бкати. Вх. Зн. 16.
Картинуватий, -а, -е. Четырехугольный. карти́нуватий камінь. Камень, порѣзанный ровными плитками. Донск. Обл.
Ку I пред. Къ. Явор ку ней промовив. Гол. II. 713.
Ману́шка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його. Волч. у.
Моче́на, -ної, ж. Настоенная водка. Будем мочену пити. Зміев. у. Кв. II. 158.
Нижник, -ка, м. 1) Въ картахъ: валетъ. 2) Нижник. Одинъ изъ распиливающихъ дерево на доски, стоящій внизу.
Примирити, -ся. Cм. примиряти, -ся.
Самохіть нар. = самохіттю. К. ЧР. К. Бай. 12. Як таки самохіть свою душу морити. Борз. у. Самохіть підставить під ярмо шию. Мир. ХРВ. 95.
Упинчатися, -чаюся, -єшся, гл. Хлопотать, добиваться, Шкода! не впинчайся за ним. Черк. у. Я б і не впинчався, бувши тобою, за чорзна-чим. Черк. у.
Нас спонсорують: