Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Випозичити, -чу, -чиш, гл. 1) Исчерпать, занимая. 2) Раздать въ займы.
Гидно нар. = гидко. Ой на дворі плютка, тогди нам добре тутка; лиш нам єдно гидно, що сватонька не видно. Гол. IV. 318.
Дармої́дня, -ні, ж. Дармоѣдство, тунеядство.
За́кладочка, -ки, ж. Ум. отъ за́кладка.
Лозиня́чча, -ча, с. соб. Ув. отъ лозиння.
Налупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Начистить.
Небожчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Припрошати, -ша́ю, -єш, гл. = припрошувати. Почав припрошати: «Пийте, браття!» Св. Л. 181.
Святенниця, -ці, ж. Святоша. То святенниця ота черниця: було раз-у-раз Богу молиться та усе було каже: «хазяйство — про життя наше, а письмо святе — то про Бога, про душу». Лубен. у.
Умиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. умитися, умиюся, -єшся, гл. Умываться, умыться. Вмивайся, молися та за хліб берися. Ном. № 4114. Лебідь буде купатися, а лебідочка вмиватися. Н. п. Так і вмиється слізоньками. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49).
Нас спонсорують: