Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Гидота, -ти, ж. Гадость, мерзость, нечистота. Де жидота, там і гидота. Прил. у.
Закида́тися, -даюся, -єшся, сов. в. закинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Забрасываться, заброситься. Закидається невід у воду. 2) Забрасываться, заброситься такъ, что потомъ не найдешь, затеряться. Десь закинулася шапка, — ніяк не знайду. 8) сов. в. закида́тися, -даюся, -єшся. Заброситься, забросаться. Все викидають та й викидають сюди, — аж поки закидався ввесь город.
Каруца, -ци, ж. 1) Карета. Я тобі подарую... і оціх коней, і каруцу. Чуб. II. 565. 2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Шух. І. 106. Вивозить каруцами гній. Шух. І. 145.
Пелюха, -хи, ж. Пеленка. Вх. Уг. 258.
Покропити Cм. покропляти.
Пороздроблювати, -люю, -єш, гл. Размельчить (во множествѣ).
Приправа, -ви, ж. Приправа. Чуб. V. 666. Шух. І. 143. Яка приправа, така й потрава. Ном. № 7117. Ум. приправка. Грин. ІІІ. 653.
Ревіти, -ву, -веш, гл. = ревти.
Стадарь, -ря, м. Пастухъ лошадей. Cм. стадник. Шух. І. 211, 189.
Упоратися, -раюся, -єшся, гл. Окончить работу, управиться. Чи можна мені буде піти на вечорниці? Я вже зовсім упоралась. Шевч. 284.
Нас спонсорують: