Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бандури, -дур, ж. мн. Внутренности, преимущ. животнаго. Мнж. 36. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив. Мнж. 13. Гляди, щоб він не випустив тобі бандур. Черном.
Вищедрувати, -рую, -єш, гл. Получить за пѣніе щедрівок.
Достава́тися, -стаю́ся, -є́шся, сов. в. доста́тися, -та́нуся, -нешся, гл. = діставатися. 1) Пішла душа по руках, та й чортові досталась. Ном. № 8836. Не попущу тебе, мила, иншому достаться. Мет. 40. 2) Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Рудч. Ск. Як достанусь у столицю, то я вас нагороджу. Рудч. Ск. II. 160. ЗОЮР. II. 28.
Зрубань, -ні, ж. Рубка лѣса. Вх. Уг. 242.
Кладій, -дія, м. = кладільник. Кладієві найважче, бо той скидав снопи, той пхав, а я один. Канев. у.
Молі́ння, -ня, с. Моленіе, молитва. Яке вже там і моління. Сим. 174.
Підва́жити. Cм. Підва́жувати.
Пообмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Оклеветать (многихъ).
Притаманно нар. Какъ слѣдуетъ, настоящимъ образомъ. Не дала себе притаманно роспитати. Полт. у.
Розбійників, -кова, -ве Принадлежащій разбойнику. Ой не єсть ти милий мій, ти розбійників син. Чуб.
Нас спонсорують: