Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Баяння, -ня, с. 1) Разсказываніе (сказки). 2) Ворожба, шарлатанство. Угор.
Вищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Визжать. Вона аж вищить. Рудч. Ск. II. 30.
Ді́лечко, -ка, с. Ум. отъ ді́ло.
Лабурник, -ка м.? Бач який лабурник: тут не хоче пастись, а ни краще лізе (про коня). Харьк. у.
Обмолот, -ту, м. Окончаніе молотьбы.
Побайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побаклушничать.
Погалунити, -ню, -ниш, гл. Помочить въ растворѣ квасцовъ.
Подунути, -ну, -неш, гл. = подути. Сонце пригріло, вітер подунув. Рудч. Ск. І. 87.  
Припічок, -чка, м. 1) Шестокъ (въ кухонной печи). Чуб. VII. 381. Вас. 193. На припічку жар. Мет. 16. Піч наша регоче, коровая хоче; а припічок усміхається, коровая сподівається. Мет. 164. 2) Лежанка. Мати сидить на припічку. Рудч. Ск. І. 182. А дитина на припічку росквакалася. Чуб. V. 635.
Родительський, -а, -е. Родительскій. Родительська любов. Левиц. І. 242.
Нас спонсорують: