Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревіти
ревливий
ревне
ревнивий
ревний
ревниці
ревно
ревнувати
ревнути
ревнява
ревти
ревтух
ревун
ревучий
рега
регіт
регітно
регітня
регнути
реготання
реготати
реготатися
реготи
реготіння
реготіти
реготітися
реготливий
реготно
реготня
реготун
реготуха
регула
редечка
редута
редька
реестр
реестровий
реєнт
реєстер
реж
резеда
рейвах
рейдити
рейка
реймент
рейментарський
рейментарь
рейментарювати
рейтар
рекрут
ректи
ректор
ректорство
ректорський
реля
ремгати
ремез
ремезин
ремезонько
ремезувати
ременарь
ременик
ременнак
ременяний
ремесло
ремесний
ремесник
ремесницький
ремесниця
ремесниченько
ремесничий
ремесничок
ремество
ремествувати
ремиґати
ремінець
ремінний
ремінник
реміння
ремінчик
ремінь
реміняка
ремісник
ремно
ремсати
ремст
ремство
ремствувати
ремстити
ремсть
рем'я
ренджиґло
ренське
реньґорт
репалка
репанець
репаний
репаник
репанка
репати
репатися
репет
репетування
репетувати
репик
репиця
репігати
репіжити
репнути
рептух
репчин
реп'ях
реп'яхівка
реп'яшковий
реп'яшок
рескаль
ретельне
ретельний
ретитися
ретізь
Дере́ча, -чі, ж. Порода кислыхъ вишень. Деречі по конотіпській, а по нашому довжикові ягоди. Ном. № 14035.
Мота́тися, -та́юся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мотну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Мотаться, мотнуться, болтаться. А ти, хвуст, що робив?.. Мотався да чеплявся то за кущ, то за пеньок. Рудч. Ск. І. 18. 2) Шататься, ходить, дѣлая то одно, то другое; хлопотать, суетиться. Бабуся мотається по своїй хаті, як клубок, да все робить. Г. Барв. 501. «Світи світло! сип вечеряти!». Чоловік схопився, мотається, кинувся до печі, горшки витягає. Грин. І. 295. мотнутися — броситься, то-же, что и метнутися.
На́дпізь нар. Поздновато. Ото учора надпізь пішли ми додому. Левч. 110.
Наторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Наторговаться.
Пажила, -ли, ж. ? Вишептати (уроки)... од жил... од пажил... Мнж. 152. Прибудь же і моїй корові... в жили і в пажили. Грин. II. 31.
Поперемірювати, -рюю, -єш, гл. Перемѣрять (во множествѣ).
Пристрибом нар. Въ припрыжку. Лохв. у.
Роз'єднуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. розєдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Разъединяться, разъединиться, разойтись. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься! ні, не вміли, не хотіли, треба роз'єднаться. Шевч. 175.
Слупувати, -пую, -єш, гл. Привязывать къ столбу. (Христа) били, слупували, кров з боку точили, не єдную терновину на главу вложили. Гол. III. 271.
Улягтися Cм. улягатися.
Нас спонсорують: