Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревіти
ревливий
ревне
ревнивий
ревний
ревниці
ревно
ревнувати
ревнути
ревнява
ревти
ревтух
ревун
ревучий
рега
регіт
регітно
регітня
регнути
реготання
реготати
реготатися
реготи
реготіння
реготіти
реготітися
реготливий
реготно
реготня
реготун
реготуха
регула
редечка
редута
редька
реестр
реестровий
реєнт
реєстер
реж
резеда
рейвах
рейдити
рейка
реймент
рейментарський
рейментарь
рейментарювати
рейтар
рекрут
ректи
ректор
ректорство
ректорський
реля
ремгати
ремез
ремезин
ремезонько
ремезувати
ременарь
ременик
ременнак
ременяний
ремесло
ремесний
ремесник
ремесницький
ремесниця
ремесниченько
ремесничий
ремесничок
ремество
ремествувати
ремиґати
ремінець
ремінний
ремінник
реміння
ремінчик
ремінь
реміняка
ремісник
ремно
ремсати
ремст
ремство
ремствувати
ремстити
ремсть
рем'я
ренджиґло
ренське
реньґорт
репалка
репанець
репаний
репаник
репанка
репати
репатися
репет
репетування
репетувати
репик
репиця
репігати
репіжити
репнути
рептух
репчин
реп'ях
реп'яхівка
реп'яшковий
реп'яшок
рескаль
ретельне
ретельний
ретитися
ретізь
Вирвати, -ся. Cм. виривати, -ся.
Виходити 1, -джу, -диш, сов. в. вийти, -йду, -деш, гл. 1) Выходить, выйти изъ чего, откуда, куда. Вийди, вийди, мила. з хати. Мет. 10. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Ном. № 1208. І виходила до його вся земля. Єв. Мр. І. 5. Чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск. І. 11. Як вийшла воля, дак мене ніхто й не наймає. Г. Барв. 315. — з чого. Стать выше, перерасти. Я вже вийшла з того, щоб мене лаяти. Лебед. у. — з грошей. Падать въ цѣнѣ. Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить. Ном. № 10230. не виходити з горілки. Быть постоянно пьянымъ. До самого дівич-вечора я з горілки не виходила. О. 1862. VII. у дорогу. Выходить, выйти въ путь. Ой уже син, син Гавриленко у дорогу виходить. Рудч. Чп. 32. — у пани, міщане и пр. Дѣлаться бариномъ, мѣщаниномъ и пр. Силкуються вийти або в міщанство, або в панство. О. 1862. ІІІ. 79. — на що, кого: ви́йти на добре, на зле. Окончиться благополучно, хорошо, неблагополучно, нехорошо. Трудно, аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло. Ном. № 2876. ви́йде на наше. Будетъ по нашему. Ном. № 1069. воно все на одно вийде. Одно и то же будетъ. Св. Л. 129. ви́йти на кого. Сдѣлаться чѣмъ. Вони.... виходять на попа без ніякої науки. Св. Л. 130. ви́йти за кого, — заміж. Выйти замужъ за кого. Як вийду за тебе, — зостанусь нещасна. Мет. 48. Вийшла заміж — як за стінку засунулась. МВ. І. 2) Всходить, взойти Ой вийду я на шпилечок та гляну я на долину. Мет. 80. 3) Происходить, произойти. Од того вихор вийшов, що як Сатанаїл виніс землю з води, то вода зверху замерзла. Чуб. І. 35. 4) Выходить, выйти, оказаться, быть. Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця. Ном. № 9000. 5) О времени: исполняться, исполниться, истечь. Рік виходить. Рудч. Ск. І. 65. Виходить і другий год. Рудч. Ск. II. 109. Йому ще й года не вийшли женитись. Г. Барв. 475. 6) Обходиться, обойтись, стоить. Ця керсетка мені чотирі з половиною вийшла: три з половиною за набор та карбованець за пошиття. Черн. у.
Клювати, -клюю́, -єш, [p]одн. в.[/p] клюнути, -ну, -неш, гл. 1) Клевать, клюнуть. Їдять шляхту, клюють очі. Шевч. 174. Списав спину, що й курці нігде клюнути. Ном. № 4016. 2) Биться (о пульсѣ). Вже жили не клюють. Ном. № 8233.
Лібе́рія, -рії, ж. 1) (Въ сказкѣ). Царское одѣяніе. Царевич тоді став прохать у пара, щоб позволив убратись у його Ліберію і погулять на коні по подвір'ю. Царь велів дать ліберію. Він убрався... Зняв Ліберію, надів лахмання. Чуб. II. 21, 218. 2) Общая одежда для шляхты, служившей при дворѣ даннаго магната Рѣчи Посполитой. Увіходить панцерний боярин... Байда. Хто ж ти єси? Тебе , я вперше бачу, а по твоїй Ліберії вважаю, що службу служиш під щитом Острозьких. К. Бай. 30. 3) Ливрея.
Мандрі́вочка, -ки, ж. Ум. отъ мандрівка.
Ново нар. Вновь. Ново населилося село, а давніш не було. Черк. у.
Опиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. опи́тися, оп'ю́ся, -єшся, гл. = обпиватися, обпитися.
Повивчатися, -чаємося, -єтеся, гл. Выучиться (о многихъ). Повивчалися ми всі прясти.
Урівняти, -няю, -єш, гл. Сравнять, уравнять.
Чинчикувати, -ку́ю, -єш, гл. = чимчикувати.
Нас спонсорують: