Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревіти
ревливий
ревне
ревнивий
ревний
ревниці
ревно
ревнувати
ревнути
ревнява
ревти
ревтух
ревун
ревучий
рега
регіт
регітно
регітня
регнути
реготання
реготати
реготатися
реготи
реготіння
реготіти
реготітися
реготливий
реготно
реготня
реготун
реготуха
регула
редечка
редута
редька
реестр
реестровий
реєнт
реєстер
реж
резеда
рейвах
рейдити
рейка
реймент
рейментарський
рейментарь
рейментарювати
рейтар
рекрут
ректи
ректор
ректорство
ректорський
реля
ремгати
ремез
ремезин
ремезонько
ремезувати
ременарь
ременик
ременнак
ременяний
ремесло
ремесний
ремесник
ремесницький
ремесниця
ремесниченько
ремесничий
ремесничок
ремество
ремествувати
ремиґати
ремінець
ремінний
ремінник
реміння
ремінчик
ремінь
реміняка
ремісник
ремно
ремсати
ремст
ремство
ремствувати
ремстити
ремсть
рем'я
ренджиґло
ренське
реньґорт
репалка
репанець
репаний
репаник
репанка
репати
репатися
репет
репетування
репетувати
репик
репиця
репігати
репіжити
репнути
рептух
репчин
реп'ях
реп'яхівка
реп'яшковий
реп'яшок
рескаль
ретельне
ретельний
ретитися
ретізь
Мочарува́тий, -а, -е. О почвѣ: болотистый, мокрый. Мочарувате поле. Камен. у.
Обидві числ. Обѣ. Маю висіти за одну ногу, волію за обидві. Ном. № 7308.
Ослононько, -ка, м. Ум. отъ ослін.
Подомуровувати, -вую, -єш, гл. Докончить кладку каменныхъ стѣнъ, зданій (во множествѣ).
Природити, -джу́, -диш, гл. Уродить. Нащо це ти цілу картоплю, а не половинки садиш? — Шоб Бог більшу природне. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Сидушка, -ки, ж. Маленькій стулъ съ засовомъ спереди, въ который, садятъ дітей, начинающихъ сидѣть. Рк. Левиц.
Сновига, -ги, сновиґа, -ґи, об. 1) Слоняющійся. Лізе в очі як сновига. Ном. № 2756. 2) Насѣк. Anthomyia (meteorica). Вх. Пч. I. 5.
Узятися, візьмуся, -мешся, гл. 1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11014. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. Рудч. Ск. ІІ. 107. узятися під бо́ки, у бо́ки. Подбочениться. Взявся під боки та й думає, що пан. Ном. № 2481. А парубки, узяв шись в боки, навприсядки пішли. Шевч. 565. 2) Быть взятымъ, отнятымъ. Візьметься від них жених. Єв. Мр. II. 20. 3) Взяться, приняться за что, сдѣлать что. Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться. Ном. № 11017. Як приїду та додому, не візьмуся їсти. Н. п. Виїхавши за Городок, взялися стреляти. Гол. І. 15. 4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Макс. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню ціну нарядили. Мет. 98. Відкіль се взявся неборак? Гліб. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388. 5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба було коли в світі, щоб ті, що кохались, розійшлися, не взялися, — живими остались. Шевч. 269. 6)чим. Обратиться во что. Упав сніжок на обліжок та взявся водою. Мет. 50. Загорілось моє серце, слово полум'ям взялося. К. Псал. 95. А той як підскоче та черконе по яблуні: вона так попелом і взялись. Рудч. Ск. II. 77. Уже моє золото гряззю взялось і не маячить. Г. Барв. 290. Стіни чорні, аж цвіллю взялися — т. е. покрылись плѣсенью. Мир. ХРВ. 24. все так вогне́м і взялось. Все было объято пламенемъ. ЗОЮР. І. 152. 7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп'ях. Ном. № 2745. Узявся до мене смолою. Як приложит до тіла, так і візьметься. Радомысл. у. 8)ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. Гол. І. 35. 9) моро́зи взялися, зимно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ. Вх. Зн. 6.
Хиба 2 нар. 1) Развѣ. Хиба не знаєте приповісти сієї? Єв. Мр. IV. 12. Хиба будемо на неї дивитись, як на мальовану? МВ. І. 25. 2) Развѣ ужъ, быть можетъ. Пора вже мені (сонце каже) сходить, але я втомилось, — хиба ти йди за мене. Чуб. І. 5. 3) Ужъ? Із пасіки пішов на гору, щоб подивитись на бакшу; оттам хіба було розору, що усього й не роскажу. Алв. 76.
Шарувальниця, -ці, ж. Женщина, которая мотыжитъ.
Нас спонсорують: