Доно́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. доноси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Обнашиваться, обноситься. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця.
Позносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и знести, но во множествѣ. Вода... позносила млини. Позносивши мішки в комору... посідали. Позносили ото вони з воза свої клунки.
Поличчя, -чя, с. Портретъ. Посилаю тепер тобі, друже мій єдиний, своє поличчя.
Роскудлати, -ся. Cм. роскудлувати, -ся.
Скрут, -ту, м. 1) = скрута. До скруту як прийшлося, а він тоді: батечку, голубчику, не буду вже! Ой скрут же мій та й дуже важкий: що ж я маю робити. До пристані прибудеш, дорожний скрут, нудьгу забудеш. До скруту треба. Крайне необходимо. Туди він не часто забігав; хиба вже до скруту чого треба, то зайде. 2) Въ водяной мельницѣ: снарядъ, при помощи котораго кіш можно передвинуть въ сторону отъ жернова. 3) Продолговатый клубокъ, смотанный изъ выплетенной для приготовленія шляпъ соломенной ленты.
Стаскати, скаю, -єш, гл. Встащить, снести. Стаскав його жид і на ту гору.
Строкатий, -а, -е. 1) Пестрый.
2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив.
3) Капризный. В душі своїй була строката.
Сукня, -ні, ж. 1) Платье (женское). На що ж тобі, доньку, зеленії сукні! Їхала дівка через бір, а на їй сукня в девять піл. 2) а) Суконная юбка. б) = андарак. Ум. суконька.
Халайстра, -ри, ж. = халастра.
Центро, -ра, с. Центръ. Там.... центре жизні.