Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревіти
ревливий
ревне
ревнивий
ревний
ревниці
ревно
ревнувати
ревнути
ревнява
ревти
ревтух
ревун
ревучий
рега
регіт
регітно
регітня
регнути
реготання
реготати
реготатися
реготи
реготіння
реготіти
реготітися
реготливий
реготно
реготня
реготун
реготуха
регула
редечка
редута
редька
реестр
реестровий
реєнт
реєстер
реж
резеда
рейвах
рейдити
рейка
реймент
рейментарський
рейментарь
рейментарювати
рейтар
рекрут
ректи
ректор
ректорство
ректорський
реля
ремгати
ремез
ремезин
ремезонько
ремезувати
ременарь
ременик
ременнак
ременяний
ремесло
ремесний
ремесник
ремесницький
ремесниця
ремесниченько
ремесничий
ремесничок
ремество
ремествувати
ремиґати
ремінець
ремінний
ремінник
реміння
ремінчик
ремінь
реміняка
ремісник
ремно
ремсати
ремст
ремство
ремствувати
ремстити
ремсть
рем'я
ренджиґло
ренське
реньґорт
репалка
репанець
репаний
репаник
репанка
репати
репатися
репет
репетування
репетувати
репик
репиця
репігати
репіжити
репнути
рептух
репчин
реп'ях
реп'яхівка
реп'яшковий
реп'яшок
рескаль
ретельне
ретельний
ретитися
ретізь
Блискання, -ня, с. Сверканіе.
Вовна, -ни, ж. Шерсть овечья. Із його добра, як з козла — ні вовни, ні молока. Ном. № 7582. наказав три мішки (сім мішків) гречаної возни. Наговорилъ чепухи. Ном. № 13013. Ум. возночка.
Голіти, -лію, -єш, гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голів; зганяє воду з піску — він і голів. Переясл. у.
Грися́к, -ка́, м. Родъ хлѣба. Мужик та був дуже бідний, і в нього тільки може й було, шо єден хліб-грисяк. Грин. І. 71.
До́вбом нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у.
Мазі́й, -зія́, м. 1) Мазальщикъ. 2) Названіе вола пепельнаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41, 3) = мазун.
Микито́новий, -а, -е. Демикитоновый.
Нещасний, -а, -е. Несчастный. Ой я нещасний, що маю діяти? Полюбив дівчину, та не можу взяти. Н. п.
Появити, -ся. Cм. появляти, -ся.
Хмуроокий, -а, -е. Съ угрюмо смотрящими глазами, т. е. угрюмый, сердитый. Вх. Зн. 76. Желех.
Нас спонсорують: