Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудобривий
рудомизий
рудуватий
рудь
рудько
рудявий
рудявина
рудяк
рудяний
ружа
ружан
ружина
ружний
руїна
руїнний
руїнник
руйновище
руйнування
руйнувати
руйнуватися
руйнувина
рука
рукав
рукавиця
рукавичний
рукавичник
рукавочок
рукавча
рукатися
руків'я
руковини
рукодавник
рукодаїни
рукодайний
рукодійник
рукодійниця
рукодійня
рукодільник
рукодільниця
рукодільство
рукодія
рукодіяння
рукомесло
рукомесний
рукомесник
рукомесниця
рукомество
рукомия
рукопаш
рукопашний
рукопис
рукописний
рулка
руля
рум 1
рум 2
румак
румандє
руманець
румати
румегати
румовий
румса
румсати
рум'ян
рум'янець
рум'яний
рум'янитися
рум'яність
рум'яніти
рум'янка
рум'янок
руна
рунати
рундук
рундуковий
рундучний
рундучок
руненце
рунистий
рунитися
рунка
руно
рунтати
рунтатися
рунтувати
рунце
рупа
рупати
русавка
русак
русали
русалка
русалкувати
русальний
русальчин
русаля
русий
русин
русинка
руснак
русокосий
русь
руський
русявий
русявіти
рута
рутвяний
рутити
рутка
рутній
рутонька
рутяний
рух
рухавка
рухати
рухатися
рухливий
рухлий
рухнути
Додля́тися, -для́юся, -єшся, гл. Домедлить, домѣшкаться. Додлялись таки, поки дощ пішов. Черниг. у.
Дочита́ти, -ся. Cм. дочитувати, -ся.
Заподі́яти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Сдѣлать, причинить. Ні, ні, Господь не заподіє злого! К. Іов. 75. Вівця! Що вона кому заподіє? Мир. ХРВ. 41. — смерть собі. Наложить на себя руки. Сам собі смерть заподію. Кв. Драм. 190. Смерть би собі заподіяв, як би гріха за те не було. Г. Барв. 209. 2) Подѣлать (колдовствомъ). Це їй так було заподіяно.
Ласо нар. 1) Вкусно, лакомо. Хто ласо їсть, той твердо спить. Ном. № 12234. Ласо їсть, на м'якому спить і така вродилась, що — молодиця хоть куди! Кв. II. 325. Ви ласіш їсте, ніж ми. Харьк. 2) Съ вожделѣніемъ, съ аппетитомъ. На неї (торбу з грішми) дивиться усяк так весело та ласо так. Гліб. Ум. ласенько.
Переколювати, -люю, -єш, сов. в. переколоти, -лю, -леш, гл. 1) Перекалывать, переколоть, расколоть. 2) Перекалывать, переколоть (многихъ); перебодать. Все стадо переколола. Ном. № 3827.
Поглумка, -ки, ж. Насмѣшка. Нехай Бог боронить від скаженої миші, — поглумка. Ном. № 3485.
Пообгороджувати, -джую, -єш, гл. Обгородить (во множествѣ). Г. Барв. 190.
Радість, -дости, ж. Радость, удовольствіе. Грин. III. 23. Старість не радість. Ном. № 8682. Лиха та радість, по котрій смуток настукає. Ном. № 2292. Ум. радо́сточка. Тепер мі братчик з війни приїхав, та привіз мені три даруночки, три даруночки — три радосточки: одну мі радість.... Kolb. I. 102.
Роззяплювати, -плюю, -єш, сов. в. роззяпити, -плю, -пиш, гл. = роздзяплювати, роздзяпити.
Черв, -ва, м. 1) Червь. Въ этомъ значеніи употребляется, кажется, лишь во мн. ч., а единств. ч. замѣняется словомъ червак. Не що черви, що ми їмо, а то що нас їдять. Ном. № 7232. 2) соб. Личинки пчелъ. Черв в уліях з студені і з браку пожитку погинув. Гн. II. 31.
Нас спонсорують: