Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудобривий
рудомизий
рудуватий
рудь
рудько
рудявий
рудявина
рудяк
рудяний
ружа
ружан
ружина
ружний
руїна
руїнний
руїнник
руйновище
руйнування
руйнувати
руйнуватися
руйнувина
рука
рукав
рукавиця
рукавичний
рукавичник
рукавочок
рукавча
рукатися
руків'я
руковини
рукодавник
рукодаїни
рукодайний
рукодійник
рукодійниця
рукодійня
рукодільник
рукодільниця
рукодільство
рукодія
рукодіяння
рукомесло
рукомесний
рукомесник
рукомесниця
рукомество
рукомия
рукопаш
рукопашний
рукопис
рукописний
рулка
руля
рум 1
рум 2
румак
румандє
руманець
румати
румегати
румовий
румса
румсати
рум'ян
рум'янець
рум'яний
рум'янитися
рум'яність
рум'яніти
рум'янка
рум'янок
руна
рунати
рундук
рундуковий
рундучний
рундучок
руненце
рунистий
рунитися
рунка
руно
рунтати
рунтатися
рунтувати
рунце
рупа
рупати
русавка
русак
русали
русалка
русалкувати
русальний
русальчин
русаля
русий
русин
русинка
руснак
русокосий
русь
руський
русявий
русявіти
рута
рутвяний
рутити
рутка
рутній
рутонька
рутяний
рух
рухавка
рухати
рухатися
рухливий
рухлий
рухнути
Витекти Cм. витікати.
Доскрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. доскрома́дити, -джу, -диш, гл. Доскребать, доскресть. А ми вже доскромадили буряків. Богодух. у.
Жа́бій, -б'я, -б'є = жаб'ячий. Вх. Лем. 413.
Модрина, -ни, ж. Раст. Larix decidua. Вх. Уг. 252.
Парнище, -ща, м. Ув. отъ парень. Чи знаєш, він який парнище? Котл. Ен. II. 22.
Пасаман, -ну, м. Тесьма для обшивки одежды, напр. бекеши. Гол. Од. 17.
Підбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підбити, підіб'ю, -єш, гл. 1) Подбивать, подбить. Одступітеся, вороги, із щасливої дороги, підоб'ють кониченьки ноги. Мет. 288. 2) Дѣлать, сдѣлать подкладку. На козакові шапка бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита. АД. І. 169. він лисом підшитий, псом підбитий. Хитеръ какъ лисица, золъ какъ собака. Ном. № 3052. 3) О тѣстѣ: 4) Окучивать, окучить (растенія). Дівчата... тютюн підбивали. О. 1861. V. 71. Я вдень, до обід, гурки підбивала. Г. Барв. 92. 5) Покорять, покорить, подчинить, поработить. Желех.
Сутемний, -а, -е. Сильно темный, почти черный. Обличчям сутемний, як пам'яткова мідь (негръ). К. Дз. 169.
Флинтованє, -ня, с. Пришиваніе особымъ образомъ (у скорняковъ). МУЕ. І. 75.
Холодність, -ности, ж. Холодность, холодъ. Желех.
Нас спонсорують: