Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудобривий
рудомизий
рудуватий
рудь
рудько
рудявий
рудявина
рудяк
рудяний
ружа
ружан
ружина
ружний
руїна
руїнний
руїнник
руйновище
руйнування
руйнувати
руйнуватися
руйнувина
рука
рукав
рукавиця
рукавичний
рукавичник
рукавочок
рукавча
рукатися
руків'я
руковини
рукодавник
рукодаїни
рукодайний
рукодійник
рукодійниця
рукодійня
рукодільник
рукодільниця
рукодільство
рукодія
рукодіяння
рукомесло
рукомесний
рукомесник
рукомесниця
рукомество
рукомия
рукопаш
рукопашний
рукопис
рукописний
рулка
руля
рум 1
рум 2
румак
румандє
руманець
румати
румегати
румовий
румса
румсати
рум'ян
рум'янець
рум'яний
рум'янитися
рум'яність
рум'яніти
рум'янка
рум'янок
руна
рунати
рундук
рундуковий
рундучний
рундучок
руненце
рунистий
рунитися
рунка
руно
рунтати
рунтатися
рунтувати
рунце
рупа
рупати
русавка
русак
русали
русалка
русалкувати
русальний
русальчин
русаля
русий
русин
русинка
руснак
русокосий
русь
руський
русявий
русявіти
рута
рутвяний
рутити
рутка
рутній
рутонька
рутяний
рух
рухавка
рухати
рухатися
рухливий
рухлий
рухнути
Бахтати, -таю, -єш, гл. Буйно рости. Подольск. г.
Охоче нар. Охотно.
Перепхати Cм. перепихати.
Півхунт, -та, м. Полуфунтъ. Купила оце півхунта масличка, а воно у тім півхунтові більш соли, ніж масла. Харьк.  
Правування, -ня, с. 1) Тяжба. 2) Управленіе.
Прохід, -хо́ду, м. 1) Проходь. 2) = прохідка. У неділю по вечері помоливсь пан Богу, взяв собі вірну слугу, пішов для проходу. Грин. III. 616.
Росписка, -ки, ж. Расписка. Ходім у хату роспуску писати. Чуб. І. 185. Я не повірю на слові: хай дасть мені росписку, своєю кров'ю написану. Чуб. ІІ. 18. Ум. ро́списочка. Грин. І. 8.
Свекорків, -кова, -ве, Ум. отъ свекрів. Маркев. 139. Да звеселімо увесь рід свій! Що первий рід — свекорків, а другий — батеньків. Мет. 233.  
Утішенька, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
Чика, -ки, ж. Дѣтск. Ножикъ, все острое. Не займай — це чика. Екат. г.
Нас спонсорують: