Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудобривий
рудомизий
рудуватий
рудь
рудько
рудявий
рудявина
рудяк
рудяний
ружа
ружан
ружина
ружний
руїна
руїнний
руїнник
руйновище
руйнування
руйнувати
руйнуватися
руйнувина
рука
рукав
рукавиця
рукавичний
рукавичник
рукавочок
рукавча
рукатися
руків'я
руковини
рукодавник
рукодаїни
рукодайний
рукодійник
рукодійниця
рукодійня
рукодільник
рукодільниця
рукодільство
рукодія
рукодіяння
рукомесло
рукомесний
рукомесник
рукомесниця
рукомество
рукомия
рукопаш
рукопашний
рукопис
рукописний
рулка
руля
рум 1
рум 2
румак
румандє
руманець
румати
румегати
румовий
румса
румсати
рум'ян
рум'янець
рум'яний
рум'янитися
рум'яність
рум'яніти
рум'янка
рум'янок
руна
рунати
рундук
рундуковий
рундучний
рундучок
руненце
рунистий
рунитися
рунка
руно
рунтати
рунтатися
рунтувати
рунце
рупа
рупати
русавка
русак
русали
русалка
русалкувати
русальний
русальчин
русаля
русий
русин
русинка
руснак
русокосий
русь
руський
русявий
русявіти
рута
рутвяний
рутити
рутка
рутній
рутонька
рутяний
рух
рухавка
рухати
рухатися
рухливий
рухлий
рухнути
Відпірчити, -чу, -чиш, гл. Отпороть, высѣчь. Бідну дитину через стілець та й одпірчать. О. 1862. І. 72.
Вугол, -гла, м. 1) = куток. 2) = ріг. (наружный уголъ, уголъ улицы).
Дола́годжувати, -джую, -єш, сов. в. дола́годити, -джу, -диш, гл. Оканчивать, окончить починять что, долаживать, доладить. Чи ти скоро долагодиш воза?
За́машно нар. Далеко. Замашно йти. Н. Вол. у.
Кам'янка, -ки, ж. 1) Банная печь для паровъ. 2) Каменная посуда. 3) = камениця 2. 4) Шоссе. Кам'янкою їхати. Миргородъ. (В. Горленко). Ум. кам'яночка. Там Маруся молода ходила, кам'яночки на віночок ламала. Рк. Макс.
Ли́стонько, -ка, м. Ум. отъ лист.
Пересукувати, -кую, -єш, сов. в. пересука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пересучивать, пересучить.
Поросходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (о многихъ). Послі вечері зараз поросходились на спочинок. К. ЧР. 52. Деякі з шляхетства, що бенкетували, поросходились. Стор. МПр. 98. Чи ще є люде біля волости? — Багато вже поросходилось, а трохи ще є. Харьк.
Сплавачка, -ки, ж. Сплавленіе, перевезеніе по водѣ сплавомъ. Шух. І. 181.
Шкунтувати, -ту́ю, -єш, гл. Насмѣхаться. Ном. стр. 287, № 6156.  
Нас спонсорують: