Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудобривий
рудомизий
рудуватий
рудь
рудько
рудявий
рудявина
рудяк
рудяний
ружа
ружан
ружина
ружний
руїна
руїнний
руїнник
руйновище
руйнування
руйнувати
руйнуватися
руйнувина
рука
рукав
рукавиця
рукавичний
рукавичник
рукавочок
рукавча
рукатися
руків'я
руковини
рукодавник
рукодаїни
рукодайний
рукодійник
рукодійниця
рукодійня
рукодільник
рукодільниця
рукодільство
рукодія
рукодіяння
рукомесло
рукомесний
рукомесник
рукомесниця
рукомество
рукомия
рукопаш
рукопашний
рукопис
рукописний
рулка
руля
рум 1
рум 2
румак
румандє
руманець
румати
румегати
румовий
румса
румсати
рум'ян
рум'янець
рум'яний
рум'янитися
рум'яність
рум'яніти
рум'янка
рум'янок
руна
рунати
рундук
рундуковий
рундучний
рундучок
руненце
рунистий
рунитися
рунка
руно
рунтати
рунтатися
рунтувати
рунце
рупа
рупати
русавка
русак
русали
русалка
русалкувати
русальний
русальчин
русаля
русий
русин
русинка
руснак
русокосий
русь
руський
русявий
русявіти
рута
рутвяний
рутити
рутка
рутній
рутонька
рутяний
рух
рухавка
рухати
рухатися
рухливий
рухлий
рухнути
Вапнувати, -ную, -єш, гл. Штукатурить, бѣлить известью. Желех.
Варувати, -ру́ю, -єш, гл. Хранить, беречь, остерегать отъ чего. Од огня варувала, од огня і од води, і од вшиткой пригоди. Гол. IV. 388.
Вільгота, -ти, ж. Льгота, облегченіе; отсрочка. Зміев. у. Попроси, щоб дав вільготи хоч на три часи, щоб передумати мені, що в мене дома. Чуб. II. 18.
Вітонька, віточка, -ки, ж. Ум. отъ віта.
Жерни́ця, -ці, ж. = стерня. Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле. АД. І. 85.
Импет, -ту, м. Стремительность, сила, натискъ. Аби нам битий шлях переп'ятити і первий импет ляцький зупинити. К. ЦН. 242. Яким импетом її до сього пхнув? Г. Барв. 543.
Направе́ць нар. Направо. Вх. Зн. 40.
Привідниця, -ці, ж. Предводительница; руководительница. Левиц. І. 286.
Примайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Примастерить, придѣлать.
Провинник, -ка, м. Виновникъ, провинившійся. Провинників-парубків посадили в холодну. Рк. Левиц.
Нас спонсорують: