Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хашник

Хашник, -ка, м. Мелкій хворость, связанный въ пучки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАШНИК"
Галайда, -ди, м. Скиталецъ, бездомный. Н. Вол. у.
Зачепи́ти, -ся. Cм. зачіпати, -ся.
Збрести́, -ду́, -де́ш, гл. Сбрести, уйти. Скотина збреде з дому. Чуб. І. 48.
Окромішно нар. = окрімно.
Почепляйти, -ля́ю, -єш, гл. Надѣть, навѣсить, нацѣпить (во множествѣ).
Рисування, -ня, с. Рисованіе, черченіе.
Розсідлати, -ся. Cм. розсідлувати, -ся.
Сподобання, -ня, с. = сподоба. Ані гречки, ні полови, ні колосування, побив дяку києм.... аж до сподобання. Чуб. V. 674.
Стадницький, -а, -е. Относящій къ пастуху лошадей. Залізний стадницький пірнач і тепер е.... в Чорноморії. О. 1862. II. 61.
Уверед, -ду, м. увере́да, -ди, ж. Поврежденіе, поврежденіе отъ натуги. О, Боже! не прощай тому, хто ввередив єхидним увередом нам духа. К. Дз. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.