Грязи́во, -ва, с. Бревіе. Зробив грязиво з слини.
Ду́мка, -ки, ж. Мысль; намѣреніе, замыселъ. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. А думка край світа на хмарі гуля. таќа в йо́го ду́мка. Онъ такъ думаетъ, предполагаетъ. Така́ в йо́го думка була, щоб дівчина йому жінка була. на ду́мці стоя́ти. Не сходить съ ума, быть на умѣ. на ду́мку спа́сти. Придти въ голову. ду́мка б. Предполагается. Думка б завтра вже їхати. ду́мка таќа, що.... Можно думать, что... ду́мку взя́ти. Вознамѣриться, рѣшить. Узяла собі таку думку: покину їх. мн. на мою́ ду́мку. По моему мнѣнію. 2) Родъ лирическаго стихотворенія (элегическаго характера). Ум. ду́монька. Голос як сурмонька, т'але ж чортова домонька. Слова твої прекраснії, превражая думка.
Закипі́лий, -а, -е. 1) Закипѣвшій. 2) — кро́в'ю. Покрытый запекшейся кровью. Кров'ю закипілий.
Набува́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. набу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Обувать, обуть, надѣть обувь. Набула без панчох патинки. Чоботи набуває.
Півтрети числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Півтрети копи.
Рицарь, -ря, м. = лицарь.
Сучасник, -ка, м. Современникъ. Здивувала сучасників своїх.
Тендітний, -а, -е. Нѣжный. Були тендітні при людях.
Утарабанити, -ню, -ниш, гл. Втащить, вбросить. Втарабанили б у воду. Втарабанила вона в діжу і житного (борошна).
Черч, -чі, ж. Кошениль. Cм. червець, черець.
