Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

росковуватися

Росковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. роскуватися, -кую́ся, -єшся, гл. 1) Расковываться, расковаться. Роскуються незабаром заковані люде. Шевч. 211. 2) Только сов. в. О кукушкѣ: раскуковаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКОВУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКОВУВАТИСЯ"
Безмаль нар. Безъ малаго, почти. Безмаль не двадцять. Шейк.
Брехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брехати. 1) Соврать. Можна і брехнути. Котл. Н. П. 358. 3) = гавкнути. Телята ревнули, собаки брехнули. ХС. ІІ. 195.
До-схочу́ нар. Вволю, сколько угодно. Ком. І. 21.
Зажи́тий, -а, -е. Зажиточный. Міусск. окр.
Повидовбувати, -бую, -єш, гл. 1) Выдолбить (во множествѣ). 2) Выковырять (во множ.). Повидовбував йому очі. Рудч. Ск. II. 28. Як очей на спичку не повидовбує. Конот. у.
Подерти, -ру́, -ре́ш, гл. 1) Порвать, изорвать. Зіма!.. хліба нема, чоботи подерті, доведеться вмерти. Канев. у. 2) Исцарапать. Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло. Рудч. Ск. І. 173.
Пугарчик, -ка, м. 1) Ум. отъ пугарь. 2) Рюмка. Шух. І. 307.
Риболович, -ча, м. = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14.
Увередити, -джу, -диш, гл. 1) Повредить. 2) Тронуть рану, коснуться больного мѣста.
Чистюх, -ха, м. Насѣк. Nepa cinerea. Вх. Пч. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСКОВУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.