Зваго́м нар. Медленно, нескоро. Не біжи, не йди швидко, звагом.
Костельник, -ка, м. Католикъ. Постельники свою погибель чують.
Обрітення, -ня, с. Праздникъ Обрѣтенія главы Іоанна Крестителя (24 февраля). На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів.
Поганити, -ню, -ниш, гл. Гадить, осквернять. Одна паршива овечка усю отару поганить. Чор-зна-що — щоб і посудини не поганило.
Порозганяти, -ня́ю, -єш, гл. Разогнать (многихъ). У пеклі товкся і порозганяв звідти усіх чорнів.
Постригати, -га́ю, -єш, сов. в. постри́гти, -жу́, -же́ш, гл.
1) Стричь, остричь. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась.
2) Постригать, постричь (въ монахи). постригти в брехуни́ = пошити в брехуни.
Скрибачка, -ки, ж. Скребница. Скребли залізними, скрибачками.
Сороківка, -ки, ж.
1) = сороківець.
2) копа-сороківка. Счетная единица у оконщиковъ при продажѣ оконъ: 40 оконъ.
Ступінь, -пня, м. Шагъ. Де ступнем ступаю, тернина коле. Тоді чорт тяг жлукто ступнів десять. Пійди туди, та одлічи три ступні, і викопаєш гроші. ступінь у ступінь. Въ ногу. Він так ступінь у ступінь ступав, наче міря, як тра ступати.
Цок! меж., выражающее стукъ, звонъ отъ удара по твердому тѣлу. Тут хвись! шабельки засвистіли, цок, цок! — і іскри полетіли. Цок, цок підківками, стук, стук ніженьками.