Балакучий, -а, -е. = балакливий. Там така приязна та балакуча жінка. Аби були слухачі, а наш Круглий оповідач дуже балакучий.
Ґре́чний, -а, -е. Учтивый, любезный, милый. Бувай же здорову ґречний молодче, ґречний молодче, Іване-хлопче!
Кухняний, -а, -е. Кухонный. Вона забачила здоровенний кухняний ніж на столі.
Мелю́с, -са, м. Искаженіе собственнаго имени: Міусъ — рѣка и прилегающее къ ней урочище. Въ думѣ: І до байраків, до мелюсів добігали, і тернові віття, верхи стинали... Далі з байраків, із мелюсів вибігали. Въ другихъ варіантахъ: міюс или міус. Стали вони до Міуса, до байрака добігати и т. д.
Очкувати, -ку́ю, -єш, гл. Прививать щиткомъ, глазкомъ.
Погіркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть, сдѣлаться горькимъ (во множествѣ).
Понадсипати, -па́ю, -єш, гл. Надсыпать (во множествѣ). Мабуть понадсипаю потроху пір'я з подушок, а то мати такі тугі понасипали.
Струць, -ця, м. Дуракъ. Струць задесенський.
Чхатися, -ється, гл. безл. Чихаться. Перець м'яла, так тепер у носі крутить та пхається. «Чхається!» — Дорогу чуєш. доро́га пхається. Предстоитъ отправляться въ путь.
Шелюжина, -ни, ж. Прутъ изъ тальника. Нехай лоза-шелюжина згинається нижче.
