Вдовувати, -вую, -єш, гл. = удовувати.
Кулеба, -би, ж. Густой переваренный куліш.
Позагладжувати, -джую, -єш, гл.
1) Загладить (во множествѣ).
2) Уничтожить (во множествѣ). Йому карі очі позаглажувані.
Покрик, -ку, м. Возгласъ, крикъ. Од сього покрику покотилась луна. Ніхто не чув грізного покрику.
Пообскубати, -ба́ю, -єш, гл. Ощипать, оборвать (во множествѣ).
Рунтувати, -ту́ю, -єш, гл. = рунтати. Чию семю за некрута стануть рунтувати. Прийдеться рунтувать лежанку й ніч.
Ручатися, -ча́юся, -єшся, гл. = ручитися.
Сільський, -а, -е. Сельскій. Сільська собака най ся між двірськії не мішає.
Хлоста, -ти, ж. Порка, наказаніе розгами. Положивши, дайте добру хлосту, поки верне дощі та роси, що, знаю, в неї на мисниках та на полицях. хло́сти да́ти. Выпороть, а затѣмъ вообще отколотить. Гей дамо ляхам, а превражим синам превеликую хлосту.
Цілник, -ка, м.
1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой).
2) цілником поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой.
