Відвойовувати, -вую, -єш, сов. в. відвоювати, -воюю, -єш, гл. Отвоевывать, отвоевать, добыть силой. Я вас навчив би боронити що одвоювали вам козаки! — Який гаспид одвойовував нам наше добре, опріч нас самих. Царь іде войною на цього самого царя, шоб відвоювати у його другу дочку. Я тебе від смерти відвоював.
Гади-перегади, -дів, мн. Раздумываніе. Почнуться гади-перегади — начнутъ думать — передумывать.
Грабарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься земляными работами.
Запомага́ння, -ня, с. Помощь, вспомоществованіе.
Збур'Янува́тіти, -тію, -єш, гл. О травѣ: засориться сорными травами.
Зві́дник, -ка, м. Обманщикъ.
Іменини, -ни́н, ж. мн. Именины. Прийшли іменини Потоцького.
Пчолячий, -а, -е. = бджолиний. Свічечки з пчолячого воску.
Усобитися, -блюся, -бишся, гл. Производить усобицу, раздоръ. Всобитись, не хочу з козаками.
Цьон меж. = цінь.
