Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсоханя
розсохатий
розсохач
розсохтися
розсохуватий
розспіватися
розставання
розставатися
розставити
розставляти
розстання
розстановити
розстановляти
розстань
розстаньки
розстаратися
розстаруватися
розстарцюватися
розстати
розстатися
розстебнути
розстелити
розстеляти
розстелятися
розстервитися
розстилати
розстилатися
розстібати
розстібатися
розстогнатися
розстрелити
розстригати
розстрілювати
розстрявати
розстряватися
розстукатися
розступатися
розстьоба
розсувати
розсуватися
розсуд
розсудець
розсуджувати
розсужати
розсуканий
розсукати
розсукувати
розсумуватися
розсунути
розсупонити
розсупонитися
розсучий
розсякати
розування
розум
розумаха
розумець I
розумець II
розуміння
розуміти 2
розумітися
розумний
розумник
розумниця
розумнішати
розумно
розумовий
розумок
розумування
розумувати
розфійниця
розцвірінькатися
розцвіркатися
розцвісти
розцвіт
розцвітати
розцвітатися
розцвяхувати
розцілувати
розцілуватися
розцінити
розцінувати
розціпити
розціпляти
розцокотатися
розцуратися
розчавити
розчавичити
розчавушити
розчавчити
розчастувати
розчати
розчах
розчахнути
розчахнутися
розчвакати
розчепаритися
розчепити
розчепірити
розчепіритися
розчепнутися
розчервонітися
розчесати
розчетвертувати
розчина
розчинати
розчинатися
розчинити
розчинка
розчиняти
розчинятися
розчислити
розчисляти
розчистити
розчитатися
розчищати
розчіплювати
розчіплюватися
розчісувати
розчісуватися
Зменшення, -ня, с. Уменьшеніе.
Космик, -ка, ж. Ум. отъ косом.
Обужатися, -жаюся, -єшся, сов. в. обуди́тися, -джуся, -дишся, гл. Просыпаться, проснуться, пробудиться.
Округляти, -ля́ю, -єш, сов. в. округлити, -лю́, -лиш, гл. Округлять, округлить.
Попопрати, -перу́, -ре́ш, гл. 1) Постирать много. 2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ. Харьк. у.
Праушник, -ка, м. Буравчикъ для просверливанія того отверстія въ курительной трубкѣ, въ которое вкладывается чубукъ. Вас. 149.
Прищуватий, -а, -е. Прыщеватый. Мил. М. 99. Сало прищувате. Грин. II. 19.
Скомтати, -та́ю, -єш, гл. Зудѣть. Угор.
Требувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) Пробовать, отвѣдывать. Борз. Сосниц. у. 2) Пробовать, пытаться, испытывать. Сосн. у. Розуму требую. Гол. II. 276. 3)чо́го, чим. Нуждаться, имѣть необходимость въ чемъ. Вх. Зн. 70. Пана сі не бою, війтом не требую. Шух. І. 199.
Червономордий, -а, -е. Красномордый, краснорожій. Червономордий пан. Левиц. ПЙО. І. 377.
Нас спонсорують: