Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсоханя
розсохатий
розсохач
розсохтися
розсохуватий
розспіватися
розставання
розставатися
розставити
розставляти
розстання
розстановити
розстановляти
розстань
розстаньки
розстаратися
розстаруватися
розстарцюватися
розстати
розстатися
розстебнути
розстелити
розстеляти
розстелятися
розстервитися
розстилати
розстилатися
розстібати
розстібатися
розстогнатися
розстрелити
розстригати
розстрілювати
розстрявати
розстряватися
розстукатися
розступатися
розстьоба
розсувати
розсуватися
розсуд
розсудець
розсуджувати
розсужати
розсуканий
розсукати
розсукувати
розсумуватися
розсунути
розсупонити
розсупонитися
розсучий
розсякати
розування
розум
розумаха
розумець I
розумець II
розуміння
розуміти 2
розумітися
розумний
розумник
розумниця
розумнішати
розумно
розумовий
розумок
розумування
розумувати
розфійниця
розцвірінькатися
розцвіркатися
розцвісти
розцвіт
розцвітати
розцвітатися
розцвяхувати
розцілувати
розцілуватися
розцінити
розцінувати
розціпити
розціпляти
розцокотатися
розцуратися
розчавити
розчавичити
розчавушити
розчавчити
розчастувати
розчати
розчах
розчахнути
розчахнутися
розчвакати
розчепаритися
розчепити
розчепірити
розчепіритися
розчепнутися
розчервонітися
розчесати
розчетвертувати
розчина
розчинати
розчинатися
розчинити
розчинка
розчиняти
розчинятися
розчислити
розчисляти
розчистити
розчитатися
розчищати
розчіплювати
розчіплюватися
розчісувати
розчісуватися
Варкось нар. = варко 2. Вх. Зн. 5.
Вертьог, -гу, м. Ухабъ; яма въ пескѣ, выбитая вѣтромъ. Мнж. 177.
Гу́ком нар. Много. Дід бабу дрюком: йому меду гуком. Ном. № 13968. Гуком бараболі. Грин. ІІІ. 556. Тепер у мене гуком свиней. Г. Барв. 420.
Обрідчастий, -а, -е. = обрідкуватий. Оця пшениця густа та хороша, а ця обрідчаста. Кобел. у.
Подряпатися, -паюся, -єшся, гл. Поцарапаться. Так він у терен, думає: там хоть подряпається. Рудч. Ск. І. 54.
Поросюк, -ка, м. = порося.
Правачка, -ки, ж. Въ крестьянской хатѣ: жилая комната по правую сторону сѣней. Шух. І. 95.
Прицуцуватий, -а, -е. Глуповатый. Глянься на Бога, прицуцуватий! О. 1861. XI. Кух. 25. Прицуцувата падлюка! (брань). Конст. у.
Товчій, -чія, м. Человѣкъ толкущій на ступѣ. Міусск. окр.
Тьвахнути, -ну, -неш, гл. Стибрить, сцапать. Покинув чоботи на дворі, там їх хто ще тьвахне. Зміев. у.
Нас спонсорують: