Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсоханя
розсохатий
розсохач
розсохтися
розсохуватий
розспіватися
розставання
розставатися
розставити
розставляти
розстання
розстановити
розстановляти
розстань
розстаньки
розстаратися
розстаруватися
розстарцюватися
розстати
розстатися
розстебнути
розстелити
розстеляти
розстелятися
розстервитися
розстилати
розстилатися
розстібати
розстібатися
розстогнатися
розстрелити
розстригати
розстрілювати
розстрявати
розстряватися
розстукатися
розступатися
розстьоба
розсувати
розсуватися
розсуд
розсудець
розсуджувати
розсужати
розсуканий
розсукати
розсукувати
розсумуватися
розсунути
розсупонити
розсупонитися
розсучий
розсякати
розування
розум
розумаха
розумець I
розумець II
розуміння
розуміти 2
розумітися
розумний
розумник
розумниця
розумнішати
розумно
розумовий
розумок
розумування
розумувати
розфійниця
розцвірінькатися
розцвіркатися
розцвісти
розцвіт
розцвітати
розцвітатися
розцвяхувати
розцілувати
розцілуватися
розцінити
розцінувати
розціпити
розціпляти
розцокотатися
розцуратися
розчавити
розчавичити
розчавушити
розчавчити
розчастувати
розчати
розчах
розчахнути
розчахнутися
розчвакати
розчепаритися
розчепити
розчепірити
розчепіритися
розчепнутися
розчервонітися
розчесати
розчетвертувати
розчина
розчинати
розчинатися
розчинити
розчинка
розчиняти
розчинятися
розчислити
розчисляти
розчистити
розчитатися
розчищати
розчіплювати
розчіплюватися
розчісувати
розчісуватися
Бесурів, -рова, -ве 1) = бусурманський. 2) Вражій, чортовъ. Бесурів син.
Вигін, -гону, м. Выгонъ, пастбище за селомъ. Край великого зеленого вигону стояла корчма. Левиц. І. 14.
Кишіти, -шу, -ши́ш, гл. Кишѣть. Аж кишить невольника у Сиракузах. Шевч. 606.
Колінчити, -чу, -чиш, гл. Бить (колѣномъ?) Ну, вже він мене колінчив, колінчив після сюю. Г. Барв. 302. Звалив його, колінчив уже, колінчив, стілько йому схотілось. Мнж. 91.
Королевенко, -ка, м. = короленко. Ой поїхав та королевенко на погуляння. Г. Барв. 492.
Намере́жити Cм. намережувати.
Стидувати, -ду́ю, -єш, гл. Стыдиться. Я стидую перед людьми. Борз. у.
Фуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурити. Желех.
Хмельник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ растетъ хмель. Желех.
Чечик, -ка, м. пт. чечетъ. Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик, дав їй мечик, а вона й стала. Ном. заг. № 429.
Нас спонсорують: