Відгромити Cм. відгромлювати.
Дохова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. 1) Прятаться до чего либо. Усе ховавсь та й доховавсь, що далі вже й нікуди. 2) Вскормить, воспитать. З чужого чортяти не доховаєшся свойого дитяти.
Жартли́вість, -вости, ж. Шутливость. Дівоцька жартливість.
Китай, -таю, м.
1) Китай.
2) = китайка. Приніс китаю на дві спідниці. Будем драти, пане брате, з китаю онучи.
3) Родъ музыкальнаго инструмента. Можний пан лежит й а в китай грає, ой грає, грає, краще співає.
Надду́ристий, -а, -е. Вспыльчивый, горячій (о человѣкѣ).
Позвірчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и звірчувати, но во множествѣ.
Посвітити, -чу́, -тиш, гл. 1) Посвѣтить. Посвіти пам. тілом посвітити. Обнажить тѣло. Треба комусь спиною посвітити — кого-то будуть сѣчъ. волосом посвітити. О замужней женщинѣ: побыть безъ головного убора. 2) Зажечь (свѣчи, лампы). Свічі посвітила. 3) Освѣтить. Ой брат сестру проводив, а місяць дорогу посвітив.
Розумувати, -му́ю, -єш, гл. Разсуждать.
Рушлята, -лят, с. мн. Родъ дѣтской игры.
Хвортуна, -ни, ж. Судьба, фортуна. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Ум. хвортунонька.