Витерплювати, -плюю, -єш, сов. в. витерпіти, -плю, -пиш, гл.
1) Вытерпливать, вытерпѣть, стерпѣть, переносить, перенести. Не витерпів святої кари. Витерплю покуту.
2) Выстрадать. ви́терти. Cм. витирати.
Дова́жити Cм. Доважувати.
Калкий, -а, -е. = кальний.
Назбива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Сбить нѣсколько штукъ. 2) Напахтать масла. Жінка назбивала діжечку масла. 3) назбива́ти гро́шей. Собрать денегъ.
Насклесь нар. Косо, наклонно.
Позсихати, -ха́ю, -єш, гл. Изсохнуть (во множ.). Були річки, — позсихали.
Пониз'я, -в'я, с. Низовье, понизовье.
Поночіти, -чіє, гл. безл. Темнѣть вечеромъ. Уже стало поночіти, як ми рушили додому. Хай ще більш поночіє.
Сплодити, -джу, -диш, гл. Произвести на свѣтъ, родить. Та бодай тая річка риби не сплодила. Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував, що до розуму довів.
Удержати, -ся. Cм. удержувати, -ся.