Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсоханя
розсохатий
розсохач
розсохтися
розсохуватий
розспіватися
розставання
розставатися
розставити
розставляти
розстання
розстановити
розстановляти
розстань
розстаньки
розстаратися
розстаруватися
розстарцюватися
розстати
розстатися
розстебнути
розстелити
розстеляти
розстелятися
розстервитися
розстилати
розстилатися
розстібати
розстібатися
розстогнатися
розстрелити
розстригати
розстрілювати
розстрявати
розстряватися
розстукатися
розступатися
розстьоба
розсувати
розсуватися
розсуд
розсудець
розсуджувати
розсужати
розсуканий
розсукати
розсукувати
розсумуватися
розсунути
розсупонити
розсупонитися
розсучий
розсякати
розування
розум
розумаха
розумець I
розумець II
розуміння
розуміти 2
розумітися
розумний
розумник
розумниця
розумнішати
розумно
розумовий
розумок
розумування
розумувати
розфійниця
розцвірінькатися
розцвіркатися
розцвісти
розцвіт
розцвітати
розцвітатися
розцвяхувати
розцілувати
розцілуватися
розцінити
розцінувати
розціпити
розціпляти
розцокотатися
розцуратися
розчавити
розчавичити
розчавушити
розчавчити
розчастувати
розчати
розчах
розчахнути
розчахнутися
розчвакати
розчепаритися
розчепити
розчепірити
розчепіритися
розчепнутися
розчервонітися
розчесати
розчетвертувати
розчина
розчинати
розчинатися
розчинити
розчинка
розчиняти
розчинятися
розчислити
розчисляти
розчистити
розчитатися
розчищати
розчіплювати
розчіплюватися
розчісувати
розчісуватися
Вимудрувати, -рую, -єш, гл. 1) Получить Хитростью. 2) Придумать, измыслить. Вимудрував щось на Сомка. К. ЧР. 26.
Довга́сто нар. Продолговато.
Загу́біль, -лі, ж. = загуба. Драг. 191.
Зміцніти, -ні́ю, -єш, гл. Укрѣпиться, сдѣлаться сильнымъ.
Орапник, -ка, м. = гарапник. Козелец. у.
Потікати, -ка́ю, -єш, гл. Течь. Аж слинка в роті потікає. Ном. № 5023.
Семиразка, -ки, ж. Сѣть, въ 1/4 кв. арш. которой во всѣ стороны помѣщается семь ячей. Вас. 187.
Скликання, -ня, с. Созываніе.
Удавити, -влю, -виш, гл. 1) Удавить, задушить, задавить. Щоб тебе вдушило, та вдавило. Ном. № 37 78. Не вмер Данило — болячка вдавила. Ном. № 8044. 2) Вдавить. Чому мене не сховаєш оттут серед лину?... У землю не вдавиш. Шевч. 95.
Уява, -ви, ж. 1) Представленіе, воображеніе, фантазія. Желех. 2) Воображаемое, воображаемый предметъ. Ум. уявонька. Вона всміхнулася такеньки, як усміхаються, коли уявляють перед собою якусь уявоньку дуже хорошу. МВ. ІІІ. 101.
Нас спонсорують: