Безлюдний, -а, -е. Безлюдный. В степу безлюднім.
Гречкі́в'я, -в'я, с. = Гречківка. На гречків'ї жито посіяв.
Ґніт, ґнота́, м. Фитиль, свѣтильня. Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. Ні ґнота́ нема́. Нѣтъ ничего. Ум. Ґно́тик. Ув. Ґноти́ще. Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє.
Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Козак з біди не заплаче. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. 3) — кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема.
Зві́шувати, -шую, -єш, сов. в. зві́сити, -шу, -сиш, гл. Свѣшивать, свѣсить.
Зчесати Cм. зчісувати.
Пічкур, -ра, м. 1) Истопникъ. кочегаръ. 2) Любящій лежать на печи. 3) Рыба бычекъ, Gobio. Ум. пічкуре́ць. Ой пійду я на річку, на річку да піймаю два линця, а третього пічкурця.
Розвештатися, -таюся, -єшся, гл. Постоянно шляться, бродить.
Уварювати, -рюю, -єш, сов. в. увари́ти, -рю́, -риш, гл.
1) Уваривать, уварить.
2) Заваривать, заварить. У понеділок і у четвер не слід сирівцю уварювати.
Удивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивиться.