Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспукнутися
роспукуватися
роспурхатися
роспуск
роспускати
роспускатися
роспуста
роспустити
роспустка
роспустний
роспустник
роспустниця
роспустонька
роспустуватися
роспутляти
роспутний
роспуття
роспухати
роспхикатися
росп'ясти
росп'ястися
росп'яття
роставати
росталь
ростанути
ростанцювати
ростаскати
ростаскувати
ростати
росташуватися
ростворити
ростворяти
ростворятися
ростектися
ростелесувати
ростепірчити
ростепірчувати
ростерти
рости
ростикати
ростина
ростинати
ростинатися
ростирати
ростиратися
ростирхати
ростити
ростич
ростік
ростікатися
ростіпаха
ростіч
ростічка
ростобирючоватий
ростовитий
ростовкмачити
ростовкти
ростовмачити
ростовпити
ростовпитися
ростока
ростолкувати
ростолкуватися
ростомилений
ростоньки
ростопасть
ростопаш
ростопирити
ростопирювати
ростопирюватися
ростопирювачуватий
ростопити
ростоплювати
ростоплюватися
ростопляти
ростоплятися
ростоптати
ростоптувати
ростоптуватися
ростопша
росторгати
росторгнути
росторгувати
росторгуватися
росторжя
росторона
росторопати
росторопша
росточити
росточно
росточувати
росточуватися
рострата
ростратити
рострачувати
рострачуватися
рострибуха
ростринькати
ростринькувати
ростріпати
ростріпувати
ростріпуватися
ростріск
ростріскати
ростріскатися
ростріснутися
ростропша
рострощити
ростроюдитися
рострубити
рострудити
рострусити
рострутити
роструха
ростручати
рострушувати
рострушуватися
рострявання
рострявати
ростряватися
Гуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Звучать, шумѣть, гудѣть. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Ном. № 1474. Через гору високую тихий вітер гучить. Гол. IV. 515. Вода гучить. МВ. (О. 1862. ІІІ. 77). Гучить з гармат стріляння людожерне. К. ЦН. 268. 2) Кричать. Вх. Зн. 12. 3) = Сварити. Вх. Зн. 39.
Десяти́нець, -нця, м. Крестьянинъ обрабатывающій чужую землю по договору отъ десятины. Херс.
Дожида́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. ді(о)жда́тися, -жду́ся, -де́шся, гл. Дожидаться, дождаться, ожидать. Дожидайся ж мене, серденятко моє, гей, та до себе в гості. Мет. 23. Ой діждуся я вечорини, та й піду я до дівчини. Лавр. 144. Коли б Марка діждатися! Шевч. 112.
Заво́ра, -ри, ж. Бревно для задвижки воротъ.
Зачіпа́тися, -па́юся, -єшся, сов. в. зачепи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Цѣпляться, зацѣпиться, задѣвать, задѣть. Біда, та й за біду зачепилася. Ном. № 2162. Та йшла баба п'яна, на порозі впала, а дід зачепився, та й сам повалився. Циссь. Св. 45. Хоч голий біжи, то ніде нема нікого, не зачепишся. Ном. № 1918. Нічого так не хотілось тімасі, як зачепитись на життя в Київі. К. ХП. 17.
Кобильчина, -ни, ж. Плоховатая кобыла.
Нісенітниця, -ці, ж. Чепуха, вздоръ. Вигадує нісенітниці.
Прилип, -пу, м. Раст. Galium aparine. Вх. Зн. II. 32.
Розмотувати, -тую, -єш, сов. в. розмота́ти, -та́ю, -єш, гл. Разматывать, размотать.
Стрічений, -а, -е. ні куми́ = стрітенні куми. Мил. 183.
Нас спонсорують: