Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспукнутися
роспукуватися
роспурхатися
роспуск
роспускати
роспускатися
роспуста
роспустити
роспустка
роспустний
роспустник
роспустниця
роспустонька
роспустуватися
роспутляти
роспутний
роспуття
роспухати
роспхикатися
росп'ясти
росп'ястися
росп'яття
роставати
росталь
ростанути
ростанцювати
ростаскати
ростаскувати
ростати
росташуватися
ростворити
ростворяти
ростворятися
ростектися
ростелесувати
ростепірчити
ростепірчувати
ростерти
рости
ростикати
ростина
ростинати
ростинатися
ростирати
ростиратися
ростирхати
ростити
ростич
ростік
ростікатися
ростіпаха
ростіч
ростічка
ростобирючоватий
ростовитий
ростовкмачити
ростовкти
ростовмачити
ростовпити
ростовпитися
ростока
ростолкувати
ростолкуватися
ростомилений
ростоньки
ростопасть
ростопаш
ростопирити
ростопирювати
ростопирюватися
ростопирювачуватий
ростопити
ростоплювати
ростоплюватися
ростопляти
ростоплятися
ростоптати
ростоптувати
ростоптуватися
ростопша
росторгати
росторгнути
росторгувати
росторгуватися
росторжя
росторона
росторопати
росторопша
росточити
росточно
росточувати
росточуватися
рострата
ростратити
рострачувати
рострачуватися
рострибуха
ростринькати
ростринькувати
ростріпати
ростріпувати
ростріпуватися
ростріск
ростріскати
ростріскатися
ростріснутися
ростропша
рострощити
ростроюдитися
рострубити
рострудити
рострусити
рострутити
роструха
ростручати
рострушувати
рострушуватися
рострявання
рострявати
ростряватися
Буквичний, -а, -е. Приготовленный изъ буквиці.
Гаптувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Вышивать золотомъ или серебромъ. Шовком шила, злотом гаптувала. Рудч. Чп. 190. 2) Иногда употребляется и въ значеніи просто вышивать. Нехай же шиють, шовком гаптують. Метл. 3) стежку гаптувати. Направлять путь. Треба ж роспитатись куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати.
Задумливий, -а, -е. Задумчивый. Левиц. І. Правда, 1868. 461.
Квадра, -ри, ж. Четверть (фазы луны). В остатню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме, ні солитиме угірків. Ном. № 13418.
Клейнодець, -дця, м. Слово встрѣчено только одинъ разъ въ стихотворныхъ переложеніяхъ народныхъ повѣрій, сдѣланныхъ А. Корсуномъ и значитъ, повидимому: торговецъ драгоцѣнностями, ювелиръ. Польські клейнодці сиділи... купці заміжненькі із крамом багатим; перстні золотії, жемчужні сережки вони продавали. Сніп. 215.
Мате́рия, -риї и мате́рія, -рії, ж. 1) Матерія, ткань. То пасмо проміння обливало... крісла, оббиті рябою недорогою материєю. Левиц. І. Так кравець крає, як материї стає. Чуб. І. 259. 2) Вещество, матерія. 3) Предметъ, матерія, содержаніе. Взяв він найнижчу матерію до оповідання. К. Гр. Кв. XX.
Партиця, -ці, ж. 1) Лента (для украшенія). Вх. Зн. 47. 2) = крайка. Вх. Лем. 447. Ум. парти́чка. Гол. III. 712.
Подерти, -ру́, -ре́ш, гл. 1) Порвать, изорвать. Зіма!.. хліба нема, чоботи подерті, доведеться вмерти. Канев. у. 2) Исцарапать. Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло. Рудч. Ск. І. 173.
Скупитися 1, -плюся, -пишся, гл. Соединиться, собраться. Старшина.... скупилась тісно, плечем поуз плече. К. ЧР. 341.
Строма, -ми, ж. Крутизна, стремнина. Та ви бо туди не їдьте, бо там така строма, що й голови цілісенької не буде. Староб. у. Поліз по стромах. Св. Л. 38.
Нас спонсорують: