Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспукнутися
роспукуватися
роспурхатися
роспуск
роспускати
роспускатися
роспуста
роспустити
роспустка
роспустний
роспустник
роспустниця
роспустонька
роспустуватися
роспутляти
роспутний
роспуття
роспухати
роспхикатися
росп'ясти
росп'ястися
росп'яття
роставати
росталь
ростанути
ростанцювати
ростаскати
ростаскувати
ростати
росташуватися
ростворити
ростворяти
ростворятися
ростектися
ростелесувати
ростепірчити
ростепірчувати
ростерти
рости
ростикати
ростина
ростинати
ростинатися
ростирати
ростиратися
ростирхати
ростити
ростич
ростік
ростікатися
ростіпаха
ростіч
ростічка
ростобирючоватий
ростовитий
ростовкмачити
ростовкти
ростовмачити
ростовпити
ростовпитися
ростока
ростолкувати
ростолкуватися
ростомилений
ростоньки
ростопасть
ростопаш
ростопирити
ростопирювати
ростопирюватися
ростопирювачуватий
ростопити
ростоплювати
ростоплюватися
ростопляти
ростоплятися
ростоптати
ростоптувати
ростоптуватися
ростопша
росторгати
росторгнути
росторгувати
росторгуватися
росторжя
росторона
росторопати
росторопша
росточити
росточно
росточувати
росточуватися
рострата
ростратити
рострачувати
рострачуватися
рострибуха
ростринькати
ростринькувати
ростріпати
ростріпувати
ростріпуватися
ростріск
ростріскати
ростріскатися
ростріснутися
ростропша
рострощити
ростроюдитися
рострубити
рострудити
рострусити
рострутити
роструха
ростручати
рострушувати
рострушуватися
рострявання
рострявати
ростряватися
Дити́нський, -а, -е. = Дитинний.
Зага́вкати, -каю, -єш, гл. Залаять. Собаки де-де по Вільшані загавкають. Шевч. 149.
Злий, -а, -е. 1) Злой. МВ. ІІ. 175. Зняли з нього головоньку злії басурмани. Мет. 79. 2) Дурной, нехорошій. Хто чинить хоч добрее, хоч злее в первий раз, не буде таково, як не першина. Ном. № 105. Ой не їдь, рідненький, бо дороженька злая. Мет. 32. Ой, дитино моя мила, що ти злого учинила? Чуб. III. 356. Як я тобі вина дам, коли на тобі злий жупан? Чуб. V. 920.
Змивати, -ва́ю, -єш, сов. в. змити, змию, -єш, гл. 1) Смывать, смыть. Ой ви сльози, дрібні сльози, ви змиєте горе. Шевч. 171. Як водою змито — нема й нема. Г. Барв. 78. 2) Вымывать, вымыть. Голову йому змила і поськала. Рудч. Ск. II. 43. Пасітеся, сірі воли, не бійтеся вовка, а я піду до дівчини, — чи змита головка. Чуб. V. 57.
Зо пред. = з. Було їх тисяч зо дві. Єв. Мр. V. 13. Отцева й матчина молитва зо дна моря виймає. Дума. Чайченко танцював зо всіми. МВ. ІІ. 22.
Надовба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Наковыряться; вдоволь надолбить.
Підзамча, -ча, с. Мѣстность передъ замкомъ. Св. Л. 214.
Помайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Помастерить. Він у тій коморі вікна попрорубував, сяк-так помайстрував. Драг. 176.
Риб'ятко, -ка, с. Ум. отъ риб'я.
Чиненник, -ка, м. Столбовая дорога. Угор.
Нас спонсорують: