Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспукнутися
роспукуватися
роспурхатися
роспуск
роспускати
роспускатися
роспуста
роспустити
роспустка
роспустний
роспустник
роспустниця
роспустонька
роспустуватися
роспутляти
роспутний
роспуття
роспухати
роспхикатися
росп'ясти
росп'ястися
росп'яття
роставати
росталь
ростанути
ростанцювати
ростаскати
ростаскувати
ростати
росташуватися
ростворити
ростворяти
ростворятися
ростектися
ростелесувати
ростепірчити
ростепірчувати
ростерти
рости
ростикати
ростина
ростинати
ростинатися
ростирати
ростиратися
ростирхати
ростити
ростич
ростік
ростікатися
ростіпаха
ростіч
ростічка
ростобирючоватий
ростовитий
ростовкмачити
ростовкти
ростовмачити
ростовпити
ростовпитися
ростока
ростолкувати
ростолкуватися
ростомилений
ростоньки
ростопасть
ростопаш
ростопирити
ростопирювати
ростопирюватися
ростопирювачуватий
ростопити
ростоплювати
ростоплюватися
ростопляти
ростоплятися
ростоптати
ростоптувати
ростоптуватися
ростопша
росторгати
росторгнути
росторгувати
росторгуватися
росторжя
росторона
росторопати
росторопша
росточити
росточно
росточувати
росточуватися
рострата
ростратити
рострачувати
рострачуватися
рострибуха
ростринькати
ростринькувати
ростріпати
ростріпувати
ростріпуватися
ростріск
ростріскати
ростріскатися
ростріснутися
ростропша
рострощити
ростроюдитися
рострубити
рострудити
рострусити
рострутити
роструха
ростручати
рострушувати
рострушуватися
рострявання
рострявати
ростряватися
Везти, -везу, -зеш, гл. Везти. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. Ном. № 7221. везти москаля. Врать.
Завечорі́ти, -ри́ть, гл. безл. Повечерѣть.
Захотінка, -нкы, ж. Капризное желаніе. Желех.
Когутище, -ща, м. Ув. отъ ко́гут.
Морокува́тися, -куюся, -єшся, гл. = морочитися 1. Перевернулися з сіном та й морокувалися коло воза, та ото й порушив собі живіт. Лебед. у.
Побаритися, -рюся, -ришся, гл. Промедлить, замѣшкаться. Він видавить з тебе олію, от тільки йще тут побарись! Гляди ж, сьогодня щоб убрався. Котл. Ен. І. 29.
Проміття, -тя, с. Зарево. Харьк.
Розвередуватися, -дуюся, -єшся, гл. Раскапризничаться. Мир. ХРВ. 33. Розвередувались (люде). Кв. II. 187.
Талапання 2, -ня, с. = талапання.
Шутка II, -ки, ж. 1) Ягненокъ. Отъ слова шутий. Вх. Пч. II. 6. 2) Пушистая сережка вербы, а также и покрытая такими сережками вѣтка. Фр. Пр. 34. ЕЗ. V. 210.
Нас спонсорують: