Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспукнутися
роспукуватися
роспурхатися
роспуск
роспускати
роспускатися
роспуста
роспустити
роспустка
роспустний
роспустник
роспустниця
роспустонька
роспустуватися
роспутляти
роспутний
роспуття
роспухати
роспхикатися
росп'ясти
росп'ястися
росп'яття
роставати
росталь
ростанути
ростанцювати
ростаскати
ростаскувати
ростати
росташуватися
ростворити
ростворяти
ростворятися
ростектися
ростелесувати
ростепірчити
ростепірчувати
ростерти
рости
ростикати
ростина
ростинати
ростинатися
ростирати
ростиратися
ростирхати
ростити
ростич
ростік
ростікатися
ростіпаха
ростіч
ростічка
ростобирючоватий
ростовитий
ростовкмачити
ростовкти
ростовмачити
ростовпити
ростовпитися
ростока
ростолкувати
ростолкуватися
ростомилений
ростоньки
ростопасть
ростопаш
ростопирити
ростопирювати
ростопирюватися
ростопирювачуватий
ростопити
ростоплювати
ростоплюватися
ростопляти
ростоплятися
ростоптати
ростоптувати
ростоптуватися
ростопша
росторгати
росторгнути
росторгувати
росторгуватися
росторжя
росторона
росторопати
росторопша
росточити
росточно
росточувати
росточуватися
рострата
ростратити
рострачувати
рострачуватися
рострибуха
ростринькати
ростринькувати
ростріпати
ростріпувати
ростріпуватися
ростріск
ростріскати
ростріскатися
ростріснутися
ростропша
рострощити
ростроюдитися
рострубити
рострудити
рострусити
рострутити
роструха
ростручати
рострушувати
рострушуватися
рострявання
рострявати
ростряватися
Барнястий, -а, -е. Бурый, коричневый, каштановый. Барнясти ма волоси. Вх. Лем. 390.
Бешпетити, -чу, -тиш, гл. Пачкать, гадить. Мухи бешпетять стіни.
Гейнувати, -ную, -єш, гл. = гайнувати. Узяв жовнір пити, узяв гейнувати, аж ся взяла жовнірськая фортуна вменшати. Гол. III. 85.
Гнатися, -женуся, -нешся, гл. 1) Гнаться. От котик як почув, як погнавсь.... Гнавсь, гнавсь, не догнав. Рудч. Ск. І. 28. 2) Мчаться. Грин. ІІІ. 565. Скажи, коню, до кого це ви так нагло гнались? Шевч. 641.
Зато́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Пошатываться, пошатнуться. Ой оре міщанин та й заточується. Чуб. V. 1075. Одного ранку Трохим устав з ліжка і ноги його заточилися. Левиц. І. 370. 2) О саняхъ: забѣгать въ сторону. Заточуються сани. Н. Вол. у.
Змизкати, -каю, -єш, гл. Истаскать, истрепать. Тобі хоч яку гарну одежу дай, то зараз змизкаєш. Черниг. у.
Приплести, -ся. Cм. приплітати, -ся.
Тітуня, -ні, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітуньця.
Увозити, -вожу, -зиш, сов. в. увезти, увезу, -зеш, гл. 1) Ввозить, ввезти, завозить, завезти. Не то кінь, що в болото ввезе, а то що з болота вивезе. Ном. 2) Только сов. в. Провезти. Мене, брата піхотинця, міждо коні беріте, хоч милю увезіте. АД. І. 114.
Унурити, -рю, -риш, гл. Опустить, потупить. А Сафат унурив соболі свої очи в землю. Федьк.
Нас спонсорують: