Викликання, -ня, с. Вызываніе.
Дові́яти, -ві́ю, -єш, гл. 1) О вѣтрѣ: достигнуть, долетѣть. Туди вітер не довіє і сонечко не догріє. 2) Окончить вѣять. Коли б Біг поміг довіяти сьогодні ячмінь.
Зайчи́ха, -хи, ж. Самка зайца.
Кобенити, -ню́, -ни́ш, гл. Ругать, поносить. Кричав буцім то навіжений і кобенив народ хрещений, як водиться в шинках у нас.
Мандебу́рка, -ки, ж. Порода картофеля, распространившаяся преимущественно изъ г. Магдебурга.
Нарва́ти, -ся. Cм. наривати, -ся.
Перекіс, -коса, м. = покіс.
Розбештати, -таю, -єш и розбештувати, -тую, -єш, гл. Разбаловать, развратить. Оці його могоричі та трахтирі і розбештали.
Свиноїзд, -да, м. Ѣздившій верхомъ на свиньѣ.
Трусь, -ся, м. Кроликъ, Lepus cuniculus. Ум. трусик.
