Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбагатіти
розбагатшати
розбагнитися
розбадьоритися
розбазар'я
розбазікатися
розбайоритися
розбакати
розбалакатися
розбалакувати
розбатовувати
розбелькотатися
розбенкетуватися
розбесідуватися
розбехкати
розбештати
розбештатися
розбещений
розбивати
розбиватися
розбирати
розбити
розбиш
розбишака
розбишакувати
розбишацтво
розбишацький
розбігатися 1
розбігатися 2
розбігтися
розбідкатися
розбій
розбійний
розбійник
розбійників
розбійницький
розбійниця
розбійниченько
розбійство
розбійський
розбіль
розбір
розбірати
розбіратися
розбіснуватися
розбісоцький
розбіяка
розблискатися
розблюватися
розблягузкати
розбовкати
розбовкатися
розбовтати
розбовток
розбовтувати
розбовтуватися
розбогарадити
розбола
розболітися
розбондарюватися
розборливий
розборонити
розбороняти
розборсати
розбрат
розбрестися
розбрехати
розбрехатися
розбризкати
розбризкувати
розбризкуватися
розбрикатися
розбришкатися
розбріхувати
розбродитися
розбрязкатися
розбубнявіти
розбувати
розбуватися
розбудити
розбужати
розбужатися
розбуркати
розбуркотітися
розбуркувати
розбуркуватися
розбурхатися
розбурхотатися
розбути
розбутий
розбухикатися
розбуятися
розвага
розважання
розважати
розважатися
розважити
розважний
розважно
розважувати
розважуватися
розвалити
розвалювати
розвалюватися
розваляти
розванятися
розварити
розварня
розварювати
розварюватися
розвеза
розвезти
розвереджувати
розвередуватися
розверещатися
розвернути
розвертати
розвертатися
розверти
розвертися
Гу́севки, -вок, ж. мн. Гусельки. Гол. ІІ. 57. АД. І. 36.
Дого́дне нар. Удовлетворительно, какъ слѣдуетъ; удобно. Вона нічого не вміє, а ні плаття вигладить, а ні вслужити догодне. МВ. І. 25.
Окріяти, -я́ю, -єш, гл. Выздоровѣть; поздоровѣть. Вх. Зн. 43.
Подена, -ни, ж. Возвышеніе изъ камня, покрытое толстымъ слоемъ вѣтвей и соломы и служащее основаніемъ для стога. Шух. I. 166, 170.
Спід 1, спо́ду, м. 1) Исподъ, низъ, нижняя часть. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як промені спускало воно під спід землі і гніт. Мкр. Г. 68. Підверне всіх собі під спід. Котл. Ен. III. 74. Підпалили сосну від споду до верха. Чуб. V. 394. споди́ у невода — нижній край. Вас. 186. 2) Дно. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба на споді. Ном. № 11997. 3) Глубина, глубь. 4) Изнанка, подбой. Жупан голубий на версі, красний на споді. ЗОЮР. І. 97.
Способити, -блю, -биш, гл.кого́ до чого. Пріучать, приготовлять къ чему.
Старогрецький, -а, -е. Древнегреческій. Старогрецька віра. К. ПС. 48.
Усуджувати, -джую, -єш, сов. в. усуди́ти, -джу, -диш, гл. Присуждать, присудить. Усудити кому кару. Вх. Лем. 401.
Хихи меж., выражающее смѣхъ, хихи! Я з хлопцями хихи, хихи! Н. п. Ой ти старий: кахи, кахи! я молода хихи, хихи! Маркев. 45.
Шелеснути, -сну, -неш, гл. 1) Однокр. отъ шелестіти. Зашелестѣть. Водою іде — не хлюпне; очеретом — не шелесне. Ном. № 24, стр. 291. 2) Плеснуть, упасть въ воду съ шумомъ. Треті півні кукуріку — шелеснули в воду. Шевч. 30.
Нас спонсорують: