Ви́рнути. Cм. Вирина́ти.
Відростати, -таю, -єш, сов. в. відрости, -ту, -теш, гл. Отростать, отрости. Як відростала чуприна, то закручували її за вухо.
Кияхуватий, -а, -е. О просѣ: кияхувате просо — то просо, кисть котораго собрана вмѣстѣ, всѣ вѣточки прижаты. Cм. кийкуватий.
Низина, -ни, ж. = низовина. На той рік треба й низини виорати.
Порозбігатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разбѣжаться (о многихъ). Порозбігались ік нечистій матері ляхи.
Прицупити, -плю, -пиш, гл.
1) Притянуть. Прицупи мені рубель, щоб віз осів.
2) Притащить. Звелів прицупити винуватців у росправу.
Спрятанник, -ка, м. Человѣкъ, гонящій закупленный скотъ въ указанное мѣсто.
Троїти, трою, -їш, гл. = труїти.
Ушпигнути, -ну, -неш, гл. Кольнуть. От тілько, тілько не вшпигне.
Цюрка, -ки, ж.
1) Ум. отъ цюра.
2) Дѣтскій мужской дѣтород. органъ.