Карасір, -ру, м. Керосинъ.
Кільце, -ця, с. 1) Кругъ, кружекъ. Ой у місці в крайній хаті кільцем танець ходить. 2) Кольцо вообще, за исключеніемъ носимаго на пальцѣ. Ведмідь здоровий, та кільце в носі. Хто старцям милостину подавав, то все перед ним і лежить: чи шматок хліба, чи кільце ковбаски. 3) Звено. Біда за біду чепляється, як у ланцюзі кільце за кільце.
Підкова, -ви, ж.
1) Подкова. Пакінь підкований: хазяїн на зіму підкував та й забув вирвати підкови. Туди тебе зашлють, де волам роги правлять, а кіз кують підковами.
2) Желѣзная подбивка на верхней части ярма (чашовині). Ум. підківка, підківонька, підківочка.
Піхота, -ти, ж.
1) Пѣхота.
2) — квасо́ля. Родъ невьющихся бобовъ.
Позадовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Понагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Нагрестъ (во множествѣ)
Постягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и стягти, но во множествѣ. Назад руки постягала, під хана погнала.
Смажений, -а, -е. Жареный. Смажена капуста. Смажене сало. Оріхи смажені — каленые орѣхи.
Човник, -ка, м. 1) Ум. отъ човен. Зроби мені, тату, золотий човник, а срібнеє веселечко. 2) Ткацкій челнокъ. Въ немъ есть стержень — веретено, — на который надѣвается шпулька съ нитками — цівка. Стержень еще называется сват или цьвак. Въ Полтавщинѣ стержень свато́к, на немъ цівка. 3) Раст. Sagittaria sagittaefolia L. 4) мн. човники. Родъ орнамента въ вышивкѣ, бываютъ чо́вники з вирізуванням, з крильцями, з по́пиками. 5) мн. Родъ писанки.