Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбагатіти
розбагатшати
розбагнитися
розбадьоритися
розбазар'я
розбазікатися
розбайоритися
розбакати
розбалакатися
розбалакувати
розбатовувати
розбелькотатися
розбенкетуватися
розбесідуватися
розбехкати
розбештати
розбештатися
розбещений
розбивати
розбиватися
розбирати
розбити
розбиш
розбишака
розбишакувати
розбишацтво
розбишацький
розбігатися 1
розбігатися 2
розбігтися
розбідкатися
розбій
розбійний
розбійник
розбійників
розбійницький
розбійниця
розбійниченько
розбійство
розбійський
розбіль
розбір
розбірати
розбіратися
розбіснуватися
розбісоцький
розбіяка
розблискатися
розблюватися
розблягузкати
розбовкати
розбовкатися
розбовтати
розбовток
розбовтувати
розбовтуватися
розбогарадити
розбола
розболітися
розбондарюватися
розборливий
розборонити
розбороняти
розборсати
розбрат
розбрестися
розбрехати
розбрехатися
розбризкати
розбризкувати
розбризкуватися
розбрикатися
розбришкатися
розбріхувати
розбродитися
розбрязкатися
розбубнявіти
розбувати
розбуватися
розбудити
розбужати
розбужатися
розбуркати
розбуркотітися
розбуркувати
розбуркуватися
розбурхатися
розбурхотатися
розбути
розбутий
розбухикатися
розбуятися
розвага
розважання
розважати
розважатися
розважити
розважний
розважно
розважувати
розважуватися
розвалити
розвалювати
розвалюватися
розваляти
розванятися
розварити
розварня
розварювати
розварюватися
розвеза
розвезти
розвереджувати
розвередуватися
розверещатися
розвернути
розвертати
розвертатися
розверти
розвертися
Багатирька, -ки, ж. Богачка. Моя дівка — багатирька: в буддень ходить в сріблі, в злоті, в свято ходить в оксамиті. Чуб.
Вишкрябати Cм. вишкрябувати.
Від, од, пред. Отъ. Привів од батька коня, а від брата взяв воза. Довідавшись од почину про все. Єв. Л. І. 2. Батькові од його нічого нема. Від села до села танці та музики. Н. п. Зоставсь я хлопцем од батька й од матері одинадцяти год. Г. Барв. 172. Ти ляжеш од комори, а я ляжу від обори, — т. е. ты ляжешь со стороны амбара и. т. д. Грин. ІІІ. 386. Родительный падежъ съ від при страдательномъ причастіи переводится по-русски творительнымъ падежомъ. Земля від Бога зроблена. (Стрижев.). Був спокушуваний од сатани. Єв. Мр. І. 13. Употребляется від для образованія сравнит. степени и тогда совсѣмъ не переводится. Єсть же і негіднійші від мене. Котл. Н. П. Хиба ж таки я посліднійший од усіх? Ном. № 2039. Од моєї Ганнусеньки кращої немає. Грин. ІІІ. 201.
Дзвя́кати, -каю, -каєш, одн. в. дзвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвонок. МВ. І. 52. 2) Чавкать. Їж бо вже гіга не дзвякай. 3) Произносить звукъ дз. Кортить литвина, поки не дзвякне. Ном. № 5012.
Заректи́, -ся. Cм. зарікати, -ся.
Нічниця, -ці, ж. 1) Родъ большой удочки, которая ставится на ночь. Вх. Зн. 41. 2) Одинъ изъ злыхъ духовъ (по вѣрованіямъ гуцуловъ). Шух. I. 43. 3) мн. Безсонница. Нічниці напали, та казав би ніч, дві, а то ось тиждень вже затого буде.
Повкручувати, -чую, -єш, гл. Ввинтить (во множествѣ).
Поперед II, пред. Предъ, передъ. Воли, коні на оборі, а біда поперед очі. Ном. № 2177. Если слѣдующее слово начинается двумя согласными, употр. попередо. Безлюдная доріженька попередо мною. МВ. (О. 1862. III. 51).
Прощедрувати, -ру́ю, -єш, гл. Пропѣть щедрівку.
Уважатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Приниматься, приняться во вниманіе, быть принятымъ во вниманіе. Хоч і невлюбима вона була, так нелюб'є забулося — лиха боля тільки на той час уважилася. МВ. О. 1862. I. 102). 2)за що. Считаться чѣмъ.
Нас спонсорують: