Бридкість, -кости, ж.
1) Мерзость, гнусность.
2) Безобразіе, дурнота.
Етноґрафи́чній, -я, -є. Этнографическій. Позирали скрива на етноґрафичню Україну.
Казан, -на, м. Котелъ. Нехай наш казан закипить іще і з другого боку. Як у казані кипить. посл. ум. казано́к, -казаночок, -казанчик. Наймит роспалив багаття, повісив казанок і почав варити кашу. Пойди ти до річки Самарки, до криниці Салтанки, казанок у руки взявши. Вітер віє, повіває, казаночок закипає.
Кульбачник, -ка, м. Сѣдельникъ, сѣдельный мастеръ.
Підторкувати, -кую, -єш, сов. в. підторкнути, -ну, -неш, гл. Подгонять, подогнать (лошадь). Доріжка добра... тільки підторкує шкапу.
По-друзьки нар. По дружески.
Пригорщ, -щі, ж. = пригірщ. Енея з пригорщею ланців велів судьбам не потопить.
Росп'ясти. Cм. роспинати.
Ураза, -зи, ж.
1) Рана, больное мѣсто. Роскопирсала ті врази, що глибоко крилися в серці.
2) Оскорбленіе, обида. Ум. уразка. За сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок.
Ханський, -а, -е. Ханскій.