Вабик, -ка, м. Дудочка, употребляемая на охотѣ для приманыванія дичи.
Виставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виставити, -влю, -виш, гл.
1) Выставлять, выставить. На базарі солодкий мед виставляла. Язик белькне та в кут, а спину виставляють, б'ють.
2) Уставлять, уставить. Ввесь стіл виставив цяцьками.
3) Ставить, поставить на видъ. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. — перед очі. Представлять, представить на усмотрѣніе.
4) Устраивать, устроить, выстроить, соорудить. Виставити хату.
Змисел, -слу, м. Чувство. У чоловіка змисли: очима дивиться, ушима слуха и т. д.
Кльокати, кльо́чу, -чиш, гл. = квоктати. Cм. кльока.
Манту́лити, -лю, -лиш, гл. Выманивать подачки.
Обтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обтекти́, -течу́, -че́ш, гл.
1) Обтекать, обтечь. Смотрич обтікає город кругом.
2) Обнимать, обнять.
Пагністки мн. Родъ растенія.
Столівка, -ки, ж. Полотенце, часто вышитое, которое угорск. малороссы простилаютъ вдоль стола поверхъ скатерти.
Сторія, -рії, ж. Исторія, разсказъ. Сторія коротка, сину. Мене сини, зяті й онуки давненько просять написать про сторію свою.
Употай нар. Тайно, секретно.