Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

росказ

Росказ, -зу, м. Повелѣніе, приказаніе. Чуб. ІІІ. 378, 379. Разом за Божим росказом. Ном. Горе дворові, де корова росказ волові. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКАЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКАЗ"
Бовтач, -ча, м. = бовт 1. Вх. Пч. II. 26.
Визичати, -ча́ю, -єш, сов. в. визичити, -чу, -чиш, гл. Одолжать, одолжить, занимать, занять, давать въ долгъ. Аф. 329.
Гоблюванка, -ки, ж. Стружка. Вх. Лем. 404.
Звідо́млення, -ня, с. Отчетъ. Записано (въ Кіевск. губ.?) проф. А. Е. Крымскимъ въ фразѣ: Пішов на звідомлення до хазяїна. Літер.-наук. Вістник. 1901, X, 46.
Ли́тися, ллю́ся, ллєшся, гл. Литься. Ні п'ється, ні ллється, ні в чарці не остається. Ном. № 7589. А в тії дівчини, а в тії молодої аж на землю сльози ллються. Мет. 80. Столітнії очі як зорі сияли, а слово за словом сміялось, лилось. Шевч. 205.
Наманта́чити, -чу, -чиш, гл. Наточить косу (мантачкою).  
Пігнатися гл. = погнатися. Глядів свити — не вдягався, за волами так пігнався. Чуб. V. 1015.
Рахманний, -а, -е. Смирный, тихій. Рахманний кінь. Черниг. у.
Роз'язати, -ся. Cм. роз'язувати, -ся.
Шкапійчина, -ни, ж. = шкапина. Шкапійчина тюпа. Мир. Пов. II. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСКАЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.