Апте́карський, -а, -е. Аптекарскій.
Браття, тя, с. соб. Братья. Браття любе, браття миле!
Викличка, -ки, ж. Оглашеніе о бракѣ. Тепер без трьох викличок і не вінчають.
Заздоро́вний, -а, -е. Заздравный, за здравіе. Молитви заздоровні.
Запоря́д нар. Одинъ за другимъ.
Палиґа, -ґи, ж.
1) Большая палка.
2) Крыша въ шахтномъ ходѣ.
Продешевити, -ся, -влю, -ся, -виш, -ся, гл. Продешевить, слишкомъ дешево продать. Ви ж глядіть, дядьку, не продешевіться.
Пускатися, -каюся, -єшся, сов. в. пуститися, -щуся, -стишся, гл.
1) Пускаться, пуститься. Мідяні човна, золоті весла. Ой пустимо ж ся на тихий Дунай. Пустимось кіньми, як дрібен дощик. Два роки в речі не пускався. Не трать, куме, сили, пускайсь на дно.
2) Расти, вырасти. Червона рожа зацвіла; і треба ж, на біду, — край неї хміль пустився.
3) Только сов. в. Начать, стать; начаться. Пустився я йти, коли дощ. А тут уже й дітки пустилися. Породила Мотря за три роки трьох синів.
4) — на що. Итти, пойти, рѣшиться на что. Я не вірю, щоб Христя на таке пустилася.
5) — чого. Выпускать, выпустить изъ рукъ. Як припала до кухля, неначе її уста до його прикипіли, та поти всього не випила, — не пустилася. пуститися берега. Забросить все, ни о чемъ не заботиться, опуститься. Чи можно ж із таким чоловіком зорудувати? Пустився берега зовсім. А я теж пустилась берега. Де було перш чисто, — тепер сміття по коліна.
6) духу пускається хто. Испускаетъ духъ, умираетъ. Коні біжать, духу пускаються, а він все свариться: чого помалу їдеш?
Сой мѣст. = собі. Юж єм сой подумала, же не буду жаловала.
Ширококрижий, -а, -е. Съ широкимъ задомъ.
