Виднити, -ню, -ниш, гл. Вынуть дно.
Гряни́чний и гряни́шний, -а, -е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. Себе царем пустинь грянишних. славе.
Ди́бці, -ців, ж. мн. ум. отъ диби.
Карюк, -ка́, м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані.
Кно́рос, -са, м. Кабаній самецъ, не кладеный.
Одинець, -нця, м.
1) Единственный сынъ. Оттепер то хоч і вмерти, одинця женивши.
2) Одинъ человѣкъ. Вони хоч проміж себе гуторять, а мені, одинцеві, та й ні сим. По одинцю. По одиночкѣ, по одному. Сіх ляхів дуків, срібляників по одинцю з хати вивождають.
3) Дикій кабанъ, волкъ, ходящій въ одиночку. Ум. оди́нчик, оди́нчичок. Тим я тебе полюбила, що въ батька одинчик.
Перетрої́ти, -рою́, -їш, гл. Раздѣлить на три части.
Пиркатий, -а, -е. Съ рогами, поднятыми вверхъ.
Поперекуповувати, -вую, -єш, гл. Перекупить (во множествѣ).
Поскабити, -блю, -биш, гл. Занозить.