Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгниватися
розгнівати
розгніватися
розгнівити
розгнівитися
розгніздитися
розгноїтися
розгноюватися
розговіни
розговітися
розговорити
розговоритися
розговорки
розговорювати
розгов'ядний
розгодинитися
розгодинюватися
розгойдати
розгойдувати
розгойдуватися
розголоблювати
розголос
розголосити
розголоситися
розголошати
розголошувати
розгомонітися
розгонити
розгониха
розгопцюватися
розгордитися
розгордіти
розгордуватися
розгорити
розгорнути
розгородити
розгорожувати
розгортати
розгортатися
розгортувати
розгортуватися
розгорювати
розгорюватися
розгоряти
розгорятися
розгоститися
розгостюватися
розграбати
розгребти
розгрижити
розгризати
розгризтися
розгрібати
розгріматися
розгрімотатися
розгрішати
розгрішення
розгромаджувати
розгромити
розгромляти
розгрузити
розгрунчити
розгрязити
розгубити
розгублювати
розгублюватися
розгудець
розгуджувати
розгукатися
розгулятися
розгуркатися
розгуркотатися
розгуторити
розгуторитися
розґедзґатися
роздабарювати
роздавальник
роздавання
роздавати
роздаватися
роздавити
роздавлювати
роздавлюватися
роздайко
роздарити
роздарковуватися
роздаровувати
роздати
роздача
роздвій
роздвоїти
роздвоювати
роздвоюватися
роздебендювати
розденати
розденчити
роздерти
розджохатися
роздзвонитися
роздзьобати
роздзявити
роздзявляти
роздзявлятися
роздзяпити
роздзяплювати
роздзяплюватися
роздивитися
роздивлятися
роздимати
роздиматися
роздирати
роздиратися
роздичавіти
роздичати
роздівання
роздівати
роздіватися
роздіймати
розділ
розділення
Багровий, -а, -е. Багровый, яркокрасный. Рожа моя повна червона, багрова. Чуб. III. 132. Зелене винце... багрове пивце. Гол. IV. 515., Ум. багровенький. Чуб. ІІІ. 314.
Бовкання, -ня, с. Отрывистый звонъ въ колоколъ.
Кла м. мн. = ікла. Cм. ікол. Желех.
Либо́нь нар. Вѣроятно, кажись. Либонь і до гробової дошки щастя не дочекаюся. Ном. № 8317. Чорна хмара наступає, либонь дощик буде. О. 1862. X. А під лісом, край дороги, либонь курінь мріє. Шевч. 82.
Попідсаджувати, -джую, -єш, гл. Тоже, что и підсадити, но во множествѣ.
Пригнаджати, -джа́ю, -єш, гл. = принаджувати. Уман. у.
Простець, -ця́, м. Прямое направленіе. Верне і соб, і цабе, а простець і мине. Полт.
Стадниця, -ці, ж. = стайня. Веде коня у стадницю. Мет. 74. Ум. стадни́чка.
Цятина, -ни, ж. = цятка. Ум. цятиночка. Каша у їх була що-разу хороша, ні цятиночки води, а на сей раз молоко зсілось. Г. Барв. 369.
Ченчух, -ха, м. Родъ растенія. У діброві ченчух усіяла: ой як я піду за нелюба, не цвіти, ченчух, у діброві. Рк. Макс.
Нас спонсорують: