Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгниватися
розгнівати
розгніватися
розгнівити
розгнівитися
розгніздитися
розгноїтися
розгноюватися
розговіни
розговітися
розговорити
розговоритися
розговорки
розговорювати
розгов'ядний
розгодинитися
розгодинюватися
розгойдати
розгойдувати
розгойдуватися
розголоблювати
розголос
розголосити
розголоситися
розголошати
розголошувати
розгомонітися
розгонити
розгониха
розгопцюватися
розгордитися
розгордіти
розгордуватися
розгорити
розгорнути
розгородити
розгорожувати
розгортати
розгортатися
розгортувати
розгортуватися
розгорювати
розгорюватися
розгоряти
розгорятися
розгоститися
розгостюватися
розграбати
розгребти
розгрижити
розгризати
розгризтися
розгрібати
розгріматися
розгрімотатися
розгрішати
розгрішення
розгромаджувати
розгромити
розгромляти
розгрузити
розгрунчити
розгрязити
розгубити
розгублювати
розгублюватися
розгудець
розгуджувати
розгукатися
розгулятися
розгуркатися
розгуркотатися
розгуторити
розгуторитися
розґедзґатися
роздабарювати
роздавальник
роздавання
роздавати
роздаватися
роздавити
роздавлювати
роздавлюватися
роздайко
роздарити
роздарковуватися
роздаровувати
роздати
роздача
роздвій
роздвоїти
роздвоювати
роздвоюватися
роздебендювати
розденати
розденчити
роздерти
розджохатися
роздзвонитися
роздзьобати
роздзявити
роздзявляти
роздзявлятися
роздзяпити
роздзяплювати
роздзяплюватися
роздивитися
роздивлятися
роздимати
роздиматися
роздирати
роздиратися
роздичавіти
роздичати
роздівання
роздівати
роздіватися
роздіймати
розділ
розділення
Високорогий, -а, -е. Съ высокими рогами. Воли високорогі половії дивляться з загороди у двір поважно. МВ. ІІ. 134.
Єрети́ця, -ці, ж. Еретичка. КС. 1883. VII. 586.
Калиновий, -а, -е. Калиновый, изъ калины. Калинова вітка як рідная тітка. Ном. Догнав голуб сивую голубку на калиновій вітці. Грин. III. 362. З-за темного дуба то калинова вітка витягнеться, то червоний кетяг горить як жар. МВ. Калиновий кисіль. Чуб. VII. 442.
Лу́скати, -каю, -єш, сов. в. луснути, -ну, -неш, гл. 1) Трещать, треснуть. Шевська смола на дратві буде лускати. Н. Вол. у. 2) Только не сов. в. = лузати. Кабачки лускати. Узяв на шаг насіння і лускаючії пішов за своїм ділом. О. 1862. IX. 64. 3) Хлопать, хлопнуть. Прилетіла гуска, крилечками луска. Грин. III. 656. Дверима луснути. 4) Лопаться, лопнуть, трескаться, треснуть. Котл. Ен. VI. 22. Очкур луснув. Ном. № 4342. Морда як не лусне. Ном. № 8592. Жартуй, глечику, поки не луснув. Ном. № 12653. а бодай ти луснув! Чтобъ ты околѣлъ! 5) Ударять, ударить, хватить.
Непокірливо нар. Непокорно.
Пуперник, -ка, м. Карликъ. Вх. Уг. 264.
Роскошелюб, -ба, м. Сибаритъ. (Збудилися турки роскошелюби. МВ. ІІІ. 62.
Струсевий, -а, -е. Страусовый. Струсеві піря. К. ЧР. 54.
Тратувати, -ту́ю, -єш, гл. Портить, топтать. Тратує озимину худоба, бо земля мокра. Камен. у.
Хуторянець, -нця, м. = хуторянин. Мет. 373.
Нас спонсорують: