Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгниватися
розгнівати
розгніватися
розгнівити
розгнівитися
розгніздитися
розгноїтися
розгноюватися
розговіни
розговітися
розговорити
розговоритися
розговорки
розговорювати
розгов'ядний
розгодинитися
розгодинюватися
розгойдати
розгойдувати
розгойдуватися
розголоблювати
розголос
розголосити
розголоситися
розголошати
розголошувати
розгомонітися
розгонити
розгониха
розгопцюватися
розгордитися
розгордіти
розгордуватися
розгорити
розгорнути
розгородити
розгорожувати
розгортати
розгортатися
розгортувати
розгортуватися
розгорювати
розгорюватися
розгоряти
розгорятися
розгоститися
розгостюватися
розграбати
розгребти
розгрижити
розгризати
розгризтися
розгрібати
розгріматися
розгрімотатися
розгрішати
розгрішення
розгромаджувати
розгромити
розгромляти
розгрузити
розгрунчити
розгрязити
розгубити
розгублювати
розгублюватися
розгудець
розгуджувати
розгукатися
розгулятися
розгуркатися
розгуркотатися
розгуторити
розгуторитися
розґедзґатися
роздабарювати
роздавальник
роздавання
роздавати
роздаватися
роздавити
роздавлювати
роздавлюватися
роздайко
роздарити
роздарковуватися
роздаровувати
роздати
роздача
роздвій
роздвоїти
роздвоювати
роздвоюватися
роздебендювати
розденати
розденчити
роздерти
розджохатися
роздзвонитися
роздзьобати
роздзявити
роздзявляти
роздзявлятися
роздзяпити
роздзяплювати
роздзяплюватися
роздивитися
роздивлятися
роздимати
роздиматися
роздирати
роздиратися
роздичавіти
роздичати
роздівання
роздівати
роздіватися
роздіймати
розділ
розділення
Гад, -ду, м. 1) Гадъ, пресмыкающееся. Чужими руками добре гада ловити. Ном. № 9664. 2) соб. Много пресмыкающихся. Гад руками з ями до ями носить. ЗОЮР. І. 309. Там коло криниці побачив такого багацько темного та сірого страшенного гаду. Драг. 113. 3) Бранное: гадина. Скверний гаде, куди ти лізеш? Схаменись! Шевч. 335.
Дальнозо́ркий, -а, -е. Дальнозоркій. Гайсинск. у.
Духі́вня, -ні, ж. = духівниця. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Каповий, -а, -е. . капо́ві пси Охотничьи собаки. Вх. Зн. 24.. Cм. капів.
Карбованець, -нця, м. Рубль — первоначально серебряный, затѣмъ всякій. Далебі дав би карбованця, як би не пропив учора. Шевч. Ум. карбованчик. Ми щоразу де карбованчика заробимо або позичимо, то й обішлемо. Г. Барв. 499. Пехай протрусить батькови карбованчики. Кв. II. 139.
Незвичайно нар. 1) Необыкновенно, необычайно, необычно. 2) Невѣжливо, неприлично.
Півголий, -а, -е. Полуобнаженный. Желех.
Поживок, -вку, м. = поживність. Щось мало поживку з сієї мухи. Левиц. І. 147.
Різанка, -ки, ж. 1) Срѣзокъ, половина бочки. 2) Лапша. Вх. Зн. 59. Cм. ло́кша, ло́кшина.
Холоднеча, -чі, ж. Стужа, сильный холодъ. У хаті така холоднеча, що аж вовки виють. Мир. ХРВ. 58. Заціпило мені від холоднечі. К. XII. 51.
Нас спонсорують: