Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ретор
реторва
реторика
ретяз
реус
рецетовка
рецок
реч
реченець
речи
речінь
речник
речнистий
речницький
решетилка
решетина
решетити
решетище
решетник
решето
решетувати
решітка
решітник
решіточка
решітце
решт
решта
рештак
рештант
рєзка
ржа
ржавець
ржавий
ржавіти
ржанець
ржання
ржати
ржій
риба
рибак
рибалити
рибалки
рибалчик
рибалчин
рибалчити
рибальня
рибальство
рибальський
рибарити
рибарство
рибарчик
рибарь
рибас
рибаска
рибаха
рибацтво
рибаченько
рибачити
рибачиха
рибець
рибин
рибина
рибка
рибний 1
рибний 2
рибник
рибно
рибоїд
риболов
риболовець
риболович
риболовка
риболовний
риболовник
рибонька
рибчина
риб'я
риб'яний
риб'ятко
риб'ячий
ригати
ригачка
риги
ригнути
риговина
ригувати
риґівниця
риґувати
ридання
ридати
ридван
ридванний
риж
риженький
рижиїще
рижий
рижієвий
рижій
рижіти
рижок
рижуха
риза
риззя
ризи
ризінка
ризка
ризник
ризниця
рийка
рик
рикало
рикання
рикати
рикнути
рикуля
рику-рику!
рило
рильний
риля
риляч
Безтямність, -ности, ж. 1) Безсмысленность. Желех. 2) Несообразительность, непонятливость.
Виріб, -робу, м. 1) Издѣліе. Желех. 2) Свободное отъ работы время. Употр. въ выраженіи: виробу нема. Постоянная работа, нѣтъ свободнаго времени. Мнж. 165. Німці гарно платять наймитам, за те нема у них і виробу. Новомоск. у.
Гербатка, -ки, ж. Раст. Verbascum lychnitis. Шух. І. 22.
Докла́д, -ду, м. Докладъ, добавочные матеріалы. Як добрий доклад до тіста, то й паляниці добрі будуть. Лебедин. у. Нема докладу, тим і не роблю.
Засурми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Затрубить. А всі дзвони задзвонили, а всі сурми засурмили. Н. п. Ой у городі у Черкасі сурми засурмили. АД. І. 159.
Красило, -ла, с. Красная краска. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. Ив. 81.
Попроситися, -шуся, -сишся, гл. Попроситься.
Проривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. прорити, -рию, -єш, гл. Прорывать, прорыть. «Одчини, луплене теля!» — Не 'дчиню. — «Ну, носом прорию». Рудч. Ск. І. 40.
Розносити, -шу, -сиш, сов. в. рознести, -су, -сеш, гл. 1) Разносить, разнести. Людям роботу розніс і роздав. Щог. В. 51. 2) Разносить, разнести, развѣять. Їх вітер як полову, і буря, мов солому, рве, розносить. К. Іов. 4 6. Гей! може трохи рознесу я свою тяжку журбу. Грин. ІІІ. 676. І рознесе тую славу по всій Україні. Шевч. 450. 3) Разносить, разнести, растаскивать, растащить. Сини принесуть, а дочки й угли рознесуть. Ном. № 10821. 4) Разбалтывать, разболтать, разгласить. Люде зараз рознесли по всьому світу й те, чого нема. Грин. II. 118. Коли мене вірно любиш, не кажи нікому, бо то люде рознесуть, як вітер солому. Чуб. V. 200. 5) Разносить, разность, разрушить, разбить. Чуб. III. 431. Дайте ковбасу, бо вам хату рознесу. Чуб. III. 455. Нехай його тії просять, що греблі розносять. Чуб. V. 210.
Ухопити, -плю, -пиш, гл. Схватить. Кінву-чвертівку в руки вхопи, та в льох убіжи, та вісім бочок мини, а з дев'ятої поганого пива наточи. ЗОЮР. І. 204. Ухопили батька, як чорт грішну душу. Ном. № 2346. Ухопила його за серце тая чудовная краса. К. (ЗЮЗО. II. 203). ухопив за чесну гриву — схватилъ за волосы. Ном. 3992. — як собака обме́тиці, — шилом па́токи. Потерпѣлъ неудачу. Ном. № 12155, 1814. одними рука́ми не вхоплю. Не въ состояніи всего сама сдѣлать. Г. Барв. 98. вхопити тропи. Попасть на надлежащую, дорогу, а переносно — найтись какъ поступить, собразить; оріентироваться. Не вхопиш тропи, куди йти. Мир. ХРВ. 389. От доля! ніяк не вхоплю тропи. Г. Барв. 410. Воно б то й гаразд, та не вхопили тропи, як і що треба. Харьк. г. Якими ж шляхами й куди мандрувати, щоб не вхопив Процько тропи доганяти?
Нас спонсорують: