Вабливо нар. Привлекательно, прелестно.
Годящий, -а, -е. 1) Пригодный, годный. Годящий на віник та на смітник, — совсѣмъ плохой. 2) Хорошій, доброкачественный, прочный. Коли годящий з його кінь — їдь на йому у Січ. А тут ще недостатки... що ні з чим і вирядити: ні сорочечки, ні одежинки годящої. Округ хутора — годящий вал. О человѣкѣ: хорошій, здоровый, крѣпкій. Нікого в поміч не просімо: годящі парні ти і я. О работникѣ: хорошо работающій, умѣлый. Годящий тесля.
Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Зле́глий, -а, -е. Слежавшійся.
Зречи, -чу, -чеш, гл. Сказать.
Пирснути, -ну, -неш, гл.
1) Брызнуть. Пирснула мені в вічі погожої води.
2) Выпрыснуть. Так і пирснуло з рук намисто
3) Фыркнуть.
Стельмах, -ха, м. 1) Каретникъ, колесникъ, телѣжный мастеръ. 2) Плотникъ.
Тугошиій, -я, -є. Имѣющій крѣпкую шею. На Бога він піднявся тугошиій.
Ужарити, -рю, -риш, гл.
1) Ужарить, дожарить. Добре вжарила гуску.
2) = ушкварити. Як ужарив козака — аж курява встала.
3) Ударить. Він її як ужарив, то вона.... на дванадцяті сутки здохла.
Шкуряк, -ка, м. Лапоть изъ нечиненной кожи.