Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

росквилитися

Росквилитися, -люся, -лишся, гл. Распищаться, раскричаться (о чайкѣ, соколѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКВИЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКВИЛИТИСЯ"
Видерти, -ся. Cм. видирати, -ся.
Гоноро́вий, -а, -е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. І. 188.
Зага́чувати 2, -чую, -єш, сов. в. зага́чити, -чу, -чиш, гл. Захватывать, захватить крюкомъ; зацѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть, завлечь, привлечь. Хлопці його у свою компанію загачили хитрощами.
Ле́дач, -чі, ж. 1) Дрянь, плохая вещь. Вх. Лем. 431. Се вино велика ледач. 2) = ледащо. Він до краю розлайдачився; сказано, у ледач записався. Подольск. г.
Напросте́ць нар. = навпростець. Ворона напростець літає. Ном. № 11405.
Нахнюпити, -плю, -пиш, гл. Потупить. Вона ж нахнюпила у землю очі.
Перепотіти, -тію, -єш, гл. 1) Перепотѣть. 2) Пропотѣть.
Похрякати, -каю, -єш, гл. Захаркать.
Притупити, -плю́, -пиш, гл. Притупить. До обіда покосили, гострі коси притупили. Мет. 314.
Шпурляти, -ля́ю, -єш, сов. в. шпурити, -рю, -риш, гл. Бросать, швырять, бросить, швырнуть. Драг. 231. Кацап почав грудками шпурляти. Св. Л. 193. Та й шпурив острий палаш. Федьк. 1. 85.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСКВИЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.