Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рандарський
рандарь
ранений
ранець
ранити
ранісінько
раніший
ранішній
ранковий
ранком
ранкувати
ранний
ранник
ранній
рання
рано
ранок
ранонька
рант
рантовий
рантух
рантуховий
рантушина
рантушок
ранш
раняшній
рапавий
рапавка
рапак
рапач
рапіти
рапкати
рапотати
раптовий
раптово
раптом
раптянка
рапуття
рапчак
рапчати
раріг
рарожий
раст
рата
ратай
ратайський
ратиця
ратище
ратман
ратовище
ратувати
ратуш
ратуша
ратушний
ратюга
рафка
рахатися
рахкавка
рахкати
рахман
рахманний
рахманський
рахмистер
рахмистиня
рахта
рахтувати
рахуба
рахубно
рахування
рахувати
рахуватися
рахунковий
рахунок
рацавий
рацавка
рація
рацький
рацюга
рачачий
раченя
рачешийки
рачити
рачиця
рачій
рачки
рачкувати
рачкуватися
рачок
рашкуль
рашпіль
раювання
раювати
раяти
раятися
рваниця
рвати
рватися
рвач
рвачкий
рвонути
рвонутися
рджок
рдитися
реберечко
реберце
ребро
ребровачка
рев
рева
реваш
ревень
ревидон
ревидувати
ревизія
ревизон
ревизор
ревизський
ревище
ревіль
ревіння
Бухинка, -ки, ж. = буханець. О. 1861. XI. Кух. 36. Понесли.... гарячую м'яку бухинку. Котл. Ен. II. 9. Ум. бухиночка.
Досо́вдатися, -даюся, -єшся, гл. = досовкатися.
Згидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Побрезгать.  
Літе́рний віз. Возъ, приспособленный для возки сноповъ.
Посвітити, -чу́, -тиш, гл. 1) Посвѣтить. Посвіти пам. Шевч. 29. тілом посвітити. Обнажить тѣло. Треба комусь спиною посвітити — кого-то будуть сѣчъ. Ком. Н. № 99. волосом посвітити. О замужней женщинѣ: побыть безъ головного убора. 2) Зажечь (свѣчи, лампы). Свічі посвітила. Мил. 220. 3) Освѣтить. Ой брат сестру проводив, а місяць дорогу посвітив. Мет. 228.
Приспівати I Cм. приспівувати.
Сінянки, -нок, ж. мн. Рѣшетки, употребляемыя при перевозкѣ сѣна. Вх. Зн. 67. Желех.
Соктіти, -кчу, -тиш, гл. Сочиться. Вх. Зн. 65.
Солодшати, -шаю, -єш, гл. Становиться слаже.
Ходенько, -ка, м. Ум. отъ хід.
Нас спонсорують: