Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвертіти
розвертувати
розвеселити
розвесеління
розвеселяти
розвеселятися
розвести
розвештатися
розвивати
розвиватися
розвиднитися
розвидніти
розвиднюватися
розвидняти
розвиднятися
розвилина
розвилистий
розвилки
розвинути
розвинутися
розвити
розвиток
розвихати
розвихатися
розвівати
розвід
розвідати
розвідка
розвідна
розвідувати
розвідуватися
розвій
розвінчати
розвінчувати
розвірити
розвірняка
розвірчувати
розвірчуватися
розвісити
розвітритися
розвішати
розвішувати
розвіяти
розвлать подерниця
розводити
розводитися
розводка
розводний лист
розвозити
розволікати
розволожити
розволокти
розволочити
розволочитися
розвора
розворина
розворити
розворовувати
розворовуватися
розвороття
розворсати
розворухнути
розворушити
розворушувати
розворушуватися
розворювати
розв'язок
розв'язувати
розв'язуватися
розв'язь
розгавкатися
розгадати
розгадка
розгадувати
розгадуватися
розгадючитися
розгадючуватися
розгайкатися
розгайнувати
розгаласуватися
розгамуза
розганяти
розганятися
розгардія
розгардіяш
розгардіяшити
розгари
розгарикатися
розгарний
розгарцюватися
розгарчатися
розгарюкатися
розгарячити
розгасати
розгасатися
розгасти
розгвалтуватися
розгвинтити
розгвинчувати
розгейкатися
розгидити
розгидитися
розгикатися
розгинати
розгинатися
розгиркатися
розгівлятися
розгільчастий
розгін
розгладжувати
розгладжуватися
розгледжувати
розгляд
розглядання
розглядати
розглядатися
розглядач
розглядини
розглядіти 2
розглядувати
Вивівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивіяти, -вію, -єш, гл. 1) Вывѣвать, вывѣять. Аф. 324. 2) Провѣвать, провѣять. Желех. (Пшеницю) помолотити, вивіяти. Гн. II. 165.
Висвітити, -ся. Cм. висвічувати, -ся.
Кіз, кізу, м. Калъ животныхъ. Сердитий та недужий — кізові рівня. Ном. № 3349. посадити в кіз (в тепле нутро убитої скотини — дитину од сухот). Ном. № 8402. Стілько кізу лежить, що у віз не забереш. Cм. кізяк.
Коновой, -вою, м. = конвой. Як піду я у чужу країну, — коновоєм приведуть. Рудч. Чп. 85.
Ми́гкати, -каю, -єш, гл. = мигтіти.
Моту́зити, -жу, -виш, гл. 1) Увязывать, скручивать. 2) Мучить увертками, водить за носъ. Н. Вол. у.
Повалина, -ни, ж. = повала. Вх. Зн. 66.
Потвора, -ри, об. Уродъ, чудовище. О потворі піякові буду вам співати: марузатий, пелехатий, бридкий, забабраний. Гол. III. 486.
Суччя, -чя, с. соб. Вѣтви, сучья, сучье. Шух. І. 74, 176. З середини шашіль виточує гниле суччя. Мир. Пов. І. 127.
Хавдій, -дія, м. Обжора. Желех.
Нас спонсорують: