Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвертіти
розвертувати
розвеселити
розвесеління
розвеселяти
розвеселятися
розвести
розвештатися
розвивати
розвиватися
розвиднитися
розвидніти
розвиднюватися
розвидняти
розвиднятися
розвилина
розвилистий
розвилки
розвинути
розвинутися
розвити
розвиток
розвихати
розвихатися
розвівати
розвід
розвідати
розвідка
розвідна
розвідувати
розвідуватися
розвій
розвінчати
розвінчувати
розвірити
розвірняка
розвірчувати
розвірчуватися
розвісити
розвітритися
розвішати
розвішувати
розвіяти
розвлать подерниця
розводити
розводитися
розводка
розводний лист
розвозити
розволікати
розволожити
розволокти
розволочити
розволочитися
розвора
розворина
розворити
розворовувати
розворовуватися
розвороття
розворсати
розворухнути
розворушити
розворушувати
розворушуватися
розворювати
розв'язок
розв'язувати
розв'язуватися
розв'язь
розгавкатися
розгадати
розгадка
розгадувати
розгадуватися
розгадючитися
розгадючуватися
розгайкатися
розгайнувати
розгаласуватися
розгамуза
розганяти
розганятися
розгардія
розгардіяш
розгардіяшити
розгари
розгарикатися
розгарний
розгарцюватися
розгарчатися
розгарюкатися
розгарячити
розгасати
розгасатися
розгасти
розгвалтуватися
розгвинтити
розгвинчувати
розгейкатися
розгидити
розгидитися
розгикатися
розгинати
розгинатися
розгиркатися
розгівлятися
розгільчастий
розгін
розгладжувати
розгладжуватися
розгледжувати
розгляд
розглядання
розглядати
розглядатися
розглядач
розглядини
розглядіти 2
розглядувати
Баранище, -ща, м. Ув. отъ баран.
Грі́шка нар. (Дѣтск.). Грѣшно. О. 1862. IX. 118. Так грішка робить, а то бозя скара. Ном.
Заї́жджий, -а, -е. Заѣзжій, пріѣзжій. Заїжджому росказувала бабуся про убогі вжитки. Ном. стр. 284, № 1509.
Накаса́тися Cм. напасуватися.
Печалувати, -лую, -єш, гл. = печалуватися. Як лягав спати, то найгірш печалував, що не віддав груші. Св. Л. 207.
Постояння, -ня, с. Стояніе. Хилилася береза своїй зеленій діброві: дякую ж тобі, зеленая діброво, за моє постояння, кілько я у тобі стояла, буйного вітру не знала. Рк. Макс.
Прикрий, -а, -е. 1) Непріятный. 2) Крутой. Прикрий беріг. Прошу... трошки злізти під гору, бо прикра, та всіх не витягнуть бички. Гн. II. 168. 3) Сильный, крайній. Прикрий мороз. Камен. у. Як прийде робота прикра, то платять і по пів рубля. Камен. у. 4) О цвѣтѣ: рѣзкій. Червоний, аж прикрий. Лохв. у.
Убрьохатися, -хаюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью, замочиться.
Уважливість, -вости, ж. = уважність. Шейк.
Шнурівка, -ки, ж. 1) Сортъ табаку съ крупными листьями. Сумск. у. 2) = шнуровиці. Чому руса коса не зачесана, чому шнурівка не зашнурована. Чуб. III. 149. Взяла спідницю і шнурівку. Котл. Ен. І. 7.
Нас спонсорують: