Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвертіти
розвертувати
розвеселити
розвесеління
розвеселяти
розвеселятися
розвести
розвештатися
розвивати
розвиватися
розвиднитися
розвидніти
розвиднюватися
розвидняти
розвиднятися
розвилина
розвилистий
розвилки
розвинути
розвинутися
розвити
розвиток
розвихати
розвихатися
розвівати
розвід
розвідати
розвідка
розвідна
розвідувати
розвідуватися
розвій
розвінчати
розвінчувати
розвірити
розвірняка
розвірчувати
розвірчуватися
розвісити
розвітритися
розвішати
розвішувати
розвіяти
розвлать подерниця
розводити
розводитися
розводка
розводний лист
розвозити
розволікати
розволожити
розволокти
розволочити
розволочитися
розвора
розворина
розворити
розворовувати
розворовуватися
розвороття
розворсати
розворухнути
розворушити
розворушувати
розворушуватися
розворювати
розв'язок
розв'язувати
розв'язуватися
розв'язь
розгавкатися
розгадати
розгадка
розгадувати
розгадуватися
розгадючитися
розгадючуватися
розгайкатися
розгайнувати
розгаласуватися
розгамуза
розганяти
розганятися
розгардія
розгардіяш
розгардіяшити
розгари
розгарикатися
розгарний
розгарцюватися
розгарчатися
розгарюкатися
розгарячити
розгасати
розгасатися
розгасти
розгвалтуватися
розгвинтити
розгвинчувати
розгейкатися
розгидити
розгидитися
розгикатися
розгинати
розгинатися
розгиркатися
розгівлятися
розгільчастий
розгін
розгладжувати
розгладжуватися
розгледжувати
розгляд
розглядання
розглядати
розглядатися
розглядач
розглядини
розглядіти 2
розглядувати
Банюра, -ри, ж. = баюра 1. Вх. Лем. 390.
Відщіпатися, -паюся, -єшся, сов. в. відщепнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмыкаться, отомкнуться (о двери, запертой на крючекъ). Та відщепни ж двері! — Коли ж не відщіпаються — защіпка туго. Зміев. у. 2) = відщеплятися, відщепитися. Моя дитиночко, моя й щипочко, моя щипочка одщепнулася. Мил. 211.
Грудува́тий, -а, -е. 1) Въ комкахъ находящійся, комковатый. Грудувата рілля. Канев. у. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні. бо грудувата й дощу нема. Волч. у. 2) О дорогѣ: кочковатый, колоткій. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т. е. сносно).
Доси́джувати, -джую, -єш, сов. в. доси́діти, -джу, -диш, гл. Досиживать, досидѣть. Досиділи трохи не до півночі. Левиц. Пов. 278.
Кипучий, -а, -е. Кипучій. Нащо мені жити на світі! крикнув Карпо і скочив у білу кипучу хвилю. Левиц. Пов. 352.
Крейдяний, -а, -е. Мѣловой. Ой ти горо крейдяная. Чуб. Викопали печері у крейдяній горі. МВ. ІІ. 73.
Кутняк, -ка, м. = кендюх. Вх. Уг. 249.
Ласач, -ча́, м. Лакомка. Встрѣчается лишь въ разсказѣ М. Вовчка «Ведмідь», гдѣ такъ названъ медвѣдь, лакомящійся медомъ. А страшний ласач патлатий учища та й учища мед. МВ. ІІІ. 141.
Покоївка, -ки, ж. Горничная. З панею наїхала польська двірня, польки-покоївки. Левиц. І. 159.
Рятування, -ня, с. Спасаніе.
Нас спонсорують: