Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розійтися
розікласти
розікрасти
розілляти
розіллятися
розімкнути
розімлівати
розімняти
розімнятися
розімчати
розімчатися
розімяти
розіпнути
розіпсіти
розіпхати
розіпясти
розірвати
розіслати I
розіслати II
розіспаний
розіспатися
розітлітися
розітнути
розіходитися
роз'їдати
роз'їдатися
роз'їзд
роз'їздити
роз'їздитися
роз'їздитися 2
роз'їздка
роз'їзжати
роз'їзжатися
роз'їсти
розкраяти
розлад
розладдя
розлазитися
розламати
розламувати
розламуватися
розласитися
розласуватися
розлаштуватися
розлаятися
розледачитися
розледачіти
розледащитися
розледащіти
розлежатися
розлементити
розлементуватися
розлепетатися
розлетітися
розлив
розлива
розливання
розливати
розливатися
розливки
розливчастий
розлигати
розлигатися
розлизати
розлинутися
розлити
розлігатися
розлізтися
розлінуватися
розліт
розлітатися
розлічити
розлічувати
розлічуватися
розлобурюватися
розлоги
розлогий
розлогистий
розложистий
розложити
розложитися
розломити
розломлювати
розломлюватися
розлук
розлука
розлупатися
розлупити
розлуплювати
розлуплюватися
розлучання
розлучати
розлучатися
розлучення
розлучити
розлучний
розлучник
розлучниця
розлюбити
розлюбитися
розлютувати
розлютуватися I
розлютуватися II
розлючений
розлягатися
розляпати
розляпатися
розляпкати
розляпувати
розляскатися
розлящатися
розмагати
розмагоритися
розмазати
розмазувати
розмазуватися
розмазчити
розмаїти
розмаїтий
розмаїтний
Гу́нька, -ки, ж. 1) = Гуня. Гол. Од. 44, 75. На тім молодці сірая гунька. Гол. II. 59. 2) Гнусящая, говорящая въ носъ женщина. Черк. у.
Манту́лки, -ків, м. мн. Лакомства, сласти, также баранки, булки, привозимые съ ярмарки и пр. О. 1862. IX. 127. Було оце на ярмарку та купила дітям мантулків. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Иногда употребляется въ значеніи: разнообразный, неоднородный товаръ, преимущественно мелкій. Показує на суздальців, що зайняли (на ярмарку) ряд з образами, ложками, поясами і иншими мантулками. О. 1862. IX. 63. Крамарь з усякими мантулками, склада усе, що лучиться купити по вигоді: вощину, старі чоботи, віск, муку, пір'я, щетину, полотна. О. 1862. IX. 69.
Перевертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. переверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Переворачиваться, перевернуться. Перевертався і нудився, не здужав голови звести. Котл. Ен. II. 13. 2) Переворачиваться, перевернуться, опрокидываться, опрокинуться. Як ударю по казану, то він і перевернеться. Стор. МПр. 47. 3) Проходить, пройти, перебывать. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. Шевч. 106. А паничів що то в нас перевернулось! МВ. (О. 1862. III. 40). 4) Превращаться, превратиться. Його (вовкулаку) тільки б зустріти та Грицем назвати, дак і перевернеться людиною. Г. Барв. 454. Перевернулись тепер уже кат знає нащо запорожці. К. ЧР. 89.
Попереглядати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перегля́діти, но во множествѣ.
Приблуда, -ди, об. Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. Не знаю, де вони взялись — приблуда князь, була й княгиня. Шевч. 325. Коня мого приблудою будуть називати. Макс.
Придзиґльованка, -ки, ж. Вертушка, вертлявая женщина. Котл. Ен. Словарь. 23. Там придзиґльованки журились, що нікому вже підморгнуть. Котл. Ен. III. 55.
Прикипати, -па́ю, -єш, сов. в. прикипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Прикипать, прикипѣть. 2) Прилипать, прилипнуть. А в дівчини Гапки смолянії лавки: як сів, — прикипів і вечерять не схотів. ХС. II. 196. 3) Примерзать, примерзнуть. Будуть твої білі ноги до морозу прикипати. Чуб. V. 603. Поти ловив вовчик рибу, поки хвіст так і прикипів в ополонці. Рудч. Ск. II. 8. 4) Оцѣпенѣвать, оцѣпенѣть, остаться неподвижнымъ. Так і прикипів на місці. МВ. І. 101. Я так і прикипів до землі.
Стьожка, стьонжка, -ки, ж. Лента. Стьожка гарна, голубая, на грудіх лежала. Мкр. Н. Ум. стьожечка, стьо́нжечка. Сорочечка тонесенька і стьонжечка краснесенька. Чуб.
Тьмущий, -а, -е. Тьма-тьмуща. Cм. тьма 3.
Установа, -ви, ж. 1) Обычай, обыкновеніе. У нас така вже установа. Федьк. 2) Постановленіе. Не ходив я своїм робом, шанував його встанови. К. Псал. 38. 3) Условіе. А таки ж у нас була установа: я тобі 3 карб. та мішок борошна, а ти.... Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: