Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розійтися
розікласти
розікрасти
розілляти
розіллятися
розімкнути
розімлівати
розімняти
розімнятися
розімчати
розімчатися
розімяти
розіпнути
розіпсіти
розіпхати
розіпясти
розірвати
розіслати I
розіслати II
розіспаний
розіспатися
розітлітися
розітнути
розіходитися
роз'їдати
роз'їдатися
роз'їзд
роз'їздити
роз'їздитися
роз'їздитися 2
роз'їздка
роз'їзжати
роз'їзжатися
роз'їсти
розкраяти
розлад
розладдя
розлазитися
розламати
розламувати
розламуватися
розласитися
розласуватися
розлаштуватися
розлаятися
розледачитися
розледачіти
розледащитися
розледащіти
розлежатися
розлементити
розлементуватися
розлепетатися
розлетітися
розлив
розлива
розливання
розливати
розливатися
розливки
розливчастий
розлигати
розлигатися
розлизати
розлинутися
розлити
розлігатися
розлізтися
розлінуватися
розліт
розлітатися
розлічити
розлічувати
розлічуватися
розлобурюватися
розлоги
розлогий
розлогистий
розложистий
розложити
розложитися
розломити
розломлювати
розломлюватися
розлук
розлука
розлупатися
розлупити
розлуплювати
розлуплюватися
розлучання
розлучати
розлучатися
розлучення
розлучити
розлучний
розлучник
розлучниця
розлюбити
розлюбитися
розлютувати
розлютуватися I
розлютуватися II
розлючений
розлягатися
розляпати
розляпатися
розляпкати
розляпувати
розляскатися
розлящатися
розмагати
розмагоритися
розмазати
розмазувати
розмазуватися
розмазчити
розмаїти
розмаїтий
розмаїтний
Відтоплювати, -люю, -єш, сов. в. відтопити, -плю, -пиш, гл. 1) Отогрѣвать, отогрѣть въ печи сметану, простоквашу, чтобы сыворотка отдѣлилась. Відтопила сиру глечик. Харьк. 2) Отваривать, отварить. А забудьків одтопивши, підмостить напиться, то й не стане за ледащо любочка нудиться. Мкр. Н. 5.
Зайчи́ха, -хи, ж. Самка зайца.
Керва, -ви, кервавий и пр = крів, крівавий и пр.
Нада́ння, -ня, с. Пожалованіе. Королівське наданнє володимерського і берестейського владицтва отцеві... Жовковського. К. ХП. 65.
Оклій, -лія, м. и оклія, -лії, ж. Рыба: Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18.
Перезіхати, -ха́ю, -єш, гл. Перестать зѣвать.
Страшило, -ла, с. 1) Страшилище. 2) Снарядъ для вспугиванія рыбы при ловлѣ ея. Kolb. І. 73.
Таскати, -ка́ю, -єш, гл. Таскать. Він і таска її (відьму) на собі до світа. Драг. 71. Свиня солому таскає, — холод буде. Шейк.
Френзлі, -лів, м. мн. Бахрома. Чуб. VI. 113.
Шлак, -ку, м. Кромка сукна. Желех. Гол. Од. 55.
Нас спонсорують: