Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розійтися
розікласти
розікрасти
розілляти
розіллятися
розімкнути
розімлівати
розімняти
розімнятися
розімчати
розімчатися
розімяти
розіпнути
розіпсіти
розіпхати
розіпясти
розірвати
розіслати I
розіслати II
розіспаний
розіспатися
розітлітися
розітнути
розіходитися
роз'їдати
роз'їдатися
роз'їзд
роз'їздити
роз'їздитися
роз'їздитися 2
роз'їздка
роз'їзжати
роз'їзжатися
роз'їсти
розкраяти
розлад
розладдя
розлазитися
розламати
розламувати
розламуватися
розласитися
розласуватися
розлаштуватися
розлаятися
розледачитися
розледачіти
розледащитися
розледащіти
розлежатися
розлементити
розлементуватися
розлепетатися
розлетітися
розлив
розлива
розливання
розливати
розливатися
розливки
розливчастий
розлигати
розлигатися
розлизати
розлинутися
розлити
розлігатися
розлізтися
розлінуватися
розліт
розлітатися
розлічити
розлічувати
розлічуватися
розлобурюватися
розлоги
розлогий
розлогистий
розложистий
розложити
розложитися
розломити
розломлювати
розломлюватися
розлук
розлука
розлупатися
розлупити
розлуплювати
розлуплюватися
розлучання
розлучати
розлучатися
розлучення
розлучити
розлучний
розлучник
розлучниця
розлюбити
розлюбитися
розлютувати
розлютуватися I
розлютуватися II
розлючений
розлягатися
розляпати
розляпатися
розляпкати
розляпувати
розляскатися
розлящатися
розмагати
розмагоритися
розмазати
розмазувати
розмазуватися
розмазчити
розмаїти
розмаїтий
розмаїтний
Бавовна, -ни, ж. Хлопчатая бумага, вата. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав. АД. І. 250.
Відговітися, -віюся, -єшся, гл. Отговѣться. Нехай попереду піде та відговіється. Ном. № 5474.
Голосити, -шу, -сиш, гл. 1) Голосить, рыдать, вопить. Голосить неначе по мертвому. Ном. Біга Катря боса лісом, біга та голосить. Шевч. 87. голосом голосити. Громко плакать. Ой там по над яром козак сіно косить, а дівчина у долині голосом голосить. Мет. 17. 2) Издавать высокій или унылый звукъ, шумѣть, гудѣть. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 103). Сині хвилі голосили. Шевч. 386. Нехай хоч дзвін голоситиме про нас до Бога. Левиц. І. 375.
Куцохвостий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Вх. Зн. 31.
Ли́повий, -а, -е. Липовый. Розлетілись, як липове клиння.
Напідслу́хи нар. Для подслушиванія, шпіонить. Двох турчинів на підслухи посилає. АД. І. 211.
Розшумуватися, -муюся, -єшся, гл. Начать сильно пѣнить.
Себе мѣст. Себя. Мені й себе й тебе жалко. Ганна була невеличка з себе. Левиц. І. 11. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати. АД. І. 116.
Таємно нар. Тайно.
Хорунжівна, -ни, ж. Дочь хорунжаго. На ярмарку бачив він хорунжівну Олену. Кв.
Нас спонсорують: