Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розійтися
розікласти
розікрасти
розілляти
розіллятися
розімкнути
розімлівати
розімняти
розімнятися
розімчати
розімчатися
розімяти
розіпнути
розіпсіти
розіпхати
розіпясти
розірвати
розіслати I
розіслати II
розіспаний
розіспатися
розітлітися
розітнути
розіходитися
роз'їдати
роз'їдатися
роз'їзд
роз'їздити
роз'їздитися
роз'їздитися 2
роз'їздка
роз'їзжати
роз'їзжатися
роз'їсти
розкраяти
розлад
розладдя
розлазитися
розламати
розламувати
розламуватися
розласитися
розласуватися
розлаштуватися
розлаятися
розледачитися
розледачіти
розледащитися
розледащіти
розлежатися
розлементити
розлементуватися
розлепетатися
розлетітися
розлив
розлива
розливання
розливати
розливатися
розливки
розливчастий
розлигати
розлигатися
розлизати
розлинутися
розлити
розлігатися
розлізтися
розлінуватися
розліт
розлітатися
розлічити
розлічувати
розлічуватися
розлобурюватися
розлоги
розлогий
розлогистий
розложистий
розложити
розложитися
розломити
розломлювати
розломлюватися
розлук
розлука
розлупатися
розлупити
розлуплювати
розлуплюватися
розлучання
розлучати
розлучатися
розлучення
розлучити
розлучний
розлучник
розлучниця
розлюбити
розлюбитися
розлютувати
розлютуватися I
розлютуватися II
розлючений
розлягатися
розляпати
розляпатися
розляпкати
розляпувати
розляскатися
розлящатися
розмагати
розмагоритися
розмазати
розмазувати
розмазуватися
розмазчити
розмаїти
розмаїтий
розмаїтний
Асисте́нція, -ції, ж. Свита. Прибув зо всею своєю асистенцією.
Браття, тя, с. соб. Братья. К. Псал. 77. Браття любе, браття миле! АД. І. 114.
Гуркотне́ча, -чі, ж. Сильный стукъ, стукотня, грохоть. Там таку гуркотнечу підняли, що страх!
Ґанчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. 1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються. Уман. у. 2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. Ґанчує на ногу кобила. Канев. у.
Жо́стір, -ру, м. Раст. крушина, Rhamnus cathartica. Мил. 35. ЗЮЗО. І. 133.
Навдо́коло, навдо́кола, нар. Вокругъ. Земля ходить навдокола сонця. Ком. Розм. І. 14.
Надча́листий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Перемахлярити, -рю, -риш, гл. Растратить. Живо перемахлярила пуд пшона.
Привикти Cм. привикати.
Пригород, -да, м. Пригородъ. Усі городи й пригороди пороздавав їм (панам) король то на староства, то на волости. К. ЧР. 195.
Нас спонсорують: