Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розійтися
розікласти
розікрасти
розілляти
розіллятися
розімкнути
розімлівати
розімняти
розімнятися
розімчати
розімчатися
розімяти
розіпнути
розіпсіти
розіпхати
розіпясти
розірвати
розіслати I
розіслати II
розіспаний
розіспатися
розітлітися
розітнути
розіходитися
роз'їдати
роз'їдатися
роз'їзд
роз'їздити
роз'їздитися
роз'їздитися 2
роз'їздка
роз'їзжати
роз'їзжатися
роз'їсти
розкраяти
розлад
розладдя
розлазитися
розламати
розламувати
розламуватися
розласитися
розласуватися
розлаштуватися
розлаятися
розледачитися
розледачіти
розледащитися
розледащіти
розлежатися
розлементити
розлементуватися
розлепетатися
розлетітися
розлив
розлива
розливання
розливати
розливатися
розливки
розливчастий
розлигати
розлигатися
розлизати
розлинутися
розлити
розлігатися
розлізтися
розлінуватися
розліт
розлітатися
розлічити
розлічувати
розлічуватися
розлобурюватися
розлоги
розлогий
розлогистий
розложистий
розложити
розложитися
розломити
розломлювати
розломлюватися
розлук
розлука
розлупатися
розлупити
розлуплювати
розлуплюватися
розлучання
розлучати
розлучатися
розлучення
розлучити
розлучний
розлучник
розлучниця
розлюбити
розлюбитися
розлютувати
розлютуватися I
розлютуватися II
розлючений
розлягатися
розляпати
розляпатися
розляпкати
розляпувати
розляскатися
розлящатися
розмагати
розмагоритися
розмазати
розмазувати
розмазуватися
розмазчити
розмаїти
розмаїтий
розмаїтний
Затекти́ Cм. затікати.
Кріслечко, -ка, с. Ум. отъ крісло.
Ошуканець, -нця, м. Обманщикъ.
Перепалити, -ся. Cм. перепалювати, -ся.
Перериватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перерва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. 1) Перерываться, перерваться. Хиба мені перерваться та навздогін цілуваться. Ном. № 5265. Як не перерветься. Изо всѣхъ силъ что либо, дѣлаетъ. І робити — не прибити, а жать не нагнеться, а почує свистілочку, — як не перерветься. Грин. III. 67. 2) Прерываться, прерваться, прекратиться. 3) Подрываться, подорваться? Гори мої, гори! То мі тяжко на вас, перервався милий, ходячи через вас. Гол. III. 433.
Пригинати, -на́ю, -єш, сов. в. пригну́ти, -гну́, -гне́ш, гл. Пригинать, пригнуть.
Робитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Дѣлаться. Каліка не родиться, а робиться. Ном. Зірки робляться із праведних душок. Чуб. І. 15. 2) Дѣлаться, происходить, бывать. Не так воно робиться, як нам хочеться. Ном. № 5371. Не так швидко робиться, як мовиться. Ном. № 5603.  
Роскоситися, -шуся, -сишся, гл. Увлечься косьбой. Тілько що роскосилися добре, а. тут дощ. Харьк.
Сипаний, -а, -е. Литой (изъ металла). Шух. I. 277.
Хвацьки нар. Молодецки.
Нас спонсорують: