Величночесний, -а, -е. Высокочестный, благородно честный.
Знишка нар. Изподтишка, украдкой. Знишка мішки рве: то це такий чоловік. Як ниця собака — знишка рве.
Кресати, крешу, -шеш, [p]одн. в.[/p] креснути, -сну, -не́ш, гл.
1) Высѣкать, высѣчь огонь. Один став кресати, щоб кашу варити. Щось у полі та за військо йде, шаблями огонь креше.
2) Бить, колотить, ударить. Та й став по ребрах ще кресать. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа.
3) Подковами звенѣть. Пішов козак дорогою, підківками креше.
4) Быстро дѣлать рядъ однихъ и тѣхъ же движеніи (при работѣ І пр.). Женці молодії, серпи золотії, — так і крешуть. Ой млин меле, вода реве, а колесо креше, а колесо креше.
Мення́ти, -ня́ю, -єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю.
Несміливий, несмілий, -а, -е. Несмѣлый.
Підпікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підпекти́, -печу́, -че́ш, гл. Подпекать, подпечь; поджаривать, поджарить.
Повносити, -шу, -сиш, гл. Внести (во множествѣ). Познімай та повнось сорочки в хату, — вже посохли.
Прилука, -ки, ж. 1) Присоединеніе. 2) Полянка среди лѣсовъ. Норови і воли пасуть прилуками. мн. прилуки. Поперемѣнно то лѣсъ, то поле. 3) Названіе города: Прилуки. Славен город Біла Церква, славніша Прилука.
Рутонька, руточка, -ки, ж. Ум. отъ рута.
Самопал, -лу, м.
1) Самопалъ, ружье. Вивірився Козубай на війну з ляхами, взяв з собою самопал і лук зо стрілами.
2) Ловушка на медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей.
