Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

робачок
робина
робити
робитися
робіння
робітка
робітливий
робітний
робітник
робітниця
робітня
робітонька
роблений
роблениця
робливо
роблювати
робота
роботизна
роботуха
роботяга
роботяй
роботящий
робочий
робучий
ровень
ровінь
ровта
ровчак
рогаль
рогань
рогатизна
рогатий
рогатина
рогач
рогачик
рогачилно
рогачка
рогіжник
рогіз
рогітра
рогове
роговий
роговка
роговня
рогожа
рогожина
рогожка
рогожовий
рогоза
рогозовий
рогулька
рогуля
роґлик
родак
родатися
родачка
роделя
роджати
роджений
родзинки
родзинковий
родзиночки
родиво
родимець
родимий
родина
родини
родинин
родиня
родитель
родителька
родительський
родити
родитися
родич
родичатися
родичів
родичка
роділля
родіння
родний
родовитий
родовитість
родовід
родонути
родонька
родоньків
родонько
родючий
родючина
родючість
родющий
роєнний
роєчок
рожа
рожаїстий
рожай
рожаний
рожати
рожатися
рождати
рождатися
рожденець
рождений
рожденик
рождениця
рожденка
рождення
рожевий
рожево
рожен
роженочка
рожин
рожина
рожівка
рожівна
рожувати
роза
розан
розанець
Богомати, богоматір, -тері, ж. Богоматерь. Чуб. І. 165.
Граба́чка, -ки, ж. Работница, сгребающая сѣно или овесъ. Вх. Лем. 405.
Добич, -чі, ж. 1) Добыча. Рудч. Ск. І. 145. Мкр. Г. 14. Ми з тобою, Лебеденьку, пили та гуляли, ми з тобою, Лебеденьку, одну добич мали. Чуб. V. 962. 2) Скотъ. Желех. Ум. Доби́ченька. Макс. (1849) 30.
За́рва, -ви, ж. Обрывъ, глыба земли. Угор.
Зашамоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашелестѣть, зашуршать. В сінях щось зашамотіло. Мир. Пов. І. 158
Незнайко, -ка, м. Незнайка. Мнж. 40.
Охлябнути, -ну, -неш, гл. Ослабѣть (о связи частей въ чемъ либо) В возі охлябло все.
Поодк.. Cм. повідк..
Промовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. промовитися, -влюся, -вишся, гл. Проговариваться, проговориться. Старости не промовляться. Шевч. 287.
Радніше нар. Охотнѣе.
Нас спонсорують: