Вигонити, -ню, -ниш, гл. = виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Скот вигонила із города.
Вичхатися, -хаюся, -єшся, гл. Вычихаться.
Жи́ця, -ці, ж. = ложка. Ум. жичка.
За́між нар. Замужъ. Хапається, як попівна заміж. Мене заміж дайте. Візьму заміж (тебе) за себе.
Злопати, -паю, -єш, гл. Сожрать.
Змісити, -шу́, -сиш, гл. Смѣсить. Кров з піском змісили.
Косаричок, -чка, м. Ум. отъ косарь.
Надпусто́шувати, -шую, -єш, сов. в. надпусто́шити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить часть чего. Гетьманове... перейшли річку Рось коло Корсуня, надпустошили міста, потягли мимо.
Петрівний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Петровскій. петрівня рілля. Распаханная въ петровскій постъ земля для озими.
Плавня, -ні, ж. Пойма, тростниковыя и камышевыя заросли, частью постоянно затопленныя, частью затопляемыя только весною во время половодья, перемѣшанные съ заливными сѣнокосами.