Вим'Яти Cм. виминати.
Глід, глоду, м. Раст.: боярышникъ, Crataegus Oxyacantha L. Crataegus monogyna Jacq.
Гов! Означаетъ окликъ: ау!
Забльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заблюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. 1) Начинать, начать блевать, рвать. 2) Выпачкивать, выпачкать блевотинами.
Лайлак, -ка́, м. = кизяк. Кінські лайлаки.
Надкра́ювати, -ра́юю, -єш, сов. в. надкра́яти, -ра́ю, -єш и надкро́ювати, -ро́юю, -юєш, сов. в. надкро́їти, -рою, -їш, гл. Надрѣзывать, надрѣзать, урѣзывать, урѣзать, укорачивать, укоротить. Як би ви мені трошки надкроїли чумарчину оцю, а то дуже довга.
Поганяйло, -ла, м. 1) Кучеръ, возница. X. Тпру! гукнув наш поганяйло. Поганяйло коло коней. 2) Бичъ, кнутъ.
Постаршинувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть старшимъ, побыть старшиною.
Тіль-тіль, нар. Чуть-чуть, едва. Бігла собака за зайцем так близько — тіль-тіль не вхопить. Тіль-тіль що пам'ятаю се.
Тугий, -а, -е. 1) Тугой, упругій. Щоб була туга як коліно. (Посадивши капусту, примовляютъ).
2) Крутой, густой. Туга грязь.
3) Твердый (о камнѣ).
4) Сильный, крѣпкій, суровый. Туга зимойка.
5) Несговорчивый, упрямый, крутой. Я чоловік не тугий: дасте 25 карбованців, то й ваш кінь.
6) О рѣчи: тяжелый. Уся мова його була якась туга, лемехувата. Ум. тугенький, тугесенький.