Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роскашлятися

Роскашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Раскашляться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКАШЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКАШЛЯТИСЯ"
Байковий, -а, -е. = баєвий. У байковій юпці вона мені все на думці. Чуб. V. 405.
Верховина, -ни, ж. Вершина (дерева, горы). Він на те дерево: заліз аж на саму верховину. Рудч. Ск. І. 4. могила-верховина. Курганъ на возвышенномъ мѣстѣ. обыкновенно сторожевой постъ. Ой могило-верховина, чомусь рано не горіла. Гол. І. 96. Ум. верховинка. Шух. І. 204.
Гуцуля́к, -ка́, м. 1) = Гуцулок. Желех. 2) Очень короткій гуцульскій тулупчикъ. Желех.
До́ґа, -ґи, ж. = Клепка (въ деревянной посудѣ). Шух. І. 249.
Йой! меж. Ой! ай! Водиці, люде, хоть дробину — водиці — йой — мій Боже, тну! Федьк. І. 54.
Лища́ти, -щу, -щи́ш, гл. Блестѣть, лосниться. Молода кора на яблуні аж лищить. Черк. у.
Непереможно нар. Непреодолимо, неодолимо, непобѣдимо.
Парост, -та, м. 1) Молодой отростокъ; побѣгъ, ростокъ. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе та борів много, зеленого та ні одного, пароста ні од одного. Мет. 154. 2) Лучъ. Роспустилися парости ясної зорі. Мет. 436. Ум. паросток, паросточок.
Пряжа, -жі, ж. Пряжа. Нитки пряденыя, но не сученыя. Да веліла мені мати тонку пряжу прясти: «Да пряди, пряди, доню, тонку пряжу з льону». Чуб. V. 175.
Туренка, -ки, ж. Ум. отъ турня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСКАШЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.