Веретено, -на, с. 1) Веретено для пряденія. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. На сорочку не напряла, веретін не було. Названія частей веретена въ : острый конецъ — шпинь, утолщенная средняя часть — пузце, зарубка послѣ нея — шийка, конецъ — п'ятка. Гуцульскія названія: острый конецъ — спінь, утолщенная средняя часть — черево, зарубка послѣ нея — затинка, деревянный дискъ, надѣваемый на конецъ — кочальце, конецъ — гуска. 2) Веретено, стержень какъ часть различныхъ снарядовъ и машинъ, напр. снаряда для пряденія шерсти (назв. тупого конца: гузка и различныхъ ткацкихъ снарядовъ: ремісника , снувалки , човника , шпулера , прядки; также какъ часть слѣдующихъ машинъ: жорен , млина ручного , — водяного и вітряка , круга гончарського и пр. Ум. верете(і)нце, веретенечко.
Голоп'Ятий, -а, -е. Съ голыми пятками, въ рваныхъ, безъ подошвъ сапогахъ; переносно: бѣднякъ. Було як на полювання їде, то біля його панів та панків голоп'ятих, таких, що йде в чоботях, а пучки на піску й знать, — сила.
Зелені́ти, -нію, -єш, гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє.
Каз, -зу, м. Бѣшенство. Нехай на тебе каз найде.
Кв'як, -ка, м. = квак 1?
Міть, -ті, ж. = мить. В одну міть Бога згнівите.
Набенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Панироваться.
Начепуритися, -рюся, -ришся, гл. Принарядиться. Захотіла дідча мати начепуритися, поставила-сь бриженята, ні притулитися.
Обвивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обвити, обів'ю, обів'єш и обвину́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обвивать, обвить, обматывать, обмотать. Чорним шовком обвила і в китайку сповила (сина). Теплими обвинути хустками.
Смерек, -ка, м. смерека, -ки, ж. Дерево: европейская пихта, Pinus abies, Abies excelsa. смерек червений. Раст. Larix decidua. Ум. смеречок, смеречка.
