Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

раб
раба
рабата
рабин
рабинин
рабинів
рабиня
рабівник
рабівництво
рабівницький
рабівський
рабований
рабство
рабський
рабування
рабувати
рабунок
рав
раваш
равер
равл
равлик
раврик
раглик
рагляк
раґаш
раґеля
рад
рада
ради
радий
радити
радитися
радиця
радіння
радіння 2
радісінький
радісний 2
радісно
радість
радіти
радка
радний I
радний II
радніше
радо
радонька
радосточка
радощ
радування
радувати
радувати 2
радуватися
радут
радця
радше
ражень
раз
рази
разина
разити
разком
разкувати
разний
разнощ
разовий
разок
разом
разочок
разувати
разуразній
раїна
раїти
рай
райдерево
райдуга
райський
райце
райця
рак
ракавка
раканя
ракати
раква
ракло
ракляцький
раковий
раковиння
раком
ракотиця
ракша
ралець
ралити
ралиця
ралля
рало
ральний
ралянка
раляч
рама
рамак
рамат
раматка
рамаття
рамено
рамик
рамина
рамінник
рамінь
рамка
рамкастий
рамтя
рамуватий
рамці
рам'я
рана
ранговий
ранґ
ранґовий
рандарство
Відпорина, -ни, ж. Шесть, которымъ отталкиваютъ неводъ на глубину. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Лютува́ння, -ня, с. Свирѣпствованіе. Лютуванням і кров'ю вони наситились уже в-доволю. Стор. МПр. 147.
Намуштрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достаточно долго пробыть на ученьи (о солдат.). 2) Дисциплинироваться.
Ніхтогісінько мѣст. нескл. Рѣшительно никто. Не ти брехню провадиш, бо ніхтогісінько не чув і не бачив такого. Старод. у.
Охітно нар. = охоче. Якось до діла берусь охітніше. Левиц. І. 112. Зоставайся... будемо тут удвох жити... буде нам з тобою охітніше, аби твоя охота. Чуб. II. 98.
Перець, -рцю, м. Раст. а) перецъ, Piper. З перцем чи не з перцем, іно щоб з добрим серцем. Ном. б)собачий. Polygonum Hidropiper L. ЗЮЗО. І. 132. 2) дати перцю. Вздуть, дать трепку. 3) злидні та ще з перцем. Голь съ претензіями. Ум. перчик. Несу перчику, венберю на свою любу вечерю. Грин. III. 539.
Плісонь (ж.?), Раст. Mucor mucedo. Вх. Пч. II. 33.
Полюштатися, -таюся, -єшся, гл. Забрызгаться жидкой грязью. Вх. Лем. 453.
Пообжиратися, -раємося, -єтеся, гл. Обожраться (о многихъ).
Призвичаювати, -чаюю, -єш, сов. в. призвичаїти, -ча́ю, -їш, гл. Пріучать, пріучить. Наймичка призвичаєна.... завжди приходити вранці до пані. Левиц. І. 225. Призвичаїла (її) до роботи. Мир. ХРВ. 77.
Нас спонсорують: