Дурні́сінький, -а, -е. Совершенно глупый. дурни́й дурні́сінький. До крайности глупый.
Ду́хати, -хаю, -єш, одн. в. духну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дуть на что нибудь, подуть, дунуть. Вітер як духнув. Ходім, каже, товаришу, ще до моря: хто більше води видме. — Ходім. От пішли. От Прало як духне, то чуть риби за хвоста не вхватить — аж до сухого.
Запороши́ти, -ся. Cм. запорошувати, -ся.
Кліпко, -ка, м. Мигающій глазами.
Опуд, -да, м. = опудало. Проти птахів кладуть по городах туди... На о́луди ставлять хрест, із патиків, надівають на него фелеґу — подертий сердак або сорочку і вкривають старою кресанею.
Понасуплювати, -плюємо, -єте, гл. Нахмурить (во множествѣ).
Розшахвати, -хваю, -єш, гл. Развернуть.
Семерик, -ка, м.
1) Семь паръ воловъ.
2) Сито средней густоты, имѣющее въ основѣ 3, въ уткѣ 4 волоса.
Сліпувати, -пую, -єш, гл. Быть слѣпымъ. Я розумом сліпую.
Узорити, -рю, -риш, гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався.