Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

раб
раба
рабата
рабин
рабинин
рабинів
рабиня
рабівник
рабівництво
рабівницький
рабівський
рабований
рабство
рабський
рабування
рабувати
рабунок
рав
раваш
равер
равл
равлик
раврик
раглик
рагляк
раґаш
раґеля
рад
рада
ради
радий
радити
радитися
радиця
радіння
радіння 2
радісінький
радісний 2
радісно
радість
радіти
радка
радний I
радний II
радніше
радо
радонька
радосточка
радощ
радування
радувати
радувати 2
радуватися
радут
радця
радше
ражень
раз
рази
разина
разити
разком
разкувати
разний
разнощ
разовий
разок
разом
разочок
разувати
разуразній
раїна
раїти
рай
райдерево
райдуга
райський
райце
райця
рак
ракавка
раканя
ракати
раква
ракло
ракляцький
раковий
раковиння
раком
ракотиця
ракша
ралець
ралити
ралиця
ралля
рало
ральний
ралянка
раляч
рама
рамак
рамат
раматка
рамаття
рамено
рамик
рамина
рамінник
рамінь
рамка
рамкастий
рамтя
рамуватий
рамці
рам'я
рана
ранговий
ранґ
ранґовий
рандарство
Вигадка, -ки, ж. 1) Выдумка. Пішла голота на вигадки. Ном. № 14265. 2) Выдумка, капризъ, прихоть. Коли скінчиш ти вигадки химерні і нам даси до тебе говорити. К. Іов. 39. Ум. ви́гадочка. А за молодого віку, славлють, вигадочки були чималі і в неї. МВ. (О. 1862. III. 34).
Волока, -ки, ж. 1) Завязка у лаптей, постоловъ и пр. Котл. Ен. VI. 51. Гол. Од. 67. Шух. I. 121. О. 1862. V. Кух. 37. Наступив йому на волоку од постола. Грин. І. 123. Ув. волочище. Вербовими пастолищами, лозовими волочищами. Грин. ІІІ. 98. 2) Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Стародубскаго и Сосницкаго уу. участокъ, на которомъ нажинаютъ отъ 80 до 100 копенъ ржи (слѣдовательно 8 — 10 десятинъ) съ равнымъ количествомъ земли въ другихъ двухъ смѣнахъ съ извѣстной частью сѣнокоса и даже лѣса или заросли называется чверткою, а четыре такихъ чвертки — волокою. (Ефименко).
Козлячий, -а, -е. Козлиный. Хиба ж їм я те м'ясиво, або ж п'ю крівцю козлячу. К. Псалт. 118.
Масткосло́вити, -влю, -виш, гл. Умасливать, ублажать.
Повипилювати, -люю, -єш, гл. Выпилить (во множествѣ).
Прозивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прозвати, -зву, -зве́ш, гл. Прозывать, прозвать. Не знає, як і батька її звуть і прозивають. Кв. Царські слуги прозвали його Незнайком. Рудч. Ск. І. 106.
Сороченя, -няти, с. Рубашечка, рубашенка, сорочечка. Шиє маленькеє сороченя. Шевч. ІІ. 223. Жиденята, як комашня, обідрані, в чорних сороченятах. Левиц. І. 95.
Тупісінький, -а, -е. Совершенно тупой. Шейк.
Шестерик, -ка, м. 1) Шестерикъ (воловъ, лошадей). Сімсот волів в оборі, а шестерик в плузі. Чуб. V. 417. 2) Шлея съ шестью полосами (продольными и поперечными). Вас. 160.
Шушваль, -лі, ж. соб. Шушера, шушваль, дрянь, сбродъ. Рк. Левиц.
Нас спонсорують: