Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

раб
раба
рабата
рабин
рабинин
рабинів
рабиня
рабівник
рабівництво
рабівницький
рабівський
рабований
рабство
рабський
рабування
рабувати
рабунок
рав
раваш
равер
равл
равлик
раврик
раглик
рагляк
раґаш
раґеля
рад
рада
ради
радий
радити
радитися
радиця
радіння
радіння 2
радісінький
радісний 2
радісно
радість
радіти
радка
радний I
радний II
радніше
радо
радонька
радосточка
радощ
радування
радувати
радувати 2
радуватися
радут
радця
радше
ражень
раз
рази
разина
разити
разком
разкувати
разний
разнощ
разовий
разок
разом
разочок
разувати
разуразній
раїна
раїти
рай
райдерево
райдуга
райський
райце
райця
рак
ракавка
раканя
ракати
раква
ракло
ракляцький
раковий
раковиння
раком
ракотиця
ракша
ралець
ралити
ралиця
ралля
рало
ральний
ралянка
раляч
рама
рамак
рамат
раматка
рамаття
рамено
рамик
рамина
рамінник
рамінь
рамка
рамкастий
рамтя
рамуватий
рамці
рам'я
рана
ранговий
ранґ
ранґовий
рандарство
Вилучити Cм. вилучати.
Кобеняк, -ка, м. Суконная длинная верхняя одежда съ капюшономъ. Чуб. VII. 422. Чоловік в чорному кобеняку і татарській кучмі. Стор. МПр. 107. Під'їзжає якийсь чоловік до куріня, — кобеняком нап'явся, у простій одежині. Рудч. Ск. II. 206.
Корито, -та, с. 1) Корыто, изъ котораго кормятъ животныхъ. Сим. 19. Корита не ходять до свиней, а свині до корита. Ном. У гуцуловъ корито = ночви. Шух. І. 248. під корито підвернути. Одолѣть. Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів. К. ЧР. 285. 2) Въ ручной мельницѣ: ларь, въ который падаетъ мука. Шух. І. 104, 146. 3) Русло рѣки. Частина грунту, по котрій тече річка, зветься річище, або корито. Дещо. 68. 4) Продолговатая ямка въ землѣ, выкапываемая дѣтьми при игрѣ въ місяць. Ив. 36. 5) Панцырь черепахи. Вх. Уг. 246. Ум. кори́течко, коритце.
Опалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. опалитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Обжигаться, обжечься, опаливаться, опалиться. Десь він по винницях, по броварнях валявся, опалився, ошарпався, обідрався. ЗОЮР. І. 202. 2) Загорать, загорѣть.
Переміть, -мети, ж. 1) = перемет. 2. Вх. Пч. II. 25. 2) Узелъ. у переміть зв'язати. Завязать узломъ. Шух. І. 137.
Позавірчувати, -чую, -єш, гл. Обмотать замотать (во множествѣ). Жінки позавірчувані хустками чи намітками. Левиц. І. 330.
Позав'язувати, -зую, -єш, гл. Завязать (во множествѣ). Назад руки (новобранцям) позав'язували. Чуб. V. 995.
Садковий, -а, -е. Садовой. Садкове сіно.
Угіддя, -дя, с. Приволье, удобство. (На городі) оттут капустку, оттут картопельку, а оттут для тютюну вгіддя. Сим. 200.
Финкати, -каю, -єш, гл. = пстинькати. Вх. Зн. 57.  
Нас спонсорують: