Барноха, -хи, ж. Корова темносѣрой масти.
Вереня, -ні, ж. Маленькая верета. Ум. верен(ь)ка. У нас не суть веренки, лем тоненькі плахотки.
Нали́ганий, -а, -е. 1) Съ надѣтымъ на рога налигачем (о рог. скотѣ). 2) Пьяный. Любив Бога хвалити, та любив і в горло лити. Так і вмер налиганий. 3) Объѣвшійся.
Наса́д, -ду, м. 1) Часть телѣги: подушка поверхъ оси. Садися ж іззаду та не поламай насаду. 2) Часть саней (керчуг), которыми гуцулы свозятъ срубленныя деревья: перекладина, лежащая на копилах и связывающая полозья; такихъ перекладинъ въ саняхъ двѣ.
Понашевкуватися, -куємося, -єтеся, гл. Найти толпой, налѣзть (во множествѣ). Понашевкувалось у хату такого народу — і родичі, і свати, і чужі.
Пообпоганюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Обгадиться (о многихъ).
Посліпнути, -немо, -нете, гл. Ослѣпнуть (о многихъ). Бодай письменні посліпли, як не кажуть правди.
Стікати, -ка́ю, -єш, сов. в. стекти, стечу, -чеш, гл.
1) Стекать, стечь. Як добрий став, — риба буде, а стече, — болото буде.
2) Сдѣлаться тощимъ, захирѣть (о растеніи)? (Пшениця) на вмолот не теє. Видно дощі захопили, як красувалася: стекла: сказано, зерно як мачина.
3) Хватать, хватить, стать. Вже тепер у мене здоровя не стіка. Хиба у нас грошей не стече весілля справити. Стікає й розуму таке робити!
Трусити, -шу́, -сиш, гл. 1) Отрясать, трясти. Трусити в саду яблука. От прийшов той чоловік трусити (вершу). Трясця трусить. дрантям трусити. Ходить въ лохмотьяхъ. 2) Обыскивать, производить обыскъ. 3) ко́мін, сажу трусити. Чистить печную трубу. У п'ятницю не можно сажі трусити.
Хазяювати, -зяю́ю, -єш, гл. 1) = хазяйнувати 1. Лучче було хазяювати, ніж по дорогах ходити. 2) Распоряжаться. Хазяюй тими грішми. Нехай чорт кіньми оре, а дівками хазяює.