Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Запа́лка, -ки, ж. Спичка. Чи нема у вас запалки? Нічим люльки запалити.
Зда́тно нар. Пригодно. Хоч не ошатно, та здатно.
Підвести, ся. Cм. підводити, -ся.
Підсусіддя, -дя, с.
1) Состояніе підсусідка.
2) соб. = підсусідки.
Поміжний, -а, -е. Смежный, сосѣдній. Иноді буває так як одрізане село од других поміжних сел і обличчєм, і одежею, і мовою.
Порострушувати, -шую, -єш, гл. Растрясти, разсыпать (во множествѣ). Глянь, скільки сіна порострушували, — візьми граблі та попідгрібай.
Псявіра, -ри, об. Бранное слово: собачья вѣра. Псявіра десь тягяється, не ночує дома.
Театр, -ру, м. Театръ. Я поїхала б у театр.
Теслик, -ка, м. Ум. отъ тесля.