Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

раб
раба
рабата
рабин
рабинин
рабинів
рабиня
рабівник
рабівництво
рабівницький
рабівський
рабований
рабство
рабський
рабування
рабувати
рабунок
рав
раваш
равер
равл
равлик
раврик
раглик
рагляк
раґаш
раґеля
рад
рада
ради
радий
радити
радитися
радиця
радіння
радіння 2
радісінький
радісний 2
радісно
радість
радіти
радка
радний I
радний II
радніше
радо
радонька
радосточка
радощ
радування
радувати
радувати 2
радуватися
радут
радця
радше
ражень
раз
рази
разина
разити
разком
разкувати
разний
разнощ
разовий
разок
разом
разочок
разувати
разуразній
раїна
раїти
рай
райдерево
райдуга
райський
райце
райця
рак
ракавка
раканя
ракати
раква
ракло
ракляцький
раковий
раковиння
раком
ракотиця
ракша
ралець
ралити
ралиця
ралля
рало
ральний
ралянка
раляч
рама
рамак
рамат
раматка
рамаття
рамено
рамик
рамина
рамінник
рамінь
рамка
рамкастий
рамтя
рамуватий
рамці
рам'я
рана
ранговий
ранґ
ранґовий
рандарство
Виторопень, -пня, м. 1) Оторопѣлый, растерянный. ви́торопні ловити. Воронь ловить, глазѣть. Зміевск. у. дивитись виторопнем. Смотрѣть растерянно. 2) Пучеглазый.
Дійна́рка, -ки, ж. Загорода, гдѣ доятъ коровъ, овецъ, козъ. Вх. Зн. 15.
Зажу́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зажури́ти, -рю́, -риш, гл. Опечаливать, опечалить. Зажурив того Івана. Рудч. Ск. II. 120.
Заплазува́ти, -зу́ю, -єш, гл. 1) Начать ползать, заползать. 2) Запачкать ползая.
Панство, -ва, с. 1) Государство, царство. Хто мені тоє яблучко вирве, тому я половину панства оддам. ЗОЮР. II. 24. 2) Владѣніе. Еней збудує сильне царство і заведе своє там панство. Котл. Ен. І. 13. 3) Дворянское званіе. За такі гроші... тоді в Київі панство можна було купить. Сим. 230. 4) Барство. Вже звісна дівчача натура, хоть у панстві, хоть у мужицтві. Кв. Потурчився, побусурманився для панства великого. АД. І. 208. 5) соб. Баре; господа. Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось. Рудч. Ск. II. 10. Ум. панствечко. Я твоє царствечко да конем витопчу, я твоє панствечко да мечем висічу. Чуб. III. 270.
Пір'я, -р'я, с. 1) соб. Перья. Як павине пір'я на спід потоне. Макс. 2) Плавники рыбы. Драг. 1. Ум. пір'ячко.
Проїдати, -да́ю, -єш, сов. в. проїсти, -їм, -їси, гл. 1) Проѣдать, проѣсть, издержать на пищу. Протратив там маєток свій.... Як ж проїв усе, настала голоднеча велика в землі тій. Єв. Л. XV. 13, 14. 2) Проѣдать, проѣсть, прогрызть дыру. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв. Рудч. Ск. II. 7. Протирать, протереть. Сирая сириця до жовтої кости тіло козацьке проїдала. АД. І. 94. 3) Только сов. в. Заѣсть, загрызть кого преслѣдованіями. Там старша невістка проїла менчу: доти їла, поки таки свекор ту бідну вигнав. Пирят. у.
Рожин, -на, -не. Принадлежащій розѣ, мальвѣ. Чуб. III. 100.
Розбризкувати, -кую, -єш, сов. в. розбризкати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Частонить, -ті, ж. Родъ рыболовнаго сака изъ густой сѣти. Вх. Пч. II. 23.
Нас спонсорують: