Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

раб
раба
рабата
рабин
рабинин
рабинів
рабиня
рабівник
рабівництво
рабівницький
рабівський
рабований
рабство
рабський
рабування
рабувати
рабунок
рав
раваш
равер
равл
равлик
раврик
раглик
рагляк
раґаш
раґеля
рад
рада
ради
радий
радити
радитися
радиця
радіння
радіння 2
радісінький
радісний 2
радісно
радість
радіти
радка
радний I
радний II
радніше
радо
радонька
радосточка
радощ
радування
радувати
радувати 2
радуватися
радут
радця
радше
ражень
раз
рази
разина
разити
разком
разкувати
разний
разнощ
разовий
разок
разом
разочок
разувати
разуразній
раїна
раїти
рай
райдерево
райдуга
райський
райце
райця
рак
ракавка
раканя
ракати
раква
ракло
ракляцький
раковий
раковиння
раком
ракотиця
ракша
ралець
ралити
ралиця
ралля
рало
ральний
ралянка
раляч
рама
рамак
рамат
раматка
рамаття
рамено
рамик
рамина
рамінник
рамінь
рамка
рамкастий
рамтя
рамуватий
рамці
рам'я
рана
ранговий
ранґ
ранґовий
рандарство
Баби́нець, -нця, м. Отдѣленіе въ церкви, въ которомъ стоять женщины, — обыкновенно первое послѣ входного. Шух. I. 115. В церкві було повнісінько. Въ правім притворі стоили чоловіки та парубки, в лівім діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата. Левиц. І. 13.
Є́звіро, -ра, с. Глубокая рытвина въ горахъ, наполненная водой, глубокая водомоина въ горахъ. Шух. I. 178, 210.
Запаса́тися, -са́юся, -єшся, сов. в. запасти́ся, -су́ся, -се́шся, гл. Запасаться, запастись. З Катеринославу поїхав я на село Михайлівку, щоб запастись там бувалим чоловіком. Стор. II. 95.
Золотарівна, -ни, ж. Дочь золотыхъ дѣлъ мастера. Желех.
Плугатарь и плугатирь, -ря, м. Пашущій плугомъ работникъ. Борз. у. Уже овечки у чистому полі, уже і плугатарі у толоці. Лукаш. Бідний человік нанявсь плугатирем. Раз він орав... ХС. IV. 30.
Поруч нар. Рядомъ. Поруч себе сажав. Макс. В одній домовині із ним поховайте, да положіть, мати, поруч головами. Мет. 95.
Прокидатися, -даюся, -єшся, сов. в. прокинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Просыпаться, проснуться. Вночі прокинешся, — не спить Василько мій. МВ. ІІ. 9. Иногда прокинутися въ знач. очнуться. МВ. (О. 1862. III. 41). Зомлів Марко, й земля задріжали... Прокинувся... до матері, — а мати вже спала. Шевч. 118. 2) Появляться, появиться; встрѣчаться, случаться. Щоки повпадали і вже волосся прокидається біле. О. 1862. X. 8. Стали прокидатись де-где й злодіячки — новина в Пісках. Мир. ХРВ. 119. Все ж таки прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають, і одпочинуть як слід. Драг. 171. 3) Только сов. в. ? Отелиться. Рано походила наша корова, то рано й прокинулась. Зміев. у.
Рострачувати, -чую, -єш, сов. в. ростра́тити, -чу, -тиш, гл. Растрачивать, растратить. Батьківщина ми з, нею не ростратили. Кв. І. 61.
Химерити, -рю, -риш, гл. 1) = химерувати. Ох старі голови та розумні: химерять, химерять, та й зроблять з лемеша швайку. Шевч. 152. 2) Фантазировать, мечтать. Ох, коли б!... Та що! про се шкода химерити. К. Дз. 142.
Хлебтати, -бчу, -чеш, гл. Хлебать, локать. «Чи не хоч, душко, чаю?» — спитав капитан, хлебчучи його з люлькою. Кв. Собака хлебче воду. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: