Виголювати, -люю, -єш, сов. в. виголити, -лю, -лиш, гл. Обривать, обрить, выбривать, выбрить. Виголили йому лоб.
Віддавання, -ня, с. = віддання. Ум. віддаваннячко. Покинула сина та ще й не женила; покинула дочку на віддаваннячку.
Залама́ти Cм. заламлювати.
На́гніт, -ту, м. Натискъ, давленіе.
Намно́житися, -жуся, -жишся, гл. Умножиться, размножиться.
Нямкало, -ла Дѣтская игра въ бросаніе палокъ. Тоже, что и шкопирта.
Помочувати, -чую, -єш, гл. Смачивать.
Розжаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розжалити, -лю, -лиш, гл. Разжалобливать, разжалобить. Най я довше не думаю, най серця не розжаляю. Десь у тебе, Марусе, кам'янеє сердечко: вечір стоїш, не заплачеш, матінки не розжалиш. Батенька розжалила.
Са! А Са! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ гонятъ.
Сусідство, -ва, с.
1) Сосѣдство. Жив у сусідстві молоденький легінь хорошого зросту.
2) Жизнь въ положеніи сусіда 2, підсусідка. Охочо було йдуть в сусідство.
3) соб. сосѣди. Вмів краще од сина пригорнути до себе не дуже просвічене сусідство.