Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розчовпати
розчовпнути
розчолина
розчолопати
розчумакуватися
розчумати
розчурукати
розчухати
розчухрати
розчухувати
розшабашовуватися
розшайнутися
розшарітися
розшарпати
розшарпувати
розшахвати
розшахвувати
розшвендятися
розшелестітися
розшерепа
розшибатися
розшивати
розшийнутися
розшикувати
розширити
розширяти
розширятися
розшити
розшитися
розшкепити
розшматувати
розшморгнути
розшнуровувати
розшолопати
розшпінкуватися
розшрубувати
розшрубуватися
розштовхати
розштовхувати
розшугакати
розшукати
розшукування
розшукувати
розшукуватися
розшулічити
розшумуватися
розшушукати
розщебетати
розщебетатися
розщедритися
розщибати
розщибатися
розщипати
розщипувати
розщібати
розщіпати
розщіпатися
розщот
розюшитися
розя
роз'язати
роз'язувати
роз'язуватися
роз'ярити
роз'яряти
роз'ярятися
роз'ясити
роз'ятрити
роз'ятрювати
роз'ятрюватися
роївня
роїстий
роїти
роїтися
ройвиця
ройовий
ройовик
ройок
рокита
рокитина
рокитник
рокитовий
рокиточка
рокитяний
роківщина
рокове
роковий
роковини
рокотати
рокотня
роланик
рольник
роля
роман
романець
романів
ромен
роменовий
ромнянок
ромпас
ромпасовий
ронд
ронити
роняти
ропа
ропавка
ропище
ропляний
ропнути
ропотіти
роптати
ропутіти
ропуха
ропуханя
ропухатий
роса
росий
росити
роситися
росиця
Забі́й, -бо́ю, м. 1) Убой, убіеніе. бий його́ до забо́ю. Бей его до смерти. як у забі́й би́ти. Дѣлать что-либо не переставая, безпрестанно. Як у забі́й б'є мороз (день у день). Ном. № 683. Жалілися на проклятущий мороз, що як у забій забив — день у день. Мир. ХРВ. 283. Перепели хававкали та як у забій били. Мир. ХРВ. 40. 2) ? Великі забої були на шляху. Екатер.
Краєць, -йця, м. Кусокъ. Хліба не стало, випросив був краєць у чоловіка. Мир. ХРВ. 216. Cм. окраєць.
Личкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Маскировать; скрывать недостатки; прикрывать. Чи й на споді ж такі ягоди, як ото зверху? — А то ж хиба б личкувала? Харьк. Як не личкували льону, то купимо; ось наберіть з-під споду, чи такий буде, як і зверху, гарний. Изюм. у. 2) Выглаживать поверхность (мельничнаго жернова). Личкує каміння мірошник. Канев. у. 3) Подбирать вещи лицомъ, лучшее къ лучшему.
Мля́вий, -а, -е. Вялый, слабый. Її... организм був зроду нервовий, млявий і втомливий. Левиц. І. Він дав мені знарошне серце мляве. К. Іов. 52.вода. Неосвѣжающая вода. Камен. у.
Натура, -ри, ж. 1) Природа. Вовча натура тягне до лісу. Чуб. І. 239. 2) Натура, характеръ. Гарний хлопець на натуру, гарно грав на бандуру. Н. п. Нехай сердиться, коли в його така сердита натура. Шевч. (О. 1862. VI. 17). Перестану вже жінки слухать, покажу натуру. ЗОЮР. II. 95. Не змагаюсь із матіррю, хоч що мені каже, а все знаю і роблю собі мовчки. Не показую натури, а її в мене стільки, як у них обох. Г. Барв. 283. 3) у натурі. Наяву. — Чи це вам так снилось? — Еге, снилось! — у натурі! Любеч. Ум. натуронька. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Мет. 64.
Облітати, -та́ю, -єш, гл. Облетать, облетѣть. Я ж би тую Україну кругом облітала. Чуб. V. 5.
Підслизити, -зю́, -зи́ш, гл. Смочивъ, сдѣлать скользкимъ. Дощем підслизило трохи шлях і коні аж падають. Грин. II. 231.
Промахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промахнуться. (Объ ударѣ, но не о выстрѣлѣ). Як ударить хто, то промовить: «лясь!», а як промахнеться, то товариш почина його руки гладити. Чуб. III. 103.
Спорськати, -каю, -єш, гл. 1) Обрызгать, окропить. 2)різками. Выпороть.
Шлюха, -хи, ж. Шлюха. Кабашниці-шлюхи. К. ЦН. 222. Смерть шлюха. КС. 1882. IV. 170.
Нас спонсорують: