Бабойка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Гоні́й, -нія́, м. Избранное, въ числѣ нѣсколькихъ, крестьянскимъ обществомъ лицо, на обязанности котораго лежитъ собирать въ волость крестьянъ для взноса податей.
Дощи́на, -ни, ж. Небольшая доска, дощечка. Ум. дощи́нка.
Натесати Cм. натісувати.
Натягати, -га́ю, -єш, сов. в. натягти, -гну, -неш, гл.
1) Натягивать, натянуть. Не натягай так віжок. Шину натягти на колесо. Як не натягнете сього лука, то становіться на баталію.
2) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть поверхъ чего-либо. Натягни, Боже, на кісіль шкурку, поки мати з міста прийде.
3) Натаскивать, натащить. Нащо ти сюди мішків такого багато натягав?
4) Оттаскать. Добре за чуби натягають.
5) Взводить, взвести. Ці люде напасть на нас натягають.
6) Наверстывать, наверстать. Да чого там хвататься? Все равно два дні будуть. — Да лучче їдьте, ви вже там своє натягнете.
Охаб, -ба, м.
1) = охаба 2.
2) = охаба 3.
Побляклий, -а, -е. Поблеклый.
Пов'язатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Надѣть на голову повязку, ленту. 2) Окончить связываніе сноповъ. 3) Образовать завязь. Пов'язались були добре огірки й кавуни, та дощу не було довго, то й в'язь посохла.
Попоміряти, -ряю, -єш, гл.
1) Помѣрять много.
2) Много, долго идти какою либо дорогою. Далекий шлях, панибрати... Попоміряв і я колись, щоб його ив мірять!
Промітувати, -тую, -єш, гл. Развѣшивать (кожу).