Вільно и вольно, нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. Що вільно панові, то не вільно Іванові. Вільно собаці і на владику брехати. Красти вільно, та б’ють більно. Не вільно. Нельзя.
Заду́маний, -а, -е. Задумчивый. Він бачив її не такою задуманою й мовчазною тепер, яка вона була недавно. Блакитні задумані очі.
Огребки, -ків, м. мн. Остатки корма домашняго скота. Огребки — ті, що на грядки накладають.
Ослабати, -ба́ю, -єш, сов. в. ослабіти, -бію, -єш и ослабнути, -ну, -неш, гл. Ослабѣвать, ослабѣть, ослабляться. Мій коничок ослабає, сон голову похиляє. Нехай будуть кайдани коло ніг ослабати, сирая сириця коло рук ослабати. І зараз чогось попоїли, щоб на путі не ослабіть. Ослабла в колесі дерев'яна букша.
Причал, -лу, м.
1) Причалъ, веревка, забрасываемая для остановки судна у берега; столбъ, къ которому привязываютъ судно.
2) Отдыхъ, при валъ. Вже косарі причал роблять.
3) Пристанище, убѣжище. Усякому краще, як є причал який у його.
Прохолоджатися, -джаюся, -єшся и прохолоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. прохолоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Охлаждаться, охладиться. Як душно, вийде прохолодиться.
Розгрунчити, -чу, -чиш, гл. Нарушить цѣлость, начать.
Росповістити Cм. росповіщати.
Спіж, -жу м., спіжовий, -а, -е. = спиж, спижовий. Спіжові гармати.
Страма, -ми, ж. Постыдное дѣло. Що я роблю страму таку.