Гребе́ць, -бця́, м. 1) Работникъ, сгребающій сѣно. Хто йде — горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косарь і жнець, — нагарбають в кишеню. 2) Гребецъ, лодочникъ. Ум. Гре́бчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця.
Копито, -та, с. Копыто. Вороний коню, чом води не п'єш, копитами сиру землю б'єш? Ум. копитце.
Лепі́стка, -ки, ж. Лепестокъ. Ум. лепісточка.
Медни́й, -а́, -е́ Обильный медомъ; медоносный. Медний рік. Щоб ваша бджола все медна була.
Навпа́к, навпаки́, нар. Наоборотъ, напротивъ, въ противную сторону. Дарма, що вкупі ночували, а тілько одно туди, а друге туди, головами навпаки. Покотила паляницю навпаки сонця. Я дала (хліба), та мабуть паляниці тогді їй забажалось. Воно взяло й кинуло навпаки.
Нежурбливий, -а, -е. = нежурливий. Веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією.
Обнімчувати, -чую, -єш, сов. в. обні́мчити, -чу, -чиш, гл. Онѣмечивать, онѣмечить.
Перековувати, -вую, -єш, сов. в. перекувати, -кую́, -єш, гл.
1) Перековывать, перековать, наново сковать.
2) Наново подковывать, подковать. Пане, треба коні перековувати, бо не доїдем до міста, падають.
3) Только сов. в. О кукушкѣ: прекратить кукованье.
4) Передавать, передать, пересказать кукованьемъ кукушки. Ой ти, моя родинонько, не цурайся мене, хоч сивою зозулькою перекуй до мене.
Переміст, -мо́сту, м.? Уже ж гості, уже на перемості.
Фуярка, -ки, ж. Ум. отъ фуяра.