росковувати
Росковувати, -вую, -єш, сов. в. роскува́ти, -ку́ю, є́ш, гл. Расковывать, расковать. Ївга не дала нікому росковувати Левка, сама зняла залізо. З кайданів мушу розум роскувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 67.
Том 4, ст. 67.