Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

росковувати

Росковувати, -вую, -єш, сов. в. роскува́ти, -ку́ю, є́ш, гл. Расковывать, расковать. Шевч. 160. Ївга не дала нікому росковувати Левка, сама зняла залізо. Кв. П. 263. З кайданів мушу розум роскувати. К. МБ. III. 261.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКОВУВАТИ"
Багнявий, багняний, -а, -е. = багнистий. Желех.
Вираховувати, -вую, -єш, сов. в. вирахувати, -хую, -єш, гл. Вычислять, вычислить.
Жо́лоб, -ба, м. см. жоліб.
Зави́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучить. Завичили так, що голова ваша все свербить, хоч і нічого нема. Лебед. у.
Перепел, -ла, м. 1) пт. перепелъ, Tetrao coturnix. Паничі випустили сокола на трепела. Рудч. Ск. II. 111. 2) Крестецъ, os sacrum. Харьк. г. Ум. перепе́лонько. ЗОЮР. І. 25.
Пересушити, -ся. Cм. пересушувати, -ся.
Повряжуватися, -жуємося, -єтеся, гл. = повряжатися.
Попідрублювати, -люю, -єш, гл. Подрубить (во множествѣ), сдѣлать при шитьѣ рубцы. Рушники вже попідрублювала. Богодух. у.  
Стирчати, -чу́, -чи́ш, гл. Торчать. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Ном. № 2472.
Сторія, -рії, ж. Исторія, разсказъ. Сторія коротка, сину. Федьк. Мене сини, зяті й онуки давненько просять написать про сторію свою. Алв. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСКОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.