Божевільно нар. Безумно, какъ сумасшедшій. Божевільно встромила очі у сірі шибки.
Верховодиця, -ці, ж. = верховода = оклій.
Зав'Я́зувати, -зую, -єш, сов. в. зав'яза́ти, -жу, -жеш, гл. 1) Завязывать, завязать. Зав'язав вовка в мішку. Великої треба хусти, щоб зав'язати усти. 2) Связывать, связать. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. 3) Повязывать, повязать. Не росплете довгу косу, хустку не зав'яже. Переносно: зав'яза́ти го́лову. Выдти замужъ. Зав'язала головоньку, — не розв'яжу довіку. V. 4) Закладывать, заложить (зданіе). Зав'єзує хату. 5) — вік. Испортить жизнь. Я і твій вік зав'язала. . 6) — дорогу. Преградить путь, стать на пути. Гуси, гуси, зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому. 7) — світ. Сдѣлать жизнь безотрадной, горестной, несчастной. Зеленая ліщинонька проти сонечка зав'яла, молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ. 8) — язик. Заставить молчать. Людям язика не зав'яжеш.
Колодитися, -джуся, -дишся, гл. = кородитися. Вона ще звечора стам колодитися на поперек, що болить.
Корячкуватий, -а, -е. Кривой и со множествомъ развѣтвленій (о деревѣ). Дерево її нарубалось. Таке корячкувате, що її на палицю не вибереш.
Пооббігати, -гаємо, -єте, гл. Обѣжать вокругъ чего (о многихъ).
Примережити Cм. примережувати.
Супруга, -ги, ж.
1) Три или четыре пары воловъ, комплектъ, необходимый для плуга. Волів супруга добра.
2) = супряга. Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже в супруги йде, а дальш-дальш, уже й піший. Я зїм у супрузі.
Хозовий, -а, -е. При разрѣзываніи выдѣланной кожи по ширинѣ ея хозо́ва фашія — полоса задняя съ хвоста.
Цісарець, -рця, м. Австріецъ.