Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рідно
рідня
рідняк
рідокоханок
рідота
рідчати
ріжа
ріжджа
ріження
ріжечок
ріжкатий
ріжнатий
ріжний
ріжниця
ріжок
різа
різавка
різак
різанець
різанина
різанка
різати
різатися
різачка
різбарь
різвий
різво
різдво
різдвяний
різдвянський
різець
різзя
різка
різкий
різко
різнація
різний
різник
різниківна
різникувати
різнити
різнитися
різниці
різницький
різниченко
різничий
різничити
різничка
різно
різномасткий
різноція
різнути
різня
різоватець
різовини
різовиння
різонути
різочка
різун
різь
різьба
різьбований
різьбяр
різьбярство
рій
рійба
рійно
рік
рілля
рільник
рільництво
рімнати
рімнина
рімнота
рінець
рінистий
рінник
рінуватий
рінь
рінявий
ріняк
ріпа
ріпак
ріпачиння
ріпачнисько
ріпиця
ріпка
ріплях
ріпник
ріпницький
ріпниця
ріп'як
ріп'яник
ріса
рісити
ріска
ріст
рісувати
ріт
річ
річенька
річище
річка
річковий
річний
річнистий
річно
річняк
рішати
рішатися
рішений
рішинець
рішити
рішняк
ріща
ріяти
роб
роба
робак
робацтво
Досто́ту нар. Точь въ точь. Вона дивилась на жовте й підсиняне батьківське лице.... і злякалась, думаючи, що колись такий достоту буде її чоловік. Левиц. Пов. 279.
Драби́на, -ни, ж. 1) Переносная лѣстница. Вас. 195. Чуб. VII. 388. Нема тії драбини, щоб до неба достала. Ном. № 394. 2) = драбки. Чуб. VII. 402, 403. Kolb. І. 67. Занедужав чумаченько, на драбину похилився. Мет. 458. 3) Рѣшетка возлѣ яслей. Ум. драби́нка, драби́ночка.  
Жорсто́кість, -кости, ж. Жестокость, свирѣпость.
Літне́нький, -а, -е., Ум. отъ літній. Желех.
Порозшнуровувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розшнурувати, но во множествѣ.
Скрут, -ту, м. 1) = скрута. Сим. 204. До скруту як прийшлося, а він тоді: батечку, голубчику, не буду вже! Канев. у. Ой скрут же мій та й дуже важкий: що ж я маю робити. Канев. у. До пристані прибудеш, дорожний скрут, нудьгу забудеш. Мкр. Г. 43. До скруту треба. Крайне необходимо. Туди він не часто забігав; хиба вже до скруту чого треба, то зайде. Мир. Пов. II. 42. 2) Въ водяной мельницѣ: снарядъ, при помощи котораго кіш можно передвинуть въ сторону отъ жернова. Мик. 481. 3) Продолговатый клубокъ, смотанный изъ выплетенной для приготовленія шляпъ соломенной ленты. Гол. Од. 56.
Спитуватися, -туюся, -єшся, гл. = спитувати. Опитувавсь він жінку вмовляти, та не така то вона. МВ. (О. 1862. III. 60).
Стверділий, -а, -е. Отвердѣлый.
Стік, сто́ку, м. Стокъ, спускъ (воды)? впаденіе (рѣки)? Край села Теплиць, у стоку річки Полянина. Мкр. Н. 3.
Титарня, -ні, ж. Столикъ, гдѣ продаютъ церковныя свѣчи, кладовая церковнаго старосты. Я до титарні протіснився, на п'ять рублів свічок купив. Алв. 100.
Нас спонсорують: