Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рідно
рідня
рідняк
рідокоханок
рідота
рідчати
ріжа
ріжджа
ріження
ріжечок
ріжкатий
ріжнатий
ріжний
ріжниця
ріжок
різа
різавка
різак
різанець
різанина
різанка
різати
різатися
різачка
різбарь
різвий
різво
різдво
різдвяний
різдвянський
різець
різзя
різка
різкий
різко
різнація
різний
різник
різниківна
різникувати
різнити
різнитися
різниці
різницький
різниченко
різничий
різничити
різничка
різно
різномасткий
різноція
різнути
різня
різоватець
різовини
різовиння
різонути
різочка
різун
різь
різьба
різьбований
різьбяр
різьбярство
рій
рійба
рійно
рік
рілля
рільник
рільництво
рімнати
рімнина
рімнота
рінець
рінистий
рінник
рінуватий
рінь
рінявий
ріняк
ріпа
ріпак
ріпачиння
ріпачнисько
ріпиця
ріпка
ріплях
ріпник
ріпницький
ріпниця
ріп'як
ріп'яник
ріса
рісити
ріска
ріст
рісувати
ріт
річ
річенька
річище
річка
річковий
річний
річнистий
річно
річняк
рішати
рішатися
рішений
рішинець
рішити
рішняк
ріща
ріяти
роб
роба
робак
робацтво
Бракнути, -не, гл. безл. Недоставать. Бракне копійки.
Верховодка, -ки, ж. Рыба: a) Uranus copus. б) Alburnus lucidus. Браун. 27.
Ма́ндель, -длю, м. Мѣра при складываніи сноповъ, горстей конопли и пр. въ 15 (Желех.) или 50 штукъ. (Гол. Од. 35).  
Напру́жувати, -жую, -єш, сов. в. напру́жити, -жу, -жиш, гл. Напрягать, напречь; натягивать, натянуть. Він напружив ноги, наче доганяв злодія. Мир. ХРВ. 65.
Настрахатися, -хаюся, -єшся, гл. Напугаться, испугаться. Г. Барв. 518.
Наузкрай нар. На краю, на концѣ. Наузкрай ниви курився димок.
Обникати, -ка́ю, -єш, гл. Обойти, вездѣ заглядывая. Він там обникає і по сусідських хатах, і по огородах, і скрізь. Сим. 198. Мов собака обникав усе село, заглядаючи в кожен двір.
Понаписувати, -сую, -єш, гл. Написать (во множествѣ). Драг. 141. Вона взяла й понаписувала на усіх воротях. Рудч. Ск. II. 149.
Тачечка, -ки, ж. Ум. отъ тачка.
Хваст, -ту, м. 1) = хвастун. Семен — хваст такий, що як би хвіст, то б і боки пооббивав. Черк. у. 2) = бур'ян. Вх. Лем. 478. Ум. хвастик.
Нас спонсорують: