Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рідно
рідня
рідняк
рідокоханок
рідота
рідчати
ріжа
ріжджа
ріження
ріжечок
ріжкатий
ріжнатий
ріжний
ріжниця
ріжок
різа
різавка
різак
різанець
різанина
різанка
різати
різатися
різачка
різбарь
різвий
різво
різдво
різдвяний
різдвянський
різець
різзя
різка
різкий
різко
різнація
різний
різник
різниківна
різникувати
різнити
різнитися
різниці
різницький
різниченко
різничий
різничити
різничка
різно
різномасткий
різноція
різнути
різня
різоватець
різовини
різовиння
різонути
різочка
різун
різь
різьба
різьбований
різьбяр
різьбярство
рій
рійба
рійно
рік
рілля
рільник
рільництво
рімнати
рімнина
рімнота
рінець
рінистий
рінник
рінуватий
рінь
рінявий
ріняк
ріпа
ріпак
ріпачиння
ріпачнисько
ріпиця
ріпка
ріплях
ріпник
ріпницький
ріпниця
ріп'як
ріп'яник
ріса
рісити
ріска
ріст
рісувати
ріт
річ
річенька
річище
річка
річковий
річний
річнистий
річно
річняк
рішати
рішатися
рішений
рішинець
рішити
рішняк
ріща
ріяти
роб
роба
робак
робацтво
Бруд, -ду, м. 1) Грязь, нечистота. Як би знала, мій миленький, що я твоя буду, випрала би-м сороченьку з чорного бруду. Чуб. V. 332. 2) Околоплодная жидкость у роженицы, вытекающая передъ появленіемъ младенца. Попереду бруд одійде, тоді дитина родиться. Черк. у. У Мил. 21: послѣродовое очищеніе. 3) Гной изъ нарыва, раны. Оце палець як обривало, так скільки з його бруду попойшло. Черниг. 4) Поросль волосъ у брѣющагося человѣка. Який у тебе бруд великий поріс. Полт. г.
Вільга, -ги, ж. 1) Мокрота, влага. 2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Гловарь, -ря, м. Верхній косякъ у дверей и оконъ.
Джіворонок, -нка, м. пт. Coracias garrula. Шух. І. 23.
Еч! меж. = ач. Еч, який гарний! Сам геть, а мені не дає. Харьк.
Покревність, -ности, ж. Родство.
Помінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Помѣняться. Ось тобі новенький карбованець, поміняймось на старого. МВ. І. 56.
Скепати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати.
Скомандувати, -дую, -єш, гл. Скомандовать. Я скомандую, щоб річка перейшла через вас. Рудч. Ск. II. 186.
Численно нар. Многочисленно.
Нас спонсорують: