Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рідно
рідня
рідняк
рідокоханок
рідота
рідчати
ріжа
ріжджа
ріження
ріжечок
ріжкатий
ріжнатий
ріжний
ріжниця
ріжок
різа
різавка
різак
різанець
різанина
різанка
різати
різатися
різачка
різбарь
різвий
різво
різдво
різдвяний
різдвянський
різець
різзя
різка
різкий
різко
різнація
різний
різник
різниківна
різникувати
різнити
різнитися
різниці
різницький
різниченко
різничий
різничити
різничка
різно
різномасткий
різноція
різнути
різня
різоватець
різовини
різовиння
різонути
різочка
різун
різь
різьба
різьбований
різьбяр
різьбярство
рій
рійба
рійно
рік
рілля
рільник
рільництво
рімнати
рімнина
рімнота
рінець
рінистий
рінник
рінуватий
рінь
рінявий
ріняк
ріпа
ріпак
ріпачиння
ріпачнисько
ріпиця
ріпка
ріплях
ріпник
ріпницький
ріпниця
ріп'як
ріп'яник
ріса
рісити
ріска
ріст
рісувати
ріт
річ
річенька
річище
річка
річковий
річний
річнистий
річно
річняк
рішати
рішатися
рішений
рішинець
рішити
рішняк
ріща
ріяти
роб
роба
робак
робацтво
Боронець, -нця, м. Защитникъ.
Випаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, загадить.
Зашто́вха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Затолкать, начать толкать. 2) Затолкать, забить толчками (съ удареніемъ на второмъ слогѣ).
Крадюка, -ки, м. = крадій. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Непокірниця, -ці, ж. Непокорная. Ти ж, (невістко), моєму роду непокірнице. Грин. III. 84.
Пасти I, -су, -сеш, гл. 1) — кого. Пасти. Пасла Кася воли й коні. Чуб. V. 908. От треба тому панові наймита — нікому свиней пасти. Рудч. Ск. II. 9. пішов до бога вівці пасти. Умер. Фр. Пр. 200. 2) — що. Съѣдать, пасясь. Гони вівці мої, де підут, і принесеш того мені, що мої вівці будут пасти. Гн. II. 155. 3)о́чі (чим), о́ком, очима (кого). Зариться, заглядываться, смотрѣть, не сводя глазъ, на что. В останнє рідними лугами й берегами дід очі приязні пасе й не напасе. К. Дз. 155. Полю просо за током, а він мене пасе оком. Грин. III. 649. Сидить нерухома та пасе нас очима. МВ. (КС. 1902. X. 145). 3)задню. Быть позади всѣхъ. Сем'я моя не буде пасти між людьми задню. Г. Барв. 348. Тим часом я такий же маю розум, я ні в чому не буду пасти задню. К. Іов. 25.
Пащикування, -ня, с. Многословныя разглагольствованія; дерзкія разглагольствованія.
Сніп, снопа, м. 1) Снопъ. Да взяв на ратище ворота, так як от сніп святого жита візьмеш. ЗОЮР. І. 4. жать за сніп. Жать, получая плату частью урожая. Сим. 196. 2) Пучекъ связанной лучины. Шух. І. 223. Ум. сніпок, снопок, снопик, снопо́чок, сно́пчик, сно́понько. А в мене хата сніпками вшита. Мет. 6. Мак поспіль укрив городи коло кожнісінької хатки, снопчиками та жмутками ріс при дорозі. МВ. ІІІ. 127.
Храбур, -ря, м. = храбори. Вх. Уг. 273.
Цьопати, -паю, -єш, гл. Стучать. Фр. (Желех.).
Нас спонсорують: