Ветхий, -а, -е. Ветхій. В ветхе рям'є я одігся.
Дити́нний, -а, -е. Дѣтскій, рябячій.
Домовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. домо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Договаривать, договорить. Сльози лились, лилися козацькі, тугу домовляли. 2) Договаривать, договорить, нанимать, нанять. 3) Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. «Не сором тобі в коршмі сидіти? Маєш ти дома жінку і діти». — «На, пий горівку та не домовляй, або іди к бісу, нас не забавляй!» (Говорить пьяница укоряющей его женѣ). Бач, ти об мені й не думаєш! — домовля йому.
За́біл, -лу, м. То, при помощи чего жидкая пища получаетъ бѣлый цвѣтъ: сметана, молоко. Сметана у борщі... забіл.
Зає́дно нар. 1) Вмѣстѣ. Що ж, — каже — або живі будем, або заєдно загинем. 2) Постоянно. Один чоловік купив собі хату... пожив там трохи, нічого не було, а потім того почала являтися оказія така: заєдно стеля кричить: «Ой упаду, ой упаду!».
Засове́ць, -вця́, м. Ум. отъ засов.
Заци́тькати Cм. зацитькувати.
Конюхарити, -рю, -риш, гл. Быть конюхомъ.
Насва́тати. Cм. Насва́тувати.
Проти, про́ти́в, пред.
1) Противъ. Чи лекше тягти проти води, чи за водою? Проти рожна не працювати. Хто против Бога, то й Біг против ньому.
2) Передъ. Нема того, хто встоїть проти його. Отож не встоять нечестивим проти благих людей на суді.
3) На встрѣчу. Кого визираю? проти кого вибігаю? Іде літо проти зіми і несе квіточку таку гарну. Виходила вона проти череди і загляділа Василя.
4) На, для, къ. Проти всіх людей земля не вроде. Проти дня брехня, проти ночі правда.
5) Лицомъ къ чему, напротивъ. Стояла вона проти місяця молодика. Проти місяця видко.
6) По сравненію, сравнительно съ кѣмъ, чѣмъ. Проти нас трьох нема в світі дужчого. Проти його нема чоловіка.
7) Подъ (какой либо день), предъ (днемъ, событіемъ). Проти п'ятниці мені приснилась скриня, повна добра. Проти смерти двох синів мені снилось, шо два голуби прилетіло в оселю. Що се за сон? прогни чого?
