Брус, -са, м.
1) Кусокъ, отрѣзокъ въ формѣ параллеле 2пипеда. Брус мила.
2) Оселокъ, брусокъ.
3) Четырехугольное бревно. Ум. брусок, брусик. Ув. брусище, брусяка.
Бузьків, -кова, -ве 1) Принадлежащій аисту. Бузькове гніздо. 2) — огень. Раст. Lychnis flos cuculi.
Воркувати, -ку́ю, -єш, гл. Ворковать. Чого, серце, як голубка, день і ніч воркує? Воркувала горлиця у садку.
Зріти, зрію, -єш, гл.
1) Зрѣть, созрѣвать. Пшениця зріє на ниві. І вітер не віє, сонце не гріє, калина не зріє.
2) Выростать, дѣлаться взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє.
Му́лька, -ки, ж. = мілька.
Му́чениця, -ці, ж. Мученица. Святая Варваре, мученице великая, допоможи мені.
Світлиця, -ці, ж. Въ малорусскихъ хатахъ чистая комната безъ кухонной печи: вообще комната. Поставлю я світлицю на високій горі. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе у світлиці трава на помості. Ум. світли́ночка, світличка, світличенька, світлонька, світлочка. Та й сів сокіл на віконечку, та поглядає у світлиночку. Світлички невеличкі, та гарні, чистенькі.
Увірчувати, -чую, -єш, гл. = увертати 1.
Христовий, -а, -е. Христовъ. Христова мучениця.
Чесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Чесать. Чеше косу. Чеше, як мачуха. 2) Итти, бѣжать. Куди, дівчата, чешете? Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш. 3) Бить, рубить. Явтух Рябка все знай по жижках чеше. Меч-самобієць чесав уже його військо.
