Вигоювати, -гоюю, -єш, сов. в. вигоїти, -гою, -їш, гл.
1) Залѣчивать, залѣчить (рану). Болячки на людях вигоював.
Ґвалтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шумѣть, кричать. Ґвалтують, сказано, навспряжки цокотухи (жінки). Чого (собаки) так ґвалтують? Той чоловік став ґвалтувати. 2) Производить насиліе, насиловать. 3) Производить тревогу, звать на помощь.
Дої́ти, -дою, -їш, гл. Доить. Дівка пішла корови доїти. Тоді іде Петрусичок, як доють овечки. Дій ті корови, що од батька нагнала.
За́вше нар. = завжде. У мене чари завше готові: білеє личко, чорнії брови.
Лю́лечки Ум. отъ люлі.
Помаслувати, -лую, -єш, гл. II особоровать.
Поширятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. поши́ритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расширяться, расшириться.
Призба, -би, ж. Заваленка.
Принука, -ки, ж.
1) Принужденіе. Як не даси з прозьби, то даси з принуки.
2) Усиленная упрашиванія и понужденія при угощеніи гостей, считающіяся у крестьянъ обязательнымъ актомъ угощенія, а отсутствіе ихъ скупостью и невѣжливостью. Було що їсти й пити, тільки принуки не було.
Ревнивий, -а, -е. Ревнивый; придирчивый. Тільки дав мені Бог да ревнивого мужа. В мене свекруха ревнива, ще й до ділечка лінива.
