Гребі́нни́к, -ка, м. 1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. 2) = Гравилат, Geum urbanum L.
Забру́катися, -каюся, -єшся, гл. Запачкаться въ грязь. Забрукається свита як довга.
Ма́заний, -а, -е. 1) Мазанный, помазанный. Мазаний періжок. 2) Избалованный, изнѣженный. Вона така вже стала мазана. Мазана паляниця хороша, та не дитина. Мазана дитина ледача. Дядькови (діти), звісно, мазаніші, — муляться.
Нагоро́да, -ди, ж. Награда. Нагорода ваша велика на небі. Лопата — заплата, а Бог — нагорода.
Ораниця, -ці, ж. Вспаханное поле. Попід тоті ораниці студені криниці.
Покійний, -а, -е. Покойный, умершій. Загубила материну хустку, що ще од її покійної матері.
Полунати, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаваться нѣкоторое время.
Поприпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и припустити, но во множествѣ.
Спінь, -ня, м. Острый конецъ веретена какъ обыкновеннаго, такъ и входящаго въ составъ сложныхъ снарядовъ, напр. гонч. круга.
Шелепати, -паю, -єш, гл. 1) Брести, шлепать по грязи. 2) = шолопати.
