Боргувати, -гую, -єш, гл.
1) Давать въ долгъ; кредитовать. Як станеш усім боргувати, ?по прийдеться без сорочки ходити. Сидить багач та й дивує, що убогому жид боргує.
2) Брать въ долгъ. Пішов чумак до жидівки боргувати мед, горівку.
Вапнище, -ща, с. Известковая копь.
Гнилоїдити, -джу, -диш, гл. Скряжничать.
Москалі́вна, -ни, ж. 1) Дочь великоросса. 2) Дочь солдата. Чи не москалівна? так же, казали, у москаля дочка вмерла.
Поросячка, -ки, ж. = поросючка.
Світленько, світлесенько, нар. Ум. отъ ii. світло.
Сталець, -льця, м. Въ мельницѣ: кусокъ стали, въ который упирается нижній конецъ веретена шестерни.
Тежик, -ка, м. Цвѣточный горшокъ, вазонъ.
Титарь, -ря, м. Церковный староста, ктиторъ. У костьолі — у титаря.
Фрас! II, меж., выражающее ударъ. Фрас в писок!
