Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невірний

Невірний, -а, -е. 1) Недовѣрчивый. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку. Чуб. V. 683. 2) Невѣрный, не заслуживающій довѣрія, измѣнчивый. З невірною дружиною куди піду, то загину. Н. п. 3) Невѣрующій. Невірний гірш жида або турка. Ном. № 2. 4) Невѣрный, не христіанинъ. 5) Плохой, дурной. 6) Худой, болѣзненный. Сухий, невірний, як шкелет. Котл. Ен. VI. 19. Ум. невірне́нький. Перше було ходить у невірненькій свиточці, а тепер вже на йому жупан. ЗОЮР. І. 294.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 540.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІРНИЙ"
Горя́чий и пр. = Гарячий и пр.
Запе́вне нар. Навѣрное; безъ сомнѣнія. Запевне не забув. Котл. Н. П. 383. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш. Чуб. V. 137.
Мотани́на, -ни, ж. Суета, бѣганье. Піднявся крик людський, збіглася дворня... Шатанина-мотанина. Мир. ХРВ. 130.
Перестрітник, -ка, м. Раст. Atriplex latifolia. Лв. 97.
Повсякчасний, -а, -е. Всегдашній. Мир. ХРВ. 273.
Розчумакуватися, -куюся, -єшся, гл. Отдаться чумачеству.
Ротмистр, -ра, м. Ротмистръ. К. ЧР. 9, 116.
Рямця, -ців, мн. Рамка. Мир. ХРВ. 120.
Топкати, -каю, -єш, гл. Топтать. Не буде більше рясту топкати. Ном. № 8228.
Хвортувина, -ни, ж. = хвортуна. А потеряв я хвортувину через молоду дівчину. Чуб. V. 938.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.