Кілок, -лка, м.
	1) Колышекъ.
	2) Колъ въ плетнѣ. На перелазі, вхопившись руками за два кілки, з'явилась, як з землі виросла, Ганна. 
	2) Деревянный гвоздь. Гива тим червива, що кілками з неї Христа мучили. 
	4) Вѣшалка въ видѣ колышка, вбиваемаго въ стѣну. До півдня буде вбіратись та начіпляє на себе всього... як на кілок у коморі. 
	5) Въ дверяхъ крестьянскихъ построекъ: ручка въ видѣ колышка, за которую берутся при отворяніи дверей. 
	6) Колышекъ, вкладываемый у запора вмѣсто замка. Пивниця на колку. 
	7) = заніз (у ярмі). 
	8) Одинъ изъ двухъ деревянныхъ шиповъ, которыми прикрѣпленъ къ оси задній насад крестьянской повозки.  Ум. кіло́чок.                        
                        
                                                
                          Підчулювати, -люю, -єш, сов. в. підчулити, -лю, -лиш, гл. Въ плоту сплавного дерева срѣзывать концы бревенъ снизу наискось.                         
                        
                                                
                          Побрести, -бреду́, -де́ш, гл.
	1) Пойти въ бродъ. Побреду я по кісточки, щоб любили невісточки.  Хоч побреду через воду, да до свого роду. 
	2) Побрести. Вона подумала: мабуть мій бичок додому побрів.                         
                        
                                                
                          Поясниця, -ці, ж. Родъ писанки съ поперечной линіей вокругъ.                         
                        
                                                
                          Прекладати, -даю, -єш, гл. — над що. Предпочитать чему.  О, божевільна! де твій розум дівся, щоб зрадника над мене прекладати.  Науку і талант над значність прекладали.                         
                        
                                                
                          Притул, -лу, м. = притулок.                         
                        
                                                
                          Противний, -а, -е. 	1) Противулежащій, находящійся напротивъ. З противної вулиці доносився парубочий гомін.  противна хата. Хата по другую сторону сѣней. Сидів собі на лавці у новій світлиці, що одгородив од противної хати.  Через сіни противна хата. 
	2) О волнѣ: противная. На Чорному морі недобре вчинає: противну филю зо дна моря знімає.  Cм. супротивний.
	3) Непокорный, противящійся. Привів бранців із дарами і противних твоїй волі працювати в твоїм храмі. 
	4) Непріятный. Противна, як старцеві гривня. 
	5) Противорѣчащій. Я ж їй слова противного не промовив.                         
                        
                                                
                          Пруз	пред. = проз. Тягти пруз вікно.                         
                        
                                                
                          Стрель, -лю, м. = стріл. Як стрель стрельнув у дівчину.                         
                        
                                                
                          Хлепіт, -поту, м.
	1) Плескъ, всплески.
	2) мн. хлепоти. = гряда 3.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          