Бджоляник, -ка, м. Погребъ, гдѣ зимой держать ульи съ пчелами, омшаникъ.
Животи́на, -ни, ж. 1) Животъ. 2) Животное. Кінь пасся на волі округ хати. Розумна була животина: зараз прибігла, зачувши хазяйський посвист.
Задріботі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Быстро заговорить, засыпать скороговоркой. Я не хочу нічого знати, слухати, бачити! — задріботіла пані. 2) Засеменить (ногами). А хлопці, взявшись у боки, задріботять ногами, то вдарять тропака.
Клац! меж. Шелкъ! (зубами) А пакінь клац її зубами.
Печінка, -ки, ж. Печень. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. брати за печінки. Пронимать, трогать. Ясь бігав по хаті та кричав. Його знать брало за печінки. в печінках сидіти. Надоѣсть, опротивѣть. Уже ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками. печінки відбити. Повредить внутренности. Ум. печіночка.
Покривитися, -влю́ся, -вишся, гл.
1) Скривиться. Не покривиться верша з болота.
2) Искривиться.
Протовпитися Cм. протовплюватися.
Скоток, -тка, ското́чок, -чка, м. Ум. отъ скот.
Співанка, -ки, ж. Пѣснь. Не співанку я співала. Ум. співаночка.
Широкоустий, -а, -е. Съ широкимъ, большимъ ртомъ. Летіла пташка широкоуста.