Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невістюк

Невістюк, -ка, м. = бабій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 540.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІСТЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІСТЮК"
Вислухувати, -хую, -єш, гл. = вислухати.
Ди́би, -бів, ж. мн. 1) Ходули. Левиц. Пов. 90. 2) Колодки, деревянныя бревна съ отверстіями внутри, куда вкладываются ноги арестантовъ. КС. 1885. X. 231. Забили їх у диби. Рудч. Ск. І. 210. Будем літо літувати в Станікові на риночку, в тяжких дибах, в зелізочку. Ум. Ди́бки, диби́ці, ди́бці. К. Досв. 107. Ой дубові дибки, залізні кайдани! по степах ви, по комишах наших розганяли. К. Досв. 107. Ой на нот диби, на руки дибиці, — оце тобі, вражий сину, славні молодиці. Лавр. 61.
Здо́бритися, -рюся, -ришся, гл. Умилосердиться, проявить доброту. Підпроси... щоб не дуже бив, а може здобриться, по кожушку тільки буде ляпати. О. 1862. VIII. 18.
Крутько, -ка́, м. 1) Вертунъ, постоянно вертящійся, кружащійся человѣкъ. Также: непосѣда? непостоянный? 2) Вихрь. Крутько схопився. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн. Вѣроятно крутько́м называется собственно тотъ злой духъ, который, согласно народному вѣрованію, производить вихрь. 3) Употребляется какъ нарѣчіе: крутька — кружась. Ізнов удвох носяться наздибочки і крутька по панськи. Г. Барв. 341.
Люстри́на, -ни, ж. Люстринъ. Шалевий пояс і люстрини, щоб к празнику пошив каптан. Котл. Ен.
Подревніти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть. Од морозу огудина подревніла. Лебед. у.
Ранкувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить утро. О. 1861. III. 18. На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Чуб. V. 691. Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки. Н. п.
Рація, -ції, ж. 1) Основаніе, причини, поводъ. Чи не мав но цей чоловік рації? О. 1862. VI. 96. І чи не мала ж вона рації написати до його після щирої розмови з ним? Левиц. І. 1. 303. 2) Привѣтственная рѣчь, поздравленіе. Посла к латину приступились, три рази низько поклонились, а старший рацію сказав. Котл. Ен. IV. 27.
Семя, мї, ж. Семья. Ум. семейка, сем'їця, семеєчка. Росла я в світлиці при веселій сем'їці. Чуб. V. 119. У нашого Омелька невелика семейка: Сидірко та Нестірко та діток шестірко, та батько та мати, та пас три брати. Н. п. Волч. у.
Укуплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. укупи́тися, -плюся, -пишся, гл. Чрезъ покупку земли врѣзываться, врѣзаться своими владѣніями въ чужія владѣнія. Вкуплятися в чужії ґрунта. 2)у парубки. За троекратное угощеніе парней водкой получать, получить доступъ вл, ихъ среду. Мил. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВІСТЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.